На Чернігівщині хлопчаки після окупації змайстрували справжній блокпост, щоб “захищати рідну Україну” (ВІДЕО)

Ми переможемо 22 Травня, 2022 228

На Чернігівщині хлопчаки після окупації змайстрували справжній блокпост, щоб "захищати рідну Україну"

Три кордони їжаків: дерев’яні зроблені  власноруч, металеві  – трофей

Блокпост, медпункт та казарми, а ще окопи, з яких добре проглядаються головні шляхи і все це для недитячої гри хлопчиків Нової Басані, що на Чернігівщині.

Діти, які місяць прожили під російською окупацією, захопилися не дитячими іграми – вони копіюють те, з чим  довелося їм жити та через що вони стали  “дітьми війни”, йдеться в ТСН.

Трійця  хлопчаків  – Назар Кебкал та брати Влад та Назар Замули  – суворі.  Всіх, хто проїздить повз їх пост беруть на олівець. «Щоб знати, хто виїжджав, скільки машин і людей взагалі», – пояснюють хлопчики.

Три кордони їжаків: дерев’яні зроблені  власноруч, металеві  – трофей.

Гратися у війну, каже мама Назара Кебкала, діти  почали після того, як   заглянули в очі справжній війні. «Коли бомбили нас вперше, то всі бігом до погребу, а він на ґанку співав гімн, ми його тягнемо, а він співає …  Навіть сусіди у погребі чули, як він співає, мені страшно було, а він завжди заспокоював, що все буде добре», – розповідає мама хлопчика.

Після деокупації Нової Басані – десятирічний Назар Кебкал загітував  сусідських хлопчаків піти в тероборону, військовим він давно хотів  стати. «В мене просто прадід воював у Другу світову і він все діду розповів, а дід мені», – каже хлопчик.

Дід  Михайло не лише розповідав онукові  про ту  війну з фашистами, а й передав у спадок Назарові військові нагороди свого батька. Коробку із ними –  єдине, що хлопець взяв  із собою, коли виїжджав  із мамою після деокупації села.

До охорони своєї  вулиці  хлопчаки  підійшли серйозно, навіть  балаклав не знімають. Поруч польова кухня. «Сьогодні нічого (не готували – ред.) бо дощ , а так у нас картопля печена, яйця, сало поїмо просто з хлібом», – розповідають хлопчики.

Є ї медпункт, але ним не користуються. З собою у хлопців аптечка і сухпайок. «Консерви, горіхи, цукерки, печиво. Карти, якщо буде сумно», – показують діти.

Допитливі хлопці не раз обійшли всі околиці та дослідили спалену російську техніку. Знаходять і те, що пропустили піротехніки.

Вони ще малі, але вже – діти війни.  І за місяць окупації  відчутно подорослішали, кажуть їхні батьки. Чітко знають, хто ворог і не з чужих слів розуміють, що треба робити. «Захищати рідну Україну», – кажуть хлопчики.

Коментарі

Позначки: ,