Як так сталось, що у Львові призупиняли пільги? - Четверта студія

Як так сталось, що у Львові призупиняли пільги?

27 Липня, 2020 123

Віктор Гаврилів

Всі пам’ятають, що у Львові за рішенням міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій з 23 березня 2020 року були призупинені пільги на проїзд в громадському транспорті для всіх пільгових категорій. Звісно, через карантин. Йшли довгі тижні, місяці, карантин поступово полегшували, але пільги не діяли.

І ось ще в червні я намагаюсь знайти документ, на підставі якого, власне, ці пільги були призупинені.

Виявилося- це не просто.

На мої запитання водіям «чому?» відповідь всюди була, або, тому що в Україні карантин, або, тому що так сказав Садовий.

На мою вимогу показати бодай якийсь документ, казали: «немає».

Зате повсюди висіли червоні таблички з надписом «пільговий проїзд призупинені призупинений для всіх пільгових категорій до кінця карантину».

Отож, нібито, посилаючись на постанову кабміну №211, та для забезпечення належного перевезення, ця комісія вирішила отак собі взяти та призупинити всі пільги в громадському транспорті.

Прикро, але на сьогодні, складається враження, що вся соціальна політика в нашій країні зводиться до таких собі «подачок» пенсіонерам, учасникам бойових, ліквідаторам на ЧАЕС, людям з особливими вадами, інвалідам.

В результаті., з пенсіонерів зробили «бабульок, які заважають їздити нормальним людям», з учасників бойових дій зробили «а хто вас заставляв туди йти», з інвалідів «тих то затримує транспорт».

Чи в такому суспільстві ми хочемо жити?

Всі ці люди стали тепер платити за проїзд. І міська влада зекономила собі кілька десятків мільйонів гривень. А що їм ті закони? У Львові свій цар, свої дворяни, виходить так?
В час, коли всі кричать про демократію та європейські цінності ми отримуємо, лише європейські ціни.

Ну що ж, звісно я захотів вияснити чи законно було прийняття такого рішення у Львові. Тож 2 липня 2020 року, з допомогою студентки юридичного факультету, я подаю першу позовну заяву в адміністративний суд Львова. І тут стається диво. Вже 7 липня, з розумним та майже ангельським обличчям з’являється міський голова, та урочисто повідомляє, що він такий розумний та добрий, вирішив відновити пільговий проїзд. УРА. Але чомусь забув згадати про мою позовну заяву. Ну, нічого, все таки роки. Перша половина моєї цілі досягнута. Та ця історія має продовження.

Того ж, 7 липня, за моєю позовною заявою, приходить ухвала суду, дивний збіг мабуть. В ній йдеться про недоліки в оформленні цієї заяви та рекомендації щодо виправлення. Діватися немає куди, тож я знову в пошуках юриста.

Слава Богу, у Львові є люди, що розуміють ситуацію, що склалася та знайшлися ті, хто допоміг мені в написанні вже повторної позовної заяви і вже 13 липня я заношу до суду поновлені документи. Ну і 17 липня відкривається провадження по моїй справі та виходить нова ухвала суду, де мене повідомляють про спрощений варіант розгляду справи в термін 60 днів.

І тепер сиджу я і думаю. А чи варто надіятись на справедливість? Чи зможу я, звичайний контрактник, протистояти міській владі? Без високих знайомств, без грошей, без юридичних знань…

Коментарі