Міхо, па-па! - Четверта студія

Міхо, па-па!

29 грудня, 2017 298

Цікаво, де швидше почнеться та революція, – в Україні чи в Нідерландах?

Ура! Гора з пліч! Для політичного безпритульника Саакашвілі, який без громадянства ось уже більше як півроку товчеться по Україні і від нудьги затіяв р-р-ре-волюцію, нарешті знайшовся затишний пристанівок. Нідерланди (не дуже дружня до нас країна, пригадується, там щось були з підказки кацапів замутили проти нашого безвізу) видала Міхаелу Ніколозовичу візу для в’їзду і, треба розуміти, для проживання, як такому, що прагне з’єднатися з сім’єю, тобто із законною дружиною, громадянкою тих самих Нідерландів.

З цього випливає, що нечисленним українським вболівальникам Міхо, по-простому міхоношам, вже можна готуватися до прощального банкету. Інших варіантів, як виглядає, нема. Справді, не буде ж чоловік, яким би гарячим він не був, без українського громадянства продовжувати мутити р-революцію в Україні, очікуючи, або вже й маючи, нідерландське громадянство. Інша справа в Нідерландах. Тим більше, що там уже давно не було революцій.

А як розмахнувся був чоловік! Підняв кілька тисяч простаків на р-революцію. Викликав діючого Президента на публічну дискусію. Обізвав його, як хотів.А чом би й ні, якщо це безкарно? Кидався на стіни Верховної ради і на металеві паркани біля адміністрації на Банковій. Витязь у тигровій шкурі! Або скоріше, та відома нам з дитинства моська, яка «знать сільна, коль лаєт на слона!» А моська виявилася не страшною і не сильною. Зате з надлишком хитрозадою. Поки обдурені міхоноші товклися під Верховною Радою і Жовтневим палацом, доблесний Міхо готував собі посадочний майданчик у Нідерландах. Не чекаючи, поки по-справжньому візьмуть за гузицю тут, на місці революційних подій. Чи може хтось думає, що йому дали візу за один день? Позавчора попросив, а вчора дали? Наш Міхо не такий простак, як можна подумати, слухаючи його політичні заяви. Він готував запасне місце посадки заздалегідь. На відміну від прихильників, які ніяких запасних майданчиків не мають. І яким, можливо, доведеться по-справжньому відповідати за розбій під Жовтневим палацом. І яким не допоможуть ніякі димові завіси про «підготовлену провокацію силовиків». Справді, що ви називаєте провокацією? Авантюрист закликає йти займати державне приміщення. Веде до нього натовп обдурених, налаштованих на агресію людей… Коли ж нарешті приходить туди, там його вже чекають силовики, які, власне, і є для того, щоб не допускати ніяких захоплень. Це по-вашому провокація? Можливо, якщо припустити, що в інших подібних випадках силовики зустрічають захоплювачів букетами червоних троянд.

І що з того вийшло у кінцевому підсумку? Де р- р-революція? Що маємо в сухому остатку, крім посміховища на весь світ? Глузів з Московії? Козирів кацапським пропагандистам?

А нічогісінько. Просто завершилася пшиком ще одна авантюра, яка нічим іншим і не могла закінчитися.
І ось, цьом-цьом, па-па, соратники!

Мені не жаль Міхо, як і будь-якого іншого безвідповідального політичного авантюриста. Особливо, якщо він ще й нарваний і тупуватий.

Не жаль Тимошенко. Ця хитра бестія використовувала гарячого грузина доки було можна. Навіть, було підпряглася пристяжною. Хапалася за нього, як за соломинку, щоб ще хоч трішки утриматися на поверхні політичного болота. А коли виявилося, що Міхо ніяка не соломинка, а просто «брєвно» і стрімко йде на дно, як остання шельма, зіскочила з воза, який стрімко понісся під укіс.

Не жаль Найємів, Лєщенків і Семенченків. Ці добре знали, що роблять, перетягуючи у свій час Міхо через державний кордон. Вони повноцінні співавтори авантюри, хоч тепер і відхрещуються від неї усіма наявними руками. Попробували, було, перетасувати колоду і по -своєму розкинути карти, а коли побачили, що обіграти ні Міхо, ні один одного, не вдається, скинули карти і зробили вигляд, що Міхо грав у підкидного дурня сам з собою.

Не маю ніякого співчуття до Єгора Соболєва, простодушного, як теля, політичного неофіта, щоправда, уже підіпсутого депутатством, отриманим з рук Садового. Цьому несподіваний і оглушливий щиголь від кацо Міхаела з його нідерландською візою піде тільки на користь. І, принагідно, допоможе у свій час легше перенести ще дошкульнішого щигля від Садового, коли той вирішить, що уже повністю використав простака.

Але мені по-справжньому жаль тих пару сотень його прихильників, простодушних простаків-міхонош, які, штурмуючи здуру Жовтневий палац, стали з прихильників «подєльніками».

Співчуваю кільком сотням екзальтованих жіночок бальзаківського і посбальзаківського віку, їхній нерозтраченій любові, яка раптом закипіла, як молоко в каструлі, і вихлюпнулася на ненаглядного Міхо.

Жаль тих кілька тисяч наївно-довірливих киян, які два чи навіть три рази виходили на «всенародну» підтримку «нової політичної сили». Жаль, що не знайшла кращого застосування їхня готовність нестися вперед, закусивши вудила, щойно лиш якйсь пройда крикне «вйо!» і цвьохне батіжком.

Це ж треба так опростоволоситися з новим «вождем», і так осліпнути, щоб прийняти полову за обіцяне повноцінне зерно!

Що ж, Міхо, па-па! З нетерпінням чекаємо від вас вістей і інструкцій з Нідерландів, як чекали колись вказівок російські большевики від Леніна з Швейцарії. Якщо, звісно, не затієте р-р-революцію на своїй новій батьківщині. Цікаво, де швидше почнеться та революція – в Україні чи в Нідерландах?

Коментарі