Скандальне виселення родини з квартири у Львові: хто ж насправді жертва, а хто – акула?

Статті 15 Травня, 2020 144

Фото ілюстративне. Джерело Твоє місто

Справа, про яку піде мова, триває вже не перший рік і встигла набути широкого резонансу у львівських ЗМІ та соціальних мережах. Суть її зводиться до того, що відомий адвокат начебто незаконно придбав у Львові квартиру, у якій усе своє життя проживала жінка із сином. Про це пише Стрічка.

«Історія з позбавленням права власності на нашу квартиру на вул. Хорватській, 8/14 триває з 1996 року, коли з квартири незаконно виписали мого 3-місячного сина і швидко оформили право власності на стареньку, майже сліпу тітку, яка, найімовірніше, про це навіть не знала», –  так подає інформацію про інцидент на одному з інформаційних сайтів мешканка Львова Галина Просолович. Жінка стверджує, що про зареєстроване право власності на квартиру стало відомо, коли її тітка померла 2003 року. І це, мовляв, було для неї справжнім шоком, адже вона не знала, що не має права на це помешкання.

«Звідкись взялися приватизаційні папери і заповіт на ім’я її рідної сестри, укладений ще в далекому 1997 році. Хоча ні я, ні мій син, які постійно проживали з тіткою, дотримали її до смерті і поховали, нічого не знали ні про приватизацію, ні про заповіт!» – бідкається пані Просолович.

Далі вона називає ім’я свого кривдника – відомого правника Юрія Ломагу. Каже, що цей чоловік, який, зокрема, працює на одного з депутатів міськради, провів оборудку, незаконно заволодівши її майном, а тепер викидає на вулицю її та сина. «Це квартирна мафія!» – безапеляційно заявляє жінка і благає про порятунок.

На чиєму боці буде громадськість при такому викладенні фактів? Звичайно ж, люди жалітимуть бідолашну жінку, а не того «бандита, злодія і мафіозі»! Нічого не вдієш, така вже наша ментальність: ми апріорі співчуваємо слабим і знедоленим, наперед довіряючи їхнім словам. Ну бо ж звичайна людина – порядна і щира, а чого чекати від якогось там адвоката, якщо «кожен собака знає, що суди у нас продажні і правди у них не знайдеш».

Та чи так усе насправді, як розповідає пані Просолович? Щось не сходиться в цій історії із самого початку. По-перше, не дуже логічно, що професійний юрист зважився на купівлю квартири у 46,5 кв. м, знаючи, що на неї має претензія жінка з дитиною. Навіщо йому ці проблеми, ще й удар по репутації? Люди такого рівня ретельно перевіряють нерухомість, перш ніж вкласти в неї гроші, чи не так? То як відомий адвокат наразився на скандал тривалістю в кілька років? На що розраховував, викидаючи з квартири жінку з дитиною («дитинці», до слова, вже 23 роки, але про цю дрібничку пані Просолович не уточнює).

Найперша відповідь, яка напрошується сама собою: бо нічого підозрілого в такій угоді купівлі-продажу не було. Усе чисто! А те, що сталося пізніше, виявилося неприємним сюрпризом насамперед для самого Юрія Ломаги. Отже, історія така…

То наша Галя – аферистка?!

«Видається, що цей рейдерський віджим нашої квартири покривають ще з 1997 року. І, схоже, нічого не змінилося. Система позбавлення людей житла працює справно, незважаючи на зміну влади», –  описує свою моторошну історію Галина Просолович.

Але от одну деталь забуває вказати – права власності на цю квартиру вона ніколи не мала. Ба більше, ні пані Просолович, ні її дорослого сина в цьому помешканні не прописано. «Як же вони туди потрапили?» – спитаєте ви. Пані Галина, яка народилася на Луганщині 1966 року, втратила свою матір у віці 10-ти місяців. Добросердна рідна мамина сестра на ім’я Уршуля Банась забрала немовля до себе. Проте не вдочерила, а лише оформила опікунство на дівчинку та виховувала її. Ну і, звісно ж, належно прописала у квартирі.

Галина виросла, вийшла заміж і переїхала жити від прийомної матері (по суті, своєї рідної тітки) до чоловіка на вул. Личаківську. У цьому шлюбі народився син, проте сімейне життя в Галини не склалося… «Була навіть створена штучна легенда, нібито ми виїхали на ПМЖ у Росію, а приїхавши у Львів, попросилися в родичів пожити в цій квартирі і тепер їх не пускаємо», – ось цитата пані Просолович з її статті-сповіді.

А ось тут – стоп! Жіночка явно кривить душею або ж її підводить пам’ять. Адже в Шевченківському районному суді м. Львова 2010 року (справа №2-66/10 ) вона пояснювала, що у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем 1996-го добровільно знялася з реєстрації у квартирі на вул. Хорватській, оскільки виїздила в Росію на заробітки. Й уточнювала, що просила виписати себе з житла, щоб тітка Уршуля могла оформити субсидії. А от про малолітню дитину, за її словами, мови не було. Тому пані Просолович судиться тепер іще й за те, що її сина свого часу виписали незаконно.

І знову – «але»! Пані Просолович забирала сина до іншої країни на тривалий час. Родичі Галини кажуть, що вона взагалі планувала виїхати до РФ на постійне місце проживання. Тож логічно, що дитину зняли з реєстрації власне за її проханням. І це підтверджено документально протоколом суду – Просолович сама заявляла в суді 2016 року, що дитину виписали на її прохання!

До слова, «на заробітки» до Росії пані Просолович підштовхнули серйозні обставини. Вони з чоловіком вирішили розпочати власний бізнес, а оскільки в 1990-ті роки взяти кредит у банку було складно, то гроші на власну справу дала пані Галині добра свекруха. Сама їх не мала, тож напозичала в чужих людей. Оскільки з бізнесом у пані Просолович та її тодішнього чоловіка теж нічого не вийшло, а борги треба було віддавати – вона вирішила сховатися від кредиторів у Росії, тим паче, що має там сестру. Важливо знати, що борги Галина не відробила, тож бідолашній свекрусі довелося продати квартиру на вул. Личаківській, щоб розрахуватися з людьми. Висока ціна за невістчині помилки, чи не так?

Ідемо далі. Коли 2001 року пані Галина та її син повернулися з Росії, то тітка Уршуля, яка за їхньої відсутності приватизувала квартиру на себе, реєструвати племінницю з дитиною в себе відмовилася, хоча до помешкання впустила і жити дозволила. Думаєте, пожаліла небогу, бо та розлучилася з чоловіком і не мала куди йти? Хай там як, але заповіт на квартиру Уршуля Баляс чомусь склала не на користь Галини та її сина, а віддала помешкання своїй сестрі Марії Напольській.

У кожній родині – свої проблеми, і не нам у них втручатися. Галина Просолович каже, що до самої смерті доглядала лежачу і напівсліпу тітку Уршулю. Донька Марії Напольської стверджує, що Галина не любила свою названу матір і навіть знущалася зі старенької. І до її квартири вселилася силою: приїхала з вокзалу разом із сином і виламала старі слабкі двері. Ну а далі якось переконала тітку Уршулю, що не має куди йти, та й залишилася.

Ще один момент: після повернення з Росії Галина Просолович прописалась у гуртожиток на вул. Кримській, але при цьому приховала факт, що має малолітнього сина. Чому?! Це запитання – до самої пані Просолович. Але, мабуть, уже тоді вона виношувала плани, як за допомогою маніпуляцій зможе відібрати квартиру на вул. Хорватській, 14 у своєї тітки Марії Напольської, на яку було складено заповіт.

Спитаєте, до чого тут наш адвокат, на якого вилила стільки бруду пані Просолович у соцмережах та деяких онлайн-ресурсах? Річ у тім, що Юрій Ломага 2016 року купив помешкання в Марії Напольської, яке відійшло їй у спадок після смерті пані Уршулі. Але він і гадки не мав, що отримає квартиру із двома мешканцями, які проживають там незаконно, і виселити їх, попри кілька рішень суду, буде вкрай складно. Щоразу, коли правоохоронці намагаються виселити пані Галину та її дорослого сина примусово, вона чинить фантастичний опір, поливаючи їх бензином і погрожуючи перерізати собі вени. Тож поліція та представники Державної виконавчої служби йдуть ні з чим. А пані Просолович і далі живе у квартирі. Не у своїй – чужій!

Як же вдалося пані Просолович провернути таку аферу із квартирою і хто в цій грі жертва, а хто – акула?

Брехня, шахрайство й шантаж як методи виживання і спосіб життя

Насправді про жодне незаконне виселення з квартири не йдеться – ну не можна виселити ні Галину Просолович, ні когось іншого з помешкання, яке йому не належить! Без права власності, без прописки, ця жіночка стверджує, що квартиру в неї відібрали незаконно. А правда в тому, що Галина Просолович сама виписалася разом із неповнолітнім сином із помешкання, бо втікала на ПМЖ до Росії від кредиторів. Про це ми вже писали. А хочете дізнатися, чому наша Галя повернулася з Росії, не прижившись там надовго?

Ми зв’язались із її російськими родичами та дізналися цікаві подробиці про пані Галину. Виявляється, вона й там устигла накоїти чимало недоброго: знову наробила боргів, утратила роботу. Жила в родичів, але через наполегливі залицяння до чоловіка племінниці ті «попросили» її забиратися геть. Утім, пожаліли інші люди, які дозволили пожити в їхній домівці. Галя віддячила тим, що захарастила помешкання і понищила всі меблі.

«Ходяча катастрофа» – так характеризують свою Просолович родичі з Росії. І додають, що втомилися слухати її вічні нарікання на долю та допомагати матеріально. Кажуть, що працювати вона не хоче, на жодній роботі довго не затримується через скандальний характер, зате любить веселе життя, підігріте чаркою алкоголю. Тож, коли в Галини завершився термін дії паспорта, російська родина полегшено зітхнула, перехрестилась і попросила її більше до них «у гості» не навідуватися.

Намовляють? Та хто ж його знає, мало що люди базікають… Але враховуючи, що пані Просолович і справді змінює роботу одну за іншою, а нині знову «у творчому пошуку себе», це видається доволі правдоподібно. На що ж вона живе? На допомогу родини. На гроші, які виплачував колишній чоловік (до слова, він має іншу сім’ю та обов’язки). На кошти, «вибиті» в заможних людей методом тиску на жаль. Ну або шантажем – як у цьому випадку.

Коли квартира ще була у власності Напольських, двоюрідна сестра Лідія пропонувала Галині: «Давай продамо, розділимо гроші навпіл і купимо собі по 1-кімнатній квартирі». Галина тоді заявила: «Ні, я хочу все!»

Зважте: все – за те, що тобі не належить. Усе – у відповідь на жест доброї долі та людське ставлення з боку родички. А не завеликі апетити, пані Просолович? Вона вважає, що ні. А тому каламутить воду, шантажуючи і родичів, і нового власника Юрія Ломагу, і людей, з якими він працює. Мовляв, панове, платіть, а то я про вас таке понаписую, що не відмиєтеся. І таки пише! І, що найгірше, багато хто їй вірить. Ну бо ж знову: з одного боку – знедолена жінка, з іншого – «акули», які хочуть у неї щось відібрати.

Галина добре знає, на які емоції бити насамперед. Вона професійно вміє витискати з людей жалість до себе та обурення до своїх опонентів. І дуже сумно, що ми звикли так легковірно, не перевіряючи фактів, вірити різним аферистам. А як саме вона тисне на емоції львів’ян, читайте далі.

Маячня аферистки й шантажистки Галини Просолович

А ви знали, що тітка Галини Просолович – Марія Напольська – вже давно померла, а тому жодного заповіту скласти не могла?

А ви чули, що насправді Марія Напольська – кривава вбивця, яка позбавила життя Галиного татуся?

А ви в курсі, що її «шукають пожежники, шукає поліція» і не можуть знайти?

Не чули? О, тоді ви не читали постів Галини Просолович на її персональній сторінці у Фейсбуці. Бо там такого понаписувано… Ось лише деякі витяги (авторський стиль та граматику не змінюємо):

«Підозрюю, що Напольська Марія померла або недієздатна.

По Довіреності від її імені 14 років діє її донька і моя двоюрідна сестра – Напольська Лідія Іванівна. Напольську Марію ні судді, ні судовиконавці, ні слідчі ніколи не бачили. Навпаки, умисно покривають, що є ознакою змови у злочині. Клопотання про обов’язкову явку проігноровано суддями:

Шевченківського суду – Невойтом П.С., Апеляційного суду – Бойко С.М, Копняк С.М., Ніткевич А.В.»

Перевіряю факти і дізнаюся, що пані Напольська жива-здорова, хоча незабаром їй виповниться 85. Трохи мала проблеми з тиском, але тепер почувається краще. Зі своєї квартири на вул. Скорини виходить рідко – усе ж таки роки беруть своє. Однак, пані Галино, не записуйте свою тітку раніше терміну в покійниці – це якось не по-християнськи.

Або ж такий «шедевральний витвір» пані Просолович:

«УВАГА!!! Розшукується людина!!!

Розшукується Напольська Марія Славівна 1933 р. н. з чоловіком Напольським Іваном Федоровичем

Напольська Марія проходить по кримінальних справах:

  1. Умисне вбивство в корисливих цілях Просолович Станіслава (мого батька)
  2. Шахрайство з документами про встановлення опіки над неповнолітніми
  3. Використання опіки над неповнолітніми з корисливою метою
  4. Виписка з квартири неповнолітню дитину в повітря у змові з паспортистами і начальником ВГІРФО
  5. Шахрайство з приватизацією квартири покійної сестри після її смерті у змові з реєстратором і нотаріусом
  6. Шахрайство з заповітом
  7. Організація розбійного нападу на квартиру».

А ось це вже, шановна пані Галино, кримінальна стаття. За наклеп і розповсюдження неправдивої інформації, яка принижує честь та гідність іншої особи. Про термін покарання дізнайтеся самі – ви ж у нас досвідчений юрист-самоук, чи не так? Ваш батько, даруйте за відкриття родинної таємниці, страждав на алкоголізм і вкоротив собі віку в той час, поки Галина Напольська перебувала на відстані 1300 км. Вам не соромно так оббріхувати близьких людей?

Утім, про що я питаю… Схоже, такі поняття як «сором» і «совість» є атрофованими складовими в характері пані Галини. Як, зрештою, і логіка та здоровий глузд. Але мені прикро, що всю цю маячню пані Просолович штампує не лише на своїй сторінці в соцмережі (гаразд, Фейсбук усе стерпить), а й на деяких онлайн-ресурсах. Щиро шкода людей, які їй повірили, пошкодували, протягнули руку допомоги. Бо правда така. Немає жодної спроби «викинути жінку з малолітньою дитиною із квартири». Є рішення кількох судів про виселення жінки та її дорослого сина з помешкання, яке їм ніколи не належало і яким вони нахабно заволоділи в незаконний спосіб.

Ніхто пані Просолович не ображає і не чинить проти неї протиправних дій. Зате вона робить це ледь не щодня, обливаючи брудом людей і намагаючись завдати шкоди їхній репутації або ж просто попсувати нерви, щоб досягти бажаного для себе результату.

Немає Галини-жертви, є Галина-акула, яка звикла жити за чужий кошт, бо інакше не вміє. Тому вона вдається до найбрудніших, найбезсоромніших і найабсурдніших методів у погоні за наживою. Мені шкода, якщо ви піддалися на маніпуляції та повірили їй, бо завжди дотримуюся правила: хай як переконливо людина плачеться на життя, щиро зазирає в очі та присягається всіма святими – перевіряй факти. А факти – уперта річ, вони не брешуть.

Регіна ЯНИШЕВСЬКА, для Leopolis.news

P.S. Редакція готова надати можливість висловити свою позицію всім сторонам конфлікту.

Коментарі

Позначки: ,