Чому такі слова і терміни як Соборність та Злука так ненавидять вороги українства? - Четверта студія

Чому такі слова і терміни як Соборність та Злука так ненавидять вороги українства?

23 Січня, 2020 117

Наші славні воріженьки, колишні злорадні колонізатори, ще й сьогодні ненавидять нас, зневажливо ставляться не тільки до української нації, але й окремих слів, термінів і понять, до наших героїв і лідерів, які є славою і гордістю України. Путін, Орбан, різні Бєні та їм подібні стараються завадити нам піднятися на повні ноги, побудувати сильну і заможну демократичну європейську державу. Вони нав’язують світу підлу думку, що українці якась недонація, яка  не має права мати свою самостійну державу, а є частинною якогось міфічного великого російського народу. Нам хочуть диктувати свої умови і правила, повчати нас, що ми маємо робити, як жити, яким Богам молитися, якою мовою розмовляти, яких героїв шанувати і кому ставити пам’ятники. Нас повчають, як ми маємо поводитися, які слова і вирази вживати, що виключити з свого словесного раціону. Детальніше розглянемо, що їх не подобається, чого ми маємо позбутися і як ми маємо трактувати ці або інші терміни і поняття.

Воріженьки стараються уникати у відношенні до українців слова нація, ніби то ми не є нею. А словосполучення український націоналіст як щось страшне і огидне зустрічаємо на кожному кроці. Ними у випадку українців термін націоналізм розуміється не у прямому його значенні як синівська любов до своєї нації і держави, а як прояв дикого шовінізму, зверхності, ворожості до всього і всіх. Ярлик український буржуазний націоналіст у більшовицьку епоху був рівнозначний  смертному вироку. Тоді був навіть такий крутий вислів «націоналізм ворог нації»! Німецький, польський, російський націоналіст – це норма, а український ним не має права бути, бо тоді це ворог всіх і вся! Тому за їх поняттями  ми не повинні вживати словосполучення Україна як українська національна держава, українські пріоритети, українські національні інтереси тощо.

Є намагання накласти табу на такі терміни, як корінна нація, титульна нація, щоб довести, що українці не мають права претендувати на свою етнічну територію, на самостійну унітарну українську Україну, як поляки на польську Польщу, словаки на словацьку Словаччину. Дехто з їх апологетів намагаються довести, що росіяни і угорці в Україні теж є корінною нацією, а не меншиною, домішкою. Особливо їх разить наша унітарність, соборність, вони хочуть пошматувати єдине унітарне державне тіло України на якісь бантустани, ніби вона Дагестан чи клаптикова Індія. А 22 січня кожного року ми маємо велике національне свято, коли Центральна Рада своїм Четвертим Універсалом проголосила повну незалежність України, а роком пізніше був проголошений Акт Злуки, коли всі українські землі злилися в Соборну Самостійну Демократичну Українську Державу!

Соборність Української держави відродила її унітарність, навіки поєднала окремі частини її єдиного державного тіла, на які роздерли його наші сусіди колонізатори, в моноліт. Щоб нас роз’єднати, посварити, послабити воріженьки намагаються нав’язати нам ідею федералізації, тобто штучно розкроїти єдине державне унітарне тіло на клаптики, які б між собою ворогували і знищували власну державу. Такого ще в історії людства не було! Навпаки, клаптикові федеративні штучні утворення розпадалися на окремі самостійні держави. Для прикладу наведемо Чехословаччину, Югославію, Судан.

Українці як корінна нація протягом тисячоліть жили і надалі живуть на наданій їм Богом благословенній землі, гармонійно зрослися з нею в єдиний природно-суспільний організм, який постійно оберігали. Смертельні рани йому наносили чужинці, які намагалися якнайбільше вкрасти багатств у нашого народу і нашого природного довкілля. Проілюструю це на класичному прикладі. В 40-их роках ХХ століття Сталін виселив калмиків у Сибір, а на їхні землі переселив кавказьких горців, які не вміли господарювати на напівпустинних пасовищах. Через два десятиліття квітучі пасовища перетворилися у піщану пустелі. Повернувшись з заслання, калмики ще до сьогодні не можуть ліквідувати жахливих наслідків господарювання чужинців.

Термін титульна нація для нас дуже дорогий, бо її іменем названа самостійна наша держава, вона відповідальна за все, що тут діється, відповідальна за долю людей і всієї держави.  На даний час чисельність титульної нації на підконтрольній частині держави, за даними  масштабного опитування в 2018 році, становить 91%. За світовими мірками це однонаціональна держава, а наші внутрішні окупанти хочуть цю вражаючу більшість позбавити права бути  повноправним господарем у своєму державному домі!

Страшними злочинцями намагалися представити українцям (і надалі так діють) їх найвидатніших державних мужів, мислителів-пророків, зокрема Івана Мазепу, Симона Петлюру, Павла Скоропадського, Степана Бандеру, а тепер і Петра Порошенка, а також їх прихильників і послідовників. Ворогами українського народу, а не тільки наших недоброзичливців, намагаються показати мазепинців, петлюрівців, гетьманців, бандерівців, порохоботів. Та й у Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Максима Рильського, Ліни Костенко та інших патріотів знаходили багато «помилок», неправильних чи випадкових або сумнівних  ідеологічних поглядів і суджень, які намагалися виправити шляхом вилучення або паплюження  їх текстів тощо.

В умовах інформаційних воєн відбувається підміна понять, жорстокий обман простих обивателів совків вербальними психотропними засобами, що приводить до важких тектонічних зрушень у суспільстві. Це змінює напрямки і сутність суспільної думки, викликає зміни у розвитку самої держави. В Україні це привело до державного контрреволюційного перевороту новими гібридними методами. Коломойський декілька років готував цю операцію з допомогою телеканалу 1+1, телесеріалом «Слуга народу» нав’язував українцям образ народного президента, яким стає простий український  сільський вчитель Голобородько.  Він рятівник народу від олігархів і злодіїв, його слуга. Цьому сприяла і паралельна гібридна війна Путіна проти українства, проти Української держави з метою повалення президента Петра Порошенка. Тут інтереси цих двох персонажів повністю співпали!

Занепокоєні затяжною війною і бідністю, викликаною обкраданням народу олігархами і корупціонерами, ватники і совки повірили байкам, що виною цьому є українська влада, президент Порошенко, проголосували за Голобородька. А обрали фактично Коломойського, який вважає себе справжнім Хазяїном держави і через своїх слуг нею керує на свій смак і розсуд.

Українцям слід добре почухати потилицю і навчитися думати і аналізувати, чого ми хочемо і що ми можемо вдіяти! Нам потрібна українська Україна, процвітаюча демократична держава, яка звільнилася від колоніальних пут, але ще цього до кінця не усвідомила. Без цієї самостійності та незалежності не будуть українці добре жити і вільно дихати, їх не перестануть вбивати і принижувати, а в Європі не буде миру і спокою. Від нас самих дуже багато залежить. А для цього совки, ватники, хохли і малороси повинні стати націоналістами, справжніми державниками, монолітною українською європейською нацією!

Проф. Степан Трохимчук, голова Львівського обласного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів 

Коментарі