РДА Львівщини працюватимуть до Нового року

Жовківський район. Фото: відкриті джерела.

Верховна Рада 17 липня при­йняла постанову «Про утво­рення та ліквідацію районів» (проєкт № 3650). Постанова передбачає ліквідацію 490 чинних районів на території України і створення замість них 136 нових. Вибори депу­татів районних рад ліквідова­них районів не проводяться. У постанові йдеться, що лік­відацію та утворення районів на території Криму і ОРДЛО проведуть після повернення цих територій під загальну юрисдикцію України. Про це пише “Четверта студія” з посиланням на “Високий замок”.

Поставнову прийняли по­при протести громадян, які приїздили під Верхо­вну Раду з проханням не лікві­довувати райони. Однак моно­більшість зробила свою справу: за документ проголосували 238 нардепів, з них «Слуга народу» дала 213 голосів, група «Дові­ра» — 11 голосів, група «За май­бутнє» — 8, позафракційні — 6. Не дали жодного голосу «Євро­пейська Солідарність», ОПЗЖ, «Батьківщина» і «Голос».

Таким чином на завершення адміністративно-територіальної реформи парламентська моно­більшість і «співтовариші» під­несли українцям несподіваний «подаруночок».

Адже прийнятий законопро­єкт багато у чому суперечить тому напряму реформи, яким Україна йшла усі останні роки. Досі реформа передбачала лік­відацію ланки районів як непо­трібної інституції. Але «зеленій владі» ці райони для чогось зна­добилися…

На Львівщині буде створе­но сім районів замість колишніх двадцяти: Дрогобицький, Золо­чівський, Львівський, Самбір­ський, Стрийський, Червоно­градський та Яворівський.

Що постанова про ліквіда­цію старих і створення нових ра­йонів означає для пересічних українців? Що для нас змінить­ся? Яким чином відбуватиметь­ся фінансування нових районів, як там проводитимуть вибори? Наразі ці запитання залишають­ся риторичними, оскільки відпо­відей на них влада так і не дала.

«Звичайно, Україні потрібна адміністративно-територіаль­на реформа, — прокоментував ситуацію для «ВЗ» народний депутат від фракції «Євро­пейська Солідарність» Олег Синютка. — Україні потрібне за­вершення децентралізації. Там, де громада взяла у свої руки по­вноваження, отримала відповід­ні кошти, життя для людей сут­тєво покращилося. Але те, як робить реформу нинішня влада, є великою небезпекою для са­мої суті децентралізації. Влада ділить громади без участі самих людей. Можновладці відібра­ли повноваження з винесен­ня цих рішень від обласних рад, перенесли їх у київські кабіне­ти і там, у середовищі чиновни­ків, визначають, як жити людям. Ситуація з прийняттям рішення про райони — ще страшніша. Рі­шення про створення нових ра­йонів приймають, не визначив­ши, які будуть повноваження у цих районах, якими фінансови­ми ресурсами вони розпоря­джатимуться, яких людей тре­ба обирати до органів влади, які визначатимуть життя у цих ра­йонах. Не визначивши, чим бу­дуть займатися райони, творити нові адміністративно-територі­альні утворення — дуже небез­печно. Велика помилка у тому, що спочатку приймали дату ви­борів, потім рішення, за яким законом їх проводити. А те­пер вирішують, на яких терито­ріях вибори мають відбутися. Все перевернули з ніг на голо­ву. Треба було спочатку визна­чити територію, потім прийняти закон, а потім визначити дату виборів.

Ніхто — від голови ОТГ і до керівника області — не знає, які можливості, повноважен­ня і розподіл обов’язків будуть у кожної гілки влади. Не мож­на впевнено сказати, які повно­важення будуть у районних рад, яка буде відповідальність за формування системи охорони здоров’я, хто керуватиме систе­мою освіти, які будуть фінансові ресурси в ОТГ, а які у районах”.

Регіональний консультант з юридичних питань Офісу реформ Львівського регіо­нального відділення Асоціації міст України Віталій Корець­кий стоїть біля витоків децен­тралізації на Львівщині.

«Коли починалася реформа децентралізації, коли ми про­єктували майбутні об’єднані те­риторіальні громади, у нас було чітко прописано всі повноважен­ня, які передаються на рівень громади, всі фінансові ресур­си, завдяки яким забезпечуєть­ся наповнення бюджетів, — роз­повів у розмові з журналістом „ВЗ“ пан Віталій. — Відповідно кожен при створенні ОТГ розу­мів відповідальність, яка покла­дається на неї. А постанова про створення районів вносить та­кий собі правовий нігілізм. Ми не розуміємо, які повноважен­ня будуть у майбутніх депутатів чи голів райрад, не розуміємо, як будуть фінансуватися райра­ди, які обов’язки і повноважен­ня — на плечах району. Тому го­ворити про якусь економічну чи фінансову спроможність май­бутніх районів дуже складно. У цьому документі чітко нічого не прописано. Пригадаємо процес формування ОТГ, формування перспективного плану Львівщи­ни. Там все регламентували ме­тодикою формування спромож­них громад. Весь процес був проведений дуже якісно. І той останній перспективний план Львівської області має хоро­ше економічне підґрунтя. Хоча ЛОДА і не дотримала певних по­ложень методики формування спроможних громад, не дослу­халася до думки окремих тери­торій — люди там почуваються непочутими. Але сам принцип правильний — було громадське обговорення, громади вислови­ли свою думку. У процесі ж ра­йонування обговорення з гро­мадськістю не відбувалося. Те, що напрацювала міжрегіональ­на група при ЛОДА, було пода­но на затвердження — спочат­ку Кабміну, а потім парламенту. І тепер 90% мешканців не розу­міють, про що йдеться».

Якщо у нас буде Львів­ський район, то буде і Львів­ська районна рада?

Так. Маємо у реєстрацій­ному повідомленні виборцю пи­сати повну назву адміністра­тивно-територіального органу: «Вулиця Винниченка, 12, Львів­ського району міста Львова Львівської області». На пів сто­рінки буде такий штамп…

Попри всю критику опонен­тів, у партії «Слуга народу» пи­шаються своїм законотвор­чим дитям. «Ми зробили дуже важку працю, яка дасть бага­то передумов до економічно­го зростання нашої країни, — каже „ВЗ“ народний депутат від Львівщини Ростислав Тіс­тик (фракція „Слуга народу“). — По-перше, відбудеться значне скорочення державного апара­ту. По-друге, приймаючи цю по­станову, ми надаємо законодав­чу платформу для проведення чергових місцевих виборів 25 жовтня. Процес децентралізації практично завершується, і щиро хочеться, щоб це була одна з кращих реформ, яку нам вдало­ся підтримати».

«Якщо брати видатки, які йдуть на райони, то це 6,2 мі­льярда грн у цілому по Україні, — каже народний депутат від фракції „Слуга народу“, голо­ва підкомітету з питань адмі­ністративно-територіального устрою Віталій Безгін. — Тоб­то економія за оптимізації ра­йонів може становити близько 4,5 млрд грн. Але ми не женемо­ся за цифрами. Ми скорочуємо апарат. Той, що залишається, має працювати більш фахово. Відповідно було б логічно по­працювати над змінами до бю­джету, щоб зарплати держслуж­бовців, які залишаться, були збільшені до ринкових умов».

 Чи правильно було роби­ти таку реформу за неповні чотири місяці до проведення місцевих виборів?

Для того, щоб уникнути ха­осу. Вже утворені громади, це більш ніж сто громад — громади- райони. Якщо б ми залишили ці 490 районів, у нас би обиралося 490 райрад, то фактично у більш ніж 20% випадків на одному рів­ні, на одній території, було б за­кріплено два виборні органи, які б постійно конфліктували між собою, що точно не сприяє роз­витку місцевого самоврядуван­ня. Тому ці кроки необхідно було робити зараз, до виборів.

Ця постанова — складова ре­форми децентралізації у контек­сті адмінтерустрою. Це та річ, до якої йшли шість років. Остан­нє районування і адмінтерустрій нашої території відбувалися у 1964 році. Якщо хочемо жити у районуванні 1964 року, то, на­певно, можна було залишити 490 районів. Але треба рухати­ся вперед.

Внаслідок скорочень звільниться багато людей. Що з ними буде?

У нас вся країна покрива­ється громадами — відповід­но, там є страшенний кадровий дефіцит. І всі, хто спроможний і активний, а не просто проси­джував штанці, спокійно пра­цевлаштуються у громади і бу­дуть там демонструвати свою ефективність — на ланці, де є більше грошей і більше можли­востей.

Опозиція закидає, що ви прийняли цю постанову, але не виписали ні повноважень, ні фінансування…

Це не зовсім коректно зву­чить. Постанова реєструвалася разом з двома іншими актами. Щодо грошового розподілу, то це законопроєкт № 3614, який у бюджетному комітеті був підтри­маний одностайно і вже прой­шов перше читання та набрав конституційну більшість голосів. Щодо розмежування повнова­жень, воно присутнє в урядово­му законопроєкті № 3651. Що­правда, думаю, ми його будемо суттєво переписувати.

До якого часу працюва­тимуть скорочені адміністра­тивно-територіальні одиниці на місцях?

Районні ради працюють до набуття чинності новими рай­радами. Райдержадміністрації у такому форматі працюють до кінця року, тому що у них розпи­сані підзвітні кошти.

Один з ліквідованих райо­нів на Львівщині — Старосам­бірський. «На папері» він уже фактично не існує. Старосам­бірський і Турківський відтепер об’єднані із Самбірським райо­ном, і вся ця «агломерація» має назву «Самбірський район». Але фізично Старосамбірська район­на рада працюватиме до місце­вих виборів, які мають відбутися 25 жовтня. Про це «ВЗ» розпо­віла голова Старосамбірської райради Тетяна Терлецька.

«Для мене укрупнення ра­йонів — повна нісенітниця. При­ймати таке рішення, не випи­савши жодних повноважень, — нонсенс, — обурюється Тетя­на Терлецька, — Як мають функ­ціонувати заклади, які не бу­дуть входити в ОТГ? Наприклад, Старосамбірська централь­на районна лікарня. Вона в ОТГ входити не буде. Державна суб­венція на неї йде з держави, але є багато видатків на лікарню, які мали би покриватися з місцевих бюджетів. Чи буде вигідно Сам­бірському району підтримува­ти ще й Старосамбірську ЦРЛ? І багато є інших таких структур, наприклад, структури соцзахис­ту населення. За рахунок чого будуть функціонувати хоспіси Старосамбірського району?

У Старосамбірській райра­ді є 22 штатні працівники, з них посадових осіб 13, решта — не­обхідний обслуговуючий пер­сонал нашого адмінбудинку і прилеглої території — сторожі, прибиральниці. Що буде після виборів? Усім адміністраціям, які будуть ліквідовані, «згори» довели, що всі звільнені люди мають бути працевлаштовані в ОТГ. Це смішно звучить… Де бачу своє майбутнє? Я є чле­ном Народного руху України. Якщо партія вважатиме за не­обхідне бачити мене кандида­том, там і буду. Я — член коман­ди.

“Реформа децентралізації, яка відбувалася останні п’ять ро­ків, буде завершена. Після виборів буде надано перехідний пері­од для формування нових адміністрацій, які з часом мають бути перетворені у префектури. Закону про префектури ще наразі не­має. Чекаємо. Щодо людей, які працювали у цих двадцяти райо­нах. Фахівці знайдуть нову роботу. На Львівщині створяться нові 73 ОТГ. Там потрібні будуть спеціалісти. Це можливість для нових ОТГ забрати кращих спеціалістів з районних відділів, адміністра­цій і мати професійних людей”, – зазначив у коментарі “ВЗ” голова Львівської ОДА Максим Козицький.

Коментарі

Позначки: "Високий замок", децентралізація, Синютка