У Львові спільно помоляться перед чудотворною іконою Богородиці

Новини 05 Листопада, 2019 629

Ілюстрація: Архикатедральний Собор св.Юра/ФБ

Одигітрія, одна з найстаріших «плачучих ікон»

У Львові відбудеться спільна молитва городян перед Теребовлянською чудотворною іконою Богородиці.

Як пише «Четверта студія», про це повідомляється на сторінці Архикатедрального обору св. Юра у ФБ.

У середу, 6 листопада, в Архикатедральному Соборі святого Юра молимося вервицю перед Теребовлянською чудотворною іконою Богородиці

У першу середу місяця традиційно звершуємо особливе моління перед нашою великою святинею – іконою Богородиці з Теребовлі – разом із братством її почитателів.

Листопадова вервиця стане подячною молитвою Молодіжного хору Архикатедрального Собору святого Юра, який святкує своє десятиліття.

Запрошуємо розділити зі спільнотою Собору цей вечір подяки та молитви!

Моління розпочнеться із Божественної Літургії о 18:00, опісля перед ликом ікони Богородиці звершимо Вервицю»,- зазначається у повідомленні.

Довідка. Ікона Матері Божої Теребовлянської (Матері Божої Милостивого Захисту) — одигітрія, одна з найстаріших «плачучих ікон» України. Походить із Підгорянського монастиря поблизу Теребовлі. Зберігається в архікатедральному соборі Святого Юра у Львові

Перша згадка про ікону датується 1663 роком і вказує, що вперше: «…Образ Пречистої Діви плакав у четверговий день перед українським Великоднем…» Знову, вдруге ця ікона Пречистої Діви Марії «… ревно плакала змінившись» в суботу перед Великоднем. Очевидцями цього чуда Теребовлянської ікони Божої Матері була козацька сотня із сотником Іваном Суловським, багато людей — духовенство, шляхта, міщани, які під присягою засвідчили про це.

У церкві образ Марії в 1663 р. плакав, свідченням цього: Я, що нижче підписався, сотник Іван Суловський, разом зі своєю сотнею стоячи табором, для забезпечення узгодженості військ, в Теребовлі за наказом п. Яна Самуеля Свідерського, командуючого військами Його Кор. Величності, засвідчую повідомлення ченця Митрофана Попіла з теребовлянського монастиря св. Спаса, що образ Пречистої Діви плакав у четвер перед українським Великоднем на Богослужінні як перед православними так і католиками. Це Боже об’явлення ми бачили, все це діялось на правду. В суботу ми, знову, пішли на Службу Божу і бачили на власні очі, що цей образ Пречистої Діви рясно плакав, змінившись, про що ми свідчимо, що було так, а не інакше, що власноручно підписую разом з моєю сотнею.

Сталось це в похі́дному таборі під с. Голосків.

Прокоп Янчинський намісник, Самуель Мольчан, Василій Поповський, Миколай Станіславський, Прокоп Холинський, Лукаш Свідерський, Микола Зелінський, Томаш Семігновський, Франц Форенсбах, Андрій Гайовський, Павло Льойовський, Іван Беньковський, Павло Одицький, Іван Шавранський, Прокоп Буцен, Василій Терлецький oceulati testes. Ян Ілюшовський, Ян Мовчан.

У 1651 р. за посередництвом молитви до Теребовлянської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці жителі краю оборонили теребовлянський замок від турків і татар.

6 жовтня 1673 року під час облоги Теребовлянського замку турки, після 14-денної облоги, намагалися підірвати замкові мури за допомогою великої кількості вибухівки. Бачачи задум ворога, не маючи надії на військову допомогу ззовні, несучи великі втрати, захисники замку звертаються з молитвами до Пресвятої Богородиці, з вірою благаючи в Небесної Заступниці порятунку. Після вибуху, не завдавши шкоди замковим мурам, вибухова хвиля величезної сили вдарила по турецьких військах, внаслідок чого вони зазнали дуже великих втрат. У момент вибуху, за свідченням очевидців, на мурах замку вони бачили в сліпучо–білій одежі Пречисту Діву Марію.

У 1704 р., під час облоги Львова шведами, внаслідок ревних молитов городян до Богородиці перед Теребовлянською іконою, Пречиста Діва врятувала місто від розорення шведськими військами. Міський хроніст писав:

…Мати Божа в тій іконі розплакалася, і своїми сльозами спонукала шведського генерала Штембока зректися величезної контрибуції з львів’ян, надалі її не домагатися і залишити місто в спокою.

У 2000 р. Ярослав Мовчан та Данило Мовчан реставрували Теребовлянську ікону. Фахівці датували ікону XVII століттям, а її шати XX ст. Дослідники виявили підтвердження тому, що ікона справді плакала.