Мільйони українців з величезним неспокоєм і мізерними надіями спостерігали за дійствами на саміті в Парижі, адже тут вирішувалася доля російсько-української війни, викликаної неспровокованою агресією Путіна проти нашої держави з метою втягування її у його примарну нову імперію. Переживали як молодий недосвідчений президент В. Зеленський буде захищати наші національні інтереси у кампанії мастистих політичних зубрів.
Про це у своєму блозі “Враження ветеранів Львівщини від Нормандської зустрічі у Парижі” на сайті “Четверта студія” пише професор, голова Львівського обласного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів Степан Трохимчук.
“До цієї зустрічі ми не гаяли часу, а серйозно готувалися, організовувалися, обговорювали свої пропозиції і побажання для нашої делегації. Активну позицію зайняли три провідні парламентські партії, інші патріотичні партії, громадські організації, молодь, ветерани, церква. Здавалося, всі наявні патріотичні політичні сили піднялися і готові вийти на новий Майдан. Для нашого президента були озвучені вимоги громадянського суспільства, накреслені червоні лінії, за які не можна було виходити і приставати на капітулянтські вимоги ворога. Це не був якийсь протест проти когось чи чогось, а справжня влада народу, це був всенародний заклик і мандат президенту на його дії на цій історичній зустрічі.
До глибокої ночі ми всі стежили за подіями в Парижі, переживали, дискутували, надіялися! Зустрівшись наступного дня, ми нарешті вільно зітхнули і дещо розслабилися. Ми вважаємо, що це невеличка перемога нової влади, але що це наша спільна перемога, хоч і не велика і остаточна, але обнадійлива. Майже шість років війни з нахабним агресором не підірвали наших сил і надій та прагнень, а розізлили і додали сил, відродили цю пасіонарність, яка проявляється в українців в найважчі моменти їхньої історії. Ми виявилися досить добре обізнаними і організованими, готовими до нових боїв з ворогом. Надію нам подає те, що західні лідери і політики почали на своїй шкурі відчувати руйнівну діяльність путінської імперії тьми на їхні держави, на розвал НАТО і ЄС, на розпалювання ворожнечі в середині їх країн і між ними.
Путін приїхав на саміт з цілим шлейфом провалів і невдач. Це і вбивство грузина в Берліні, і шпіонське гніздо у французьких Альпах, і втручання у вибори в різних державах, і скандал з допінгом російських спортсменів, який організовувало ФСБ РФ для перемоги росіян на різних міжнародних змаганнях для престижу імперії і її вождя, це і спроба аншлюсу Білорусі, що викликало протести громадянського суспільства у цій країні. Путін виглядав у Парижі як загнаний у пастку звір, який старається відбитися від незручних питань напористих журналістів. Але загнаний у кут звір стає ще небезпечнішим! Він ще не готовий до вирішення кризи на Сході України, не готовий звільнити нашу землю від ординських головорізів. Боротьбу слід продовжити до повної нашої перемоги над підлим агресором.
Для Зеленського це дійсно невеличка перемога, перший успіх на світовій політичній арені. На саміті не досягнуто домовленостей з основних проблем, а намічене вирішення допоміжних цілей. Путіну і надалі потрібна війна, хоч і окопна, бо без війни імперія розпадеться, бо вона цементує це ординське суспільство. Але це й успіх держав вільного світу, які залишаються нашими друзями і підтримують нас. Щоб поглиблювати і розширювати перемоги, досягати успіхів, нам потрібно продовжувати реформувати державу, продовжити початі попередньою владою реформи, а не ревізувати чи занедбувати їх. Потрібно продовжувати демократичний процес, боротися з справжніми корупціонерами і великими розкрадачами національного достатку, а не зводити рахунки з політичними опонентами. Нам потрібна національна єдність, чітко визначена національна ідея і дорожня карта її реалізації. Перешкодою цьому процесу є пропутінська окупаційна платформа, яка є форпостом рашистів у війні з українством. Слуги народу повинні відмовитися від послуг колишніх прислужників Януковича, особливо таких одіозних як Портнов, які прагнуть реваншу. Поки що риторика багатьох слуг, невизначеність їх з багатьох політичних, економічних, соціальних, гуманітарних і релігійних питань тривожить нас. Не можна жити натяками, уривчастими рішеннями, потрібна чітка державотворча стратегія і тактика державного будівництва.
Україна зараз у небезпеці, держава у глибокій системній кризі, суспільство розєднане і бурлить, бо за останні два десятиліття зазнало неймовірних атак інформаційних хакерів північно-східного сусіда, руйнівного морального і психологічного впливу токсичних популістів, які задля власних шкурних інтересів розвязали війну всіх проти всіх. Ми надто політизовані, вороже налаштовані проти власної влади і навіть держави, шукаємо вину в комусь, а не в собі. Від влади вимагаємо пільг, преференцій, подачок як у радянські часи, а щось робити корисного для загалу нехай цим займаються волонтери, добровольці. Потрібне всезагальне просвітництво, поглиблення знань народом, особливо з власної історії, щоб патріотизм став потребою душі. Тільки освічений і патріотичний українець побудує демократичну процвітаючу європейську державу! Слава Україні!”, – йдеться у блозі.
Коментарі
Позначки: Трохимчук