«Медіагалас навколо мовної статті – це чистої води політична акція»

Розмови 31 Жовтня, 2017 41

Лариса Середяк. Фото: Варіанти

Розмова з Ларисою Середяк, директоркою Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти

Про те, як відбуватиметься зовнішнє незалежне оцінювання наступного року та про політизованість оцінки сьомої, мовної статті у новому Законі України про освіту спілкуємося з Ларисою Середяк.

ЗНО-2018, особливості та нововведення

– Якими будуть основні особливості проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2018 році?

– Для випускників загальноосвітніх навчальних закладів збережено проведення державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання з трьох предметів. Обов’язковим предметом є українська мова, саме ДПА з української мови буде оцінена за 12-бальною шкалою тесту з української мови і літератури. Другим предметом тесту обов’язково буде математика або історія України. Третій – на вибір учасників з переліку 11 предметів, які затверджені Міністерством освіти і науки України. З переліку предметів ЗНО у 2018 році виключили російську мову.

Новим для випускників загальноосвітніх навчальних закладів стане і те, що тести з іноземних мов – англійської, німецької, французької та іспанської будуть проведені цьогоріч у ширшому форматі. До минулорічного тесту додалася частина «Розуміння мови на слух» (аудіювання): прослуховування звукових фрагментів і виконання завдань до них. Окрім того, випускники загальноосвітніх навчальних закладів будуть здавати тести для ДПА на рівень В1, а випускники спеціалізованих навчальних закладів будуть здавати державну підсумкову атестацію з іноземної мови на рівень В2.

Учасники ЗНО

– Чи будуть враховуватися при вступі сертифікати минулих років?

–  У затверджених Міністерством освіти і науки України умовах прийому до вищих навчальних закладів на 2018 рік передбачено, що будуть дійсними сертифікати за три роки: 2018, 2017 і 2016 рік. Результати тестування з іноземних мов прийматимуть до розгляду приймальною комісією у вишах України лише у Сертифікатах 2018 року. Зараз ці умови прийому перебувають на реєстрації у Міністерстві юстиції і якими вони будуть, ми знатимемо згодом. Але я хочу ще додати, що кожен абітурієнт, кожен випускник зможе зареєструватись на чотири предмети ЗНО і це актуально особливо для тих, хто обирає  медичний профіль, чи фармацевтичний, тому що обов’язковими є українська мова та література, математика чи історія України, далі йде біологія і хімія – тобто, це ті предмети, які необхідні будуть і для вступу у вищі навчальні заклади.

– А чи відомий вже графік проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2018 році?

– Так, Міністерством вже затверджений календарний план підготовки і проведення ЗНО. Ми починаємо 22 травня 2018 року з математики, 24 травня відбудеться найбільше тестування з української мови і літератури, основну сесію завершуємо 13 червня хімією і далі у липні за окремим графіком з другого до  11 липня буде проведена додаткова сесія. Зареєструватися на ЗНО абітурієнти зможуть із 6 лютого до 19 березня.

«Жодного закриття польських шкіл, чи скорочення вчителів не буде»

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич

– Нещодавно у Львові перебувала Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. З чим вона приїжджала до освітян?

– На одній із зустрічей, на якій я була – це була зустріч із польською спільнотою, з директорами шкіл польською мовою викладання не тільки Львова, а й регіону, з головою Товариства польської культури йшлося про статтю сьому Закону про освіту. То мушу сказати, що практично з польською національною меншиною, як я зрозуміла, проблеми є найменші. Тому що, наприклад, в системі ЗНО за бажанням учасників можна перекласти тестовий зошит шістьома мовами: польською, румунською, угорською, молдовською, російською і кримсько-татарською.

Відслідковуючи щороку замовлення, які подаються учасниками, ми спостерігаємо зменшення такого замовлення. І не можна стверджувати, що це тому, що люди не вступають до українських вишів, наприклад, а вступають у Польщі. Адже всім потрібен атестат і ту саму фізику, хімію, біологію, математику, географію, окрім української та іноземних мов можна замовити польською мовою. Так ось минулого року тільки шестеро осіб у Львівській області замовили тестові зошити ЗНО з п’яти предметів: біології, хімії, фізики, математики і географії польською мовою. А випускників є набагато більше! Інші замовляли собі тестові зошити українською мовою, що свідчить про хороше розуміння текстів, термінології саме українською мовою.

Зустріч з Лілією Гриневич була дуже плідною, ще раз було закцентовано увагу на тому, що жодного закриття польських шкіл, чи скорочення вчителів не буде, йшлося, навпаки, про те, щоби створити рівні умови для випускників шкіл національних меншин для здобуття професійної і вищої освіти в державі Україна.

– Чому ж тоді, на Вашу думку, виник такий великий медіагалас навколо сьомої мовної статті?

– Як прокоментувала пані Міністр, прийняття цього Закону і підписання Президентом співпало з виборами в одній із країн Європи (в УгорщиніРед.). Політики здійняли галас навколо цієї статті, щоби набрати собі більше балів і отримати більше голосів. Це чистої води політична акція. Бо представники польської спільноти під час зустрічі навіть не порушували питання закриття чи скорочення вивчення польською мовою предметів, а говорили про те, що випускники їхніх шкіл добре володіють і добре складають ЗНО. Зрозуміло, що польська мова досить є близькою з українською, це трохи інше, ніж румунська і угорська, там є інші проблеми, як я розумію. Але за кількістю замовлень, які ми спостерігаємо в системі зовнішнього незалежного оцінювання, то я не можу сказати, що це насправді є проблемою і люди хочуть своєю мовою складати той чи інший предмет.

– Чи говорила Лілія Гриневич про реформування професійно-технічної освіти та про участь учнів профтехосвіти у ЗНО?

– У 2018 році вперше ДПА з української мови у формі ЗНО складатимуть випускники коледжів 1–2 рівня акредитації і випускники профтехнічних училищ. Тих дітей, які йшли зі школи після 9-го класу, щоб оминути ЗНО, – воно їх наздогнало. Бо цього року буде українська мова, наступного – математика та історія України, а вже у 2020 році будуть всі три предмети як оцінки атестату для студентів коледжів і професійних технічних навчальних закладів.

Я була на одній із нарад, на якій обговорювалися перспективи розвитку професійної і професійно-технічної освіти. Бо в Законі освіти написано професійна освіта, то я так розумію, на перехідний період буде професійно-технічна освіта. Була дуже цікава зустріч із бізнесменами, бо саме вони повинні замовляти робітничі професії. Йшла мова про проведення моніторингу потреби у робітничих професіях, про створення навчального середовища, про матеріальну базу професійно-технічних училищ. Наводилися цікаві цифри, що в Європі 70% осіб здобувають спочатку професійну освіту, а далі вищу. Коли не було державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання, то на ЗНО для вступу реєструвалося 75% учнів-випускників шкіл. Це багато! Львівська область – це сільська область, а первинно батьки бачать першу освіту як вищу. У нас трохи інакший акцент на цьому. Але коли люди здобувають професію, а далі обирають вищу освіту, щоб її розвивати, на мою думку, це дає впевненість у житті.

Ілюстрації: Варіанти, Нова Українська Школа, 112.ua, Львівська газета

Коментарі

Позначки: , , , ,