У Дрогобичі як в Європі: три «західні» ідеї для осіннього уїк-енду (ФОТО)

Новини 12 Жовтня, 2019 1 713

Вулиця Івана Мазепи поруч з ратушею Дрогобича / Фото Марина Григоренко

Українські міста, де можна провести захоплюючі вихідні

В силу історичних реалій, західна частина України свого часу перейняла чимало моментів в плані архітектури і культури в європейських держав – Польщі, Угорщини, Австрії, Німеччини та інших. І хоча потім був довгий період «радянізації», навіть зараз в цих частинах незалежної України можна відчути відгомін старої Європи.

Українські міста деколи виглядають не гірше європейських / Фото Марина Григоренко

Як інформує “Четверта студія”, про це йдеться у публікації УНІАН.

Звичайно, можна довго нарікати на стан інфраструктури, занедбаність історичних будівель, особливості менталітету та інші моменти «не як у цивілізованій Європі». І в якійсь мірі ви будете праві. Але якщо вимкнути режим «сноба» і просто розслабитися, то і у нас на батьківщині є чимало милих і затишних містечок, де можна відпочити кілька днів не гірше, ніж у тій самій Європі – в оточенні європейської архітектури, але набагато дешевше. Головне, щоб настрій був.

Зрозуміло, одними з найбільш популярних серед українців та іноземних туристів є міста  на кшталт Львова, Ужгорода чи Кам’янця-Подільського, про кожне з яких ми вже писали раніше.

Тепер же настала черга інших міст Західної України – Чернівці (Чернівецька область), Дрогобич (Львівська область) та Івано-Франківськ (Івано-Франківська область).

В принципі, вам цілком вистачить одного дня, щоб ознайомитися з основними пам’ятками в цих містах. Але якщо ви хочете більш неспішний відпочинок з комфортною ночівлею в готелі, то краще захопити уїк-енд. Тим паче, що проживання в таких містах порівняно недороге.

Звичайно, варто себе заздалегідь підготувати, що ввечері на вас навряд чи чекає насичена культурно-розважальна програма. Але зате ви зможете багато гуляти, розглядати архітектуру, періодично забігаючи у затишні кафешки випити чогось гаряченького (ну або ж зігріваючого).

Ми не будемо заглиблюватися у детальний опис пам’яток кожного міста, інформації про це повно в Інтернеті, а лише направимо вас, дозволивши самим сформувати своє враження про місто. Зупинимося лише на одному дуже важливому моменті: не варто наївно вважати, що ви вийдете з ранкового поїзда і відразу знайдете, де поїсти або випити кави. У кожному з перерахованих вище міст є пара-трійка пристойних закладів, які відкриваються о 7-8 ранку, але інформацію про них краще шукати заздалегідь в Інтернеті, щоб відразу знати, куди йти.

Чернівці (Чернівецька область)

Столиця Буковини – місто Чернівці – є одним з найпопулярніших напрямків на уїк-енд в Україні. Дістатися сюди досить легко, а саме місто неймовірно красиве, затишне і що важливо – доглянуте.

Зрозуміло, головною туристичною родзинкою цього міста вважається Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, причому в будь-яку пору року. Мені пощастило побувати тут і влітку, і взимку – в будь-який час він виглядав просто чарівно.

Всередину Чернівецького університету можна потрапити з екскурсоводом / Фото Марина Григоренко

Не просто так в 2011 році центральний корпус університету ж був включений в список Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Основний комплекс будівель був зведений в 1920-1922 роках і складається з трьох навчальних корпусів і діючої церкви Трьох Святителів, саме сюди і прямують туристи.

Не менш цікавим є невеликий дендрологічний парк за головним корпусом університету. У теплу пору року його зазвичай «окупують» молодята заради красивих фотосесій. А ось взимку, коли там не так багато людей, можна вільно прогулятися і побути наодинці зі своїми думками, головне встигнути «проскочити» між екскурсійними групами.

До речі, про екскурсії до Чернівецького університету. На територію зазвичай вільно пропускають тільки співробітників і студентів університету, ретельно перевіряючи перепустки. Всі інші можуть потрапити туди на екскурсію щодня з 10 до 17 години. Групи формуються за попереднім записом або безпосередньо на місці. Тривалість екскурсії – 45 хвилин. Коштує така екскурсія для дорослих 35 грн.

Під час екскурсії є можливість оглянути Храм Трьох Святителів, Мармурову, Блакитну, Червону зали і дендропарк, послухати церковний спів, провести фото- і відео зйомку. Відвідувати зали дозволяється тільки в присутності екскурсовода. Крім того, університетську церкву і парк, без заходу в сам університет, можна відвідати без екскурсії, заплативши 20 грн за дорослий квиток. Цікаво, що оплата проводиться на вході виключно через термінал банку. Цивілізація, що тут скажеш!

Однак Чернівці – це не тільки університет. Насправді в місті багато всього цікавого – на два дні точно вистачить. Центр культурно-розважального життя Чернівців – пішохідна вулиця Ольги Кобилянської, яка тягнеться від міської ратуші. Тут вам і кафе, і магазинчики, і музеї, і вуличні музиканти. А ще ця вулиця – дуже фотогенічна. Часом здається, що і правда гуляєш десь Європою.

Взагалі, історична частина Чернівців – це один суцільний пам’ятник архітектури, тут більше 600 історичних споруд. Відправившись на прогулянку містом, ви раз у раз будете натрапляти на щось цікаве.

Окрім вулиці Кобилянської обов’язково варто відвідати Центральну і Театральну площі. Крім того, що обидві вони оточені красивими будівлями, в центрі площ облаштовані затишні «зелені» зони, де можна присісти відпочити.

Ще одне затишне місце Чернівців, яке обов’язково варто відвідати – це Турецька площа, також відома як Площа Пресвятої Марії і площа Турецького колодязя, де серед іншого туристів привертає величезний викований велосипед. Цю площу особливо полюбляє молодь – хтось приходить компанією поспілкуватися, хтось катається на скейтах, хтось призначає тут побачення (місце дійсно дуже романтичне).

А ще в Чернівцях багато культових споруд – дуже різних і водночас гарних. Це і непристойно рожевий Кафедральний собор Святого Духа, і незвичайний Миколаївський собор, який в народі прозвали «п’яної церквою» через його незвичайні «закручені» куполи, і Вірменська церква Святих апостолів Петра і Павла в стилі готики та українського бароко, і римо-католицька Базиліка Воздвиження Всечестного Хреста, що вважається першою кам’яною спорудою міста, і православна Церква святої Параскеви Сербської у псевдороманскому стилі, тощо.

Миколаївський собор у Чернівцях / Фото Марина Григоренко

Ну а мені особисто найбільше в Чернівцях подобається Єзуїтський костел, також відомий як Церква Найсвятішого Серця Ісуса, побудований в стилі неоготики. Правда, на жаль, в останні роки він закритий на реконструкцію, адже до цього був дуже занедбаний і почав руйнуватися.

Любителів більш незвичайних прогулянок може зацікавити прогулянка на місцеві кладовища – єврейське і руське, розташовані практично один навпроти одного. З архітектурної точки зору вони дійсно заслуговують уваги.

До речі, якщо ви приїхали в Чернівці більше, ніж на один день – можна витратити півдня на відвідування Хотинської фортеці, віднесеної до Семи чудес України. Побудована протягом XIII-XVIII століть фортеця досить непогано збереглася до наших часів і її обов’язково варто відвідати хоча б раз у житті. Розташована вона в містечку Хотин Чернівецької області, приблизно в 65 кілометрах від Чернівців. Туди досить легко доїхати на маршрутці від Чернівців – дорога займе трохи більше години і обійдеться приблизно в 60 гривень.

Наостанок ще кілька слів про їжу. У Чернівцях, як і в багатьох містах Західної України, немає мережевих цілодобових кафе, та й ті, які відкриваються рано вранці – теж спробуй знайди. Тож туристів з київського поїзда часто рятує кафе-ресторан «Панська гуральня» на вулиці Кобилянської. І нехай вас не відлякує розкішний інтер’єр і ресторанний церемоніал – ціни тут цілком доступні, гарний сніданок з основного блюда і кави з десертом можна отримати за 200 гривень, а то й менше. Ну а після 11 ранку в місті відкриваються інші заклади, причому на будь-який смак – від простих студентських піцерій до авторських закладів. Нам, наприклад, особливо сподобалася ресторація Rita Steinberg, де подають єврейську кухню. Меню тут дійсно дуже цікаве – багато незвичайних страв, так і дизайн дуже красивий. Ціни середні – гарний обід з напоєм обійдеться в 150-300 гривень.

І ще один момент: в Чернівцях завжди багато туристів, та й місцеві вдома не сидять. Тому про столик краще подбати заздалегідь, особливо на вечір, у вихідні або якщо в закладі запланований якийсь концерт. Так, у Чернівцях дуже багато закладів і ви напевно знайдете, де можна присісти. Але якщо вас цікавить щось конкретне – краще бронювати заздалегідь.

Як доїхати. З Києва в Чернівці ходить два нічні поїзди – один з виїздом о 20:05 та прибуттям на місце о 7:57 (вартість квитків від 225 гривень в плацкарті), другий – з виїздом о 22:22 і прибуттям о 10:27 (вартість квитків від 616 гривень, доступні тільки купе).  Де зупинитися. У Чернівцях доступні близько 80 варіантів розміщення для туристів.

Найдешевші – ліжко-місця в загальних номерах хостелів за 130 гривень. За двомісний номер економ-класу в Чернівцях просять від 380 гривень. В принципі, у всіх містах з нашого списку цінова політика приблизно на одному рівні.

Дрогобич (Львівська область)

Дрогобич з населенням майже 80 тисяч осіб є другим за розміром і значенням містом Львівської області.

Візуально воно багато в чому схоже на свого «старшого брата», тільки масштаби менші. А тому Дрогобич цілком може скласти конкуренцію переповненому туристами галасливому Львову, та й ціни тут нижче будуть.

Вулиця Івана Мазепи поруч з ратушею Дрогобича / Фото Марина Григоренко

Дрогобич нагадує типове європейське містечко з кольоровими будиночками, червоними дахами, центральною площею з ратушею і красивими церквами, розкиданими вздовж затишних вуличок. Чого тільки вартує Дрогобицька ратуша в стилі класицизму з елементами еклектики. Історія її почалася ще в середині 15 століття, коли місто отримало магдебурзьке право. Протягом віків її неодноразово перебудовували, а нинішні свої обриси вона отримала на початку 20 століття. У 2018 році в приміщенні ратуші Дрогобича відкрився туристичний інфо-центр, де можна замовити екскурсію історичною будівлею. По ходу справи вам покажуть всі найцікавіші куточки ратуші та розкажуть місцеві історії-легенди, а також заведуть на годинникову вежу, висота якої становить 45 метрів. Краєвиди звідси відкриваються просто приголомшливі! А ще дорогою на оглядовий майданчик вежі можна побачити унікальний годинник зі складним механізмом, циферблати якого виходять на чотири сторони світу.

У Дрогобичі дуже багато культових споруд різних конфесій, усього близько 30. Це і дерев’яна Церква Святого Юра, в якій зберігся іконостас і розписи середини 17 століття, нині вона є частиною краєзнавчого музею «Дрогобиччина». І готичний Костел святого Варфоломія з дзвіницею в самому центрі міста 14 століття. І один з головних храмів міста – Кафедральний собор Прясвятой Трійці УГКЦ 17 століття недалеко від ратуші. І гарненька Церква Успіння Пресвятої Богородиці з нижнім храмом святого Андрія Первозванного УАПЦ з затишним сквериком перед входом. І монастир святих апостолів Петра і Павла, який представляє собою цілий комплекс релігійних споруд.

Краєвид з ратуші Дрогобича / Фото Марина Григоренко

Крім того, у центрі Дрогобича знаходиться досить цікава будівля Хоральної синагоги. Зовсім недавно її відреставрували, пофарбувавши в незвичайний салатовий колір, проте як релігійна установа вона зараз не діє.

І трохи про інші історичні пам’ятки Дрогобича, на які обов’язково варто поглянути: Вілла Б’янки, нині місцева художня галерея, будівля інституту фізики і математики Дрогобицького педуніверситету поруч з Церквою Петра і Павла, а також будівля нинішньої школи №3. Вілла Б’янки, де нині розташована художня галерея Дрогобича / Фото Марина Григоренко Своєрідним центром туристичного життя в Дрогобичі є вулиця Івана Мазепи поруч з ратушею, де розташована більшість тутешніх кафешок і старовинних будиночків.

Також у Дрогобичі знаходиться одна з найдавніших солеварень Європи, заснована ще в 1250 році. Саме солеваріння довгий час було основним промислом городян – навіть на гербі Дрогобича зображені стопки солі. Сама по собі нинішня будівля солеварні мало чим цікава, проте можна замовити пізнавальну екскурсію.

До речі, Дрогобич знаходиться всього в 11 кілометрах від одного з найбільших оздоровчих курортів України – міста Трускавець. Тож ви можете поїхати відразу в тижневу відпустку, щоб поєднати приємне з корисним.

Як доїхати. Найпростіший варіант дістатися до Дрогобича – на поїзді №49/50 «Київ – Трускавець». Виїжджає він із Києва близько 20:00, а в Дрогобич прибуває близько 7:30 ранку. Зворотний поїзд – за таким же графіком. Тому запросто можна їхати в Дрогобич в п’ятницю після роботи, а приїжджати – у понеділок вранці. Вартість квитків в один кінець – від 217 гривень (плацкарт).

Де зупинитися. В самому Дрогобичі мало варіантів розміщення, однак ціни цілком доступні – від 160 гривень з людини за ніч у двомісному номері та близько 600 гривень за хороший двомісний номер. Також можна зупинитися в сусідньому місті-курорті Трускавці, де варіанти розміщення доступні на будь-який смак і бюджет, ще й підлікуватися можна.

Маршрутки Трускавець-Дрогобич ходять регулярно, вартість проїзду – близько 18 гривень в один бік.

Івано-Франківськ (Івано-Франківська область)

Головне місто однойменної Івано-Франківській області, яка є одним з найпопулярніших напрямків для відпочинку в Україні, часто відходить на другий план. Адже в першу чергу туристів тут цікавлять гори. А даремно.

Івано-Франківськ – це той випадок, коли містом дійсно приємно гуляти, незважаючи на те, що типової західної архітектури тут не так багато. Це місто досить контрастне – тут є і ідеально відреставровані будинки, і запущені випадки. З іншого боку, це сучасне місто, кілька років тому сюди навіть спостерігалася хвиля міграції молоді з Києва та інших великих міст.

Зрозуміло, насамперед туристи йдуть до місцевої ратуші, несхожої на жодну іншу ратушу в Україні. Сучасну будівлю ратуші, четверту за рахунком на цьому місці, побудували в 30-х роках 20 століття згідно до тодішньої моди – в стилі конструктивізму з елементами арт-деко. Виглядає вона і правда доволі незвично – тут на зміну витонченим формам прийшли геометричні контури. До речі, з тераси ресторану на вершині торгового центру Легенда-Центр на площі ринок відкривається чудовий краєвид на саму ратушу і центр Івано-Франківська. Заради цього краєвиду сюди варто завітати хоча б на чашечку кави або коктейль, якщо ви не налаштовані на повноцінну вечерю. Тим більше, що ціни тут цілком доступні (проте популярність закладу в будь-якому випадку варто враховувати).

Ратуша в Івано-Франківську / Фото Марина Григоренко

До речі, про ціни в закладах Івано-Франківська. Про них, мабуть, ходять легенди по всій Україні – за порівняно невисокі ціни тут можна дуже щільно і смачно поїсти. Найпопулярнішим в цьому плані вважається пивний клуб / бістро «Десятка». Порції тут просто величезні. Правда, в топ-сезон може статися так, що доведеться почекати, поки звільниться місце. Серед інших цікавих закладів Івано-Франківська – ресторан «ШпиндеL», більше схожий на справжній музей. В інтер’єрі тут всюди старовинні годинники, раритетний посуд, антикваріат. Ціни можуть здатися трохи вище, ніж по місту, але, якщо вірити відгукам, вони повністю виправдовують себе.

Ще одним популярним у місті закладом є кафе «Урбан Спейс 100», схоже на столичні просторі заклади, де можна не тільки поїсти, але і попрацювати за ноутбуком. Його перевагою є те, що воно відкривається о 6 ранку, а тому сюди можна заскочити відразу після поїзда на каву і сніданок. Ну а за гофрами варто податися до кафе «Мануфактура» – вони тут дуже смачні й дуже різноманітні: і солодкі, і солоні, і екзотичні.

І ще кілька слів про те, що подивитися в Івано-Франківську, що ж ми все про їжу та про їжу. Обов’язково прогуляйтеся так званою «стометрівкою» – головною пішохідною зоною міста, де вирує життя в будь-яку пору року. Це частина вулиці Незалежності, де розташовано безліч кафешек, книжкових крамниць, сувенірних магазинчиків тощо. Тут же збираються вуличні музиканти і галасливі компанії городян і туристів. Ще одна особливість «сотки» – ковані скульптури, які з’являються тут після щорічного фестивалю ковалів.

Якщо ж ви хочете гарненько прогулятися на свіжому повітрі – варто відправитися в міський парк культури і відпочинку імені Тараса Шевченка, розташований на одній з найстаріших вулиць міста. Або ж відправитися на Станіславське озеро, куди як магнітом тягне закоханих – на «Острів любові».

А якщо вам захочеться зігрітися, але щоб не просто по кафешкам бігати – можна заглянути в галерею «Бастіон», що є своєрідним центром сучасного культурного життя в Івано-Франківську. Тут регулярно організовуються нові виставки, а також влаштовуються презентації та фестивалі. Фотографія, живопис, скульптура, графіка – мистецтво на будь-який смак. І все це в стінах колишнього оборонного бастіону. Тих же, кого цікавить більш традиційне мистецтво, може зацікавити Музей мистецтв Прикарпаття, де зібрані роботи як галицьких, так і західних живописців 18-20 століть. Цікавим є також той факт, що розташований музей в найстарішій архітектурній споруді міста – Костелі непорочного зачаття Діви Марії, зведеному в стилі ренесанс в 17 столітті.

Як доїхати.

Івано-Франківськ є досить великим залізничним вузлом, через який проходить безліч потягів – як з Києва, так і за іншими напрямами. Їхати від столиці до Франківська близько 10 годин, вартість квитків в один бік – від 170 гривень (плацкарт).

Де зупинитися.

На популярних сайтах бронювання житла в Івано-Франківську доступно близько сотні варіантів розміщення. Найдешевші номери у спільних номерах хостелів – від 130 гривень, простенький одномісний номер можна знайти за 300 гривень. Хороший двомісний номер обійдеться в суму від 500 гривень.

*** Не існує ідеального путівника містом. Більше того, набагато цінніші враження, отримані від власних туристичних відкриттів. І, повірте, Україні також є ще чим вас здивувати.

Марина Григоренко, УНІАН

Коментарі

Позначки: , , ,