У Львові відійшов у вічність отець Павло Кочкодан

Новини 02 Квітня, 2020 1 370

Фото: ФБ/Андрій Юраш

Один з останніх пастирів, який свідомо і колоритно культивував у своїй літургійній практиці церковнослов’янську мову в її унікальному українськомовному (галицькому) варіанті,- Юраш

Відійшов у вічність один з останніх пастирів, який культивував у  літургійній практиці церковнослов’янську мову в її унікальному українськомовному (галицькому) варіанті отець Павло Кочкодан.

Як пише «Четверта студія», про це написав на своїй сторінці у ФБ Андрій Юраш.

«Львів – це місто безлічі легенд. Однією з таких безсумнівних і яскравих легенд була постать митрофорного протоієрея, ключаря, тобто головного священника катедрального львівського храму впродовж майже цілого півстоліття (до 1990-го – собору Святого Юра, а від того часу і всі наступні 30 років – Свято-Покровського собору), отця Павла Кочкодана.

Сумно писати про нього в минулому часі. Але легенди, однією з яких і був, власне, Високопреподобний Отець, ніколи не стають надбанням лише минулого. Вони продовжують жити і надихати багатьох наступників.

В день, коли стало відомо про смерть цього талановитого священнослужителя, написано десятки повідомлень про Нього як про унікального Пастиря Христової Церкви.

І це велика та свята правда: тисячам львів‘ян Отець Павло був відомий як священник, чиєї духовної та молитовні допомоги вони так потребували. Сотні людей приходили до катедри на служби, які відправляв саме Він.

Прекрасний проповідник! Харизматичний церковний діяч! Відомий і багатьма улюблений викладач! Священник, якому хотіли сповідатися тисячі віруючих! Один з останніх пастирів, який свідомо і колоритно культивував у своїй літургійній практиці церковнослов’янську мову в її унікальному українськомовному (галицькому) варіанті!

Отець Павло пов‘язував покоління, поєднував традиції, дозволяв відчути те, що не давали інші садівники у Христовому Винограднику.

Але мало хто знає, що соборний Ключар – був ще й людиною широких поглядів та великої мистецької інтуїції. Вся Львівська опера прекрасно знала, що у місті навряд чи є людина, яка частіше відвідує ще й цей храм мистецтва, аніж тонкий знавець класичного співу – Отець Павло.

Львів ще в часі хвороби митрофорного протоієрея Павла Кочкодана, коли він не міг вже відправляти служб Божих, відчув, як всім бракує духовного служіння цього Боговідзначеного милитвенника.

Тепер Він вже молиться на Небесах!  Вічная пам‘ять Вам, Яскравий, Жартівливий і Життєлюбний Отче Павле!», – зазначається у дописі.

На тій Службі, останній, коли ми бачились, Отець Павло (Кочкодан) почував себе недобре, зізнався, що напередодні потрапив під дощ. Та попри все говорив з нами, парафіянами, як завжди посміхаючись, прихильно, огортаючи всіх присутніх у церкві словом, теплом та лагідним поглядом. Потім, щонеділі ми чекали Отця Павла на Літургії, я сподівалася, що й цього року перед Великоднем сповідатимусь у нього…Нині, прощаючись, з нашим духівником, ерудованим, толерантним, людинолюбним священиком, тішуся, що мала таку можливість від Бога знати Отця Павла, спілкуватись з ним. P.S. Сьогодні ще раз передивилась програму "Відверта Розмова" (вийшла в ефір 29 грудня 2011 року), знайшла уривок, де отець Павло, відповідаючи на мої питання, роздумує про свята, традиції і далі каже до нас: "Щоб людина не зневірилася, для цього є церква Христова – оцей корабель, який пливе хвилями житейського моря. Різні періоди були в історії і не треба опускати рук, бо коли ми будемо в цьому кораблі спасіння, безперечно ми спасемося"

Опубліковано Paraska Dvoryanyn Середа, 1 квітня 2020 р.

Коментарі

Позначки: , ,