У Гуті Пеняцькій, де 75 років тому загинули поляки, проведуть пошукові роботи для встановлення числа жертв

Статті 27 Лютого, 2019 53

Пам'ятник у Гуті Пеняцькій на честь загиблих поляків 28 лютого 1944 року. Фото: Галина Терещук

75 років тому, 28 лютого 1944 року, дотла було спалене село Гута Пеняцька, що у Бродівському районі Львівської області.

За даними української і польської сторін, загинули від 200 до понад 800 мешканців-поляків. Також по обидва боки кордону по-різному трактують цю трагедію, і польська риторика щодо українців стала ще більш різкою. Аби встановити кількість жертв, комунальне підприємство «Доля» Львівської обласної ради планує цього року провести пошукову-дослідницьку роботу на місці злочину тих воєнних років.

Про це – у публікації Радіо «Свобода».

Щороку останньої неділі лютого у колишнє село Гута Пеняцька приїждає делегація з Польщі, щоб вшанувати жертв жахливої трагедії.

10 років тому на цьому місці президенти України і Польщі Віктор Ющенко і Лех Качинський відкрили пам’ятник полякам, які загинули у роки Другої світової війни. Тоді Президент Лех Качинський не звинуватив українців, тобто УПА, у цій каральній операції. Обидва президенти у тій трагедії в історії українського і польського народів звинуватили нацистський і більшовицький режими.

Після відкриття пам’ятника тема трагедії у Гуті Пеняцькій не була на порядку денному у польських політиків і посадовців. Місцем загибелі опікувалось польське товариство «Гута Пеняцька» і саме його члени приїжджають щороку на роковини в Україну. Втім, останні два роки до поминальних заходів долучаються чільні посадовці, на чолі з держсекретарем канцелярії президента Польщі Адамом Квятковським, який цьогоріч удруге поспіль зачитав звернення глави держави Анджея Дуди з нагоди роковин трагедії.

Польський президент у трагедії 75-ти річної давнини звинувачує «воїнів Дивізії СС «Галичина» і Української повстанської армії». «Вбито тисячі простих людей, які жили скромно з праці власних рук. Їхньою єдиною «виною» була польська мова та ідентичність, вірність традиції і любов до батьківщини. Комуністичній владі на них не залежало», таку заяву з нагоди роковин трагедії зробив президент Польщі.Такої оцінки не дозволив собі у 2009 році Лех Качинський.

Цього року змінилась риторика і голови польського товариства «Гута Пеняцька» Малґожати Госньовської, яка повторила президентські слова, що у Гуті Пеняцькій вбили людей через те, що «вони були поляками». Польща називає число жертв – понад 800 осіб.

Пам’ятник у Гуті Пеняцькій. Фото: Галина Терещук

​Українська сторона має свою оцінку трагедії

З такими звинуваченнями польської сторони віддавна не погоджуються українські історики, які наголошують, що у Гуті Пеняцькій 28 лютого 1944 року загинули понад 200 людей, а каральну операцію організували гітлерівці. Тоді у польському селі розташовувались радянські партизани і польське підпілля. 28 лютого 1944 року німецький каральний загін спалив Гуту Пеняцьку і це була відплатна акція за загиблих німецьких поліцейських.

Польська сторона, звинувачуючи УПА, стверджує, що у німецькому підрозділі чи у допоміжній поліції були українці.

Під час 75-х роковин трагедії українську позицію щодо того, хто спричинився до злочину, озвучив голова Львівської обласної державної адмінстрації Олег Синютка.

«Це – фашизм і комунізм, який 75 років тому панував на українській і польській землях. І ці людиноненависницькі ідеології налаштовували два народи один проти одного. Мені дуже прикро, що через 75 років лунають звинувачення на адресу українців. Вини нашого народу у цьому немає. Якщо є вина певних людей у тій трагедії, яка сталася у Гуті Пеняцькій, то я би дуже просив, щоб завжди слідували тим словам, які проголосили владики наших християнських церков – католицької, греко-католицької та православної: «Прощаємо і просимо прощення»», – таку українську оцінку минулим подіям висловив Олег Синютка.

У вівторок посольство Польщі в Україні надіслало ноту на адресу МЗС України з приводу тексту на інформаційній таблиці, де винуватцями злочину назвали німецький каральний загін і згадали, що на цій території у 1944 році діяли й польські відділення. Цю таблицю біля пам’ятника торік встановили з ініціативи влади Львівщини.

«Посольство Республіки Польща в Києві звернулося у цій справі з нотою протесту до МЗС України, наголосивши, що місця пам’яті з таким текстом ставлять під сумнів заявлену владою України політику добросусідства та примирення у відносинах із Польщею, а також просить українську сторону роз’яснити законність та обставини встановлення обох об’єктів», – повідомила речниця МЗС Польщі.

Щоби встановити кількість убитих поляків 28 лютого 1944 року, комунальне підприємство Львівської обласної ради «Доля» планує цього року провести пошуково-дослідницькі роботи на місці колишньої Гути Пеняцької. 4 лютого 2019 року Міністерство культури надало дозвіл на їхнє проведення.

«Сьогодні це територія Голубицької сільради. Про необхідність дослідити місце вбивств говорили з польською стороною ще у 2017 році. Але від часу знищення українського пам’ятника у Грушовичах у Польщі, у квітні 2017 року, від Польщі не було звернень до міжвідомчої комісії щодо пошукових робіт. Ми плануємо цього року провести дослідження. За інформацією місцевих мешканців і досліджень українських істориків, пам’ятник у Гуті Пеняцькій стоїть на символічному місці. А останки можуть бути за 100-200 метрів від нього. Однозначно, що там буде суттєво менша кількість останків, аніж за польською версією. Хоча кажуть, що люди були спалені, але мають бути обгорілі кістки і скелетовані залишки.

Польська сторона грає у політичну арифметику, завищуючи число жертв. Чітко відомо, що Гута Пеняцька була базою для Армії Крайової і червоних партизанів. У зверненні Анджея Дуди мовиться про загиблих мирних мешканців. Так вони були, але неправда, що лише одні мирні мешканці», – каже у коментарі Радіо Свобода Святослав Шеремета, директор підприємства «Доля», секретар Державної міжвідомчої комісії у справах пам’яті учасників жертв війни та політичних репресій.

Коли саме проведуть пошукові роботи у колишній Гуті Пеняцькій – наразі невідомо, але таке дослідження дуже допомогло б у встановленні історичної правди, щоб припинити політичні спекуляції довкола спільного трагічного минулого обох народів.

 

Коментарі

Позначки: , , , , ,