Сьогодні, 15 червня, у Львові в прес-центрі Гал-інфо відбулась дебютна дискусія із нового циклу зустрічей “Open discussion”. Першою ластівкою стала тема: “Перспективи та розвиток українського книговидання. Вплив Закону на книговидавничу галузь, що передбачає заборону ввезення книг з антиукраїнським змістом з території держави-агресора і тимчасово окупованої території України”.
Розібратись як на книжковий ринок України вплинув закон, що передбачає заборону ввезення книг з антиукраїнським змістом з території держави-агресора і тимчасово окупованого Криму намагались: керівник Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки Іван Сварник, професор кафедри видавничої справи та редагування Української академії друкарства Емілія Огар, директор Центру Митрополита Андрея Шептицького УКУ Олег Яськів, директор видавництва “Галицька видавнича спілка” Ярослав Сватко та директор видавництва “Урбіно” Анатолій Івченко.
“Надзвичайно цікаво переглядати те, що кожного року виходить у львівських видавництвах. Те, що відразу кидається в очі – постійне зростання якості поліграфії та друку. Добрий папір, хороші ілюстрації і широка палітра авторів. Це і класики української літератури, і молоді письменники. Це література різного характеру – і наукова, і мистецтвознавча, і художня, і поезія”, – зазначив Іван Сварник.
“Книжка є зброєю, інструментом інформаційної війни стратегічного призначення. Закон прийняли, щоб поставити шлагбаум російській пропаганді, яка сюди в’їжджала великою кількістю. Це сприяло розвитку якісного інформаційного простору і це державницька позиція”, – переконаний директор видавництва “Галицька видавнича спілка” Ярослав Сватко.
Директор видавництва “Урбіно” Анатолій Івченко наголосив, що прийняття закону звільнило місце на ринку для українських видавців.
“Після закону з українського ринку пішли російські власники торгових мереж і відповідно звільнися місце на полицях для українських книжок. Багато видавців активно почали займати ринок перекладною літературою. Українці збільшили кількість перекладних видань впродовж останніх трьох років майже до 3 тисяч і це величезний ривок. Відбулась розбудова дитячого сегменту до 1700 назв у рік, завдяки якісній поліграфії”, – зазначив Анатолій Івченко.
У межах дискусії присутні напрацювали пропозиції щодо розвитку книговидавничого ринку та промоції української книги, зокрема, підвищення культу читання в школах та сім’ї, організація літературних ярмарків, дискусій, а продаж російськомовної літератури дозволити лише у спеціалізованих книгарниях чи відділах.
