Різдво по-новому: єпископи блокують перехід до святкування 25 грудня, священники порівнюють їх зі страусами

Новини 27 Листопада, 2022 373

Коли святкувати Різдво? Це питання все частіше постає серед парафіян. Після того, як 18 жовтня Синод Православної церкви України дозволив звершувати богослужіння з нагоди Різдва Христового за новоюліанським календарем (тобто 25 грудня), люди в розмовах між собою намагаються з’ясувати, коли цьогоріч відзначати одне з найбільших релігійних свят у році. Декілька громад уже остаточно вирішили, що Різдво відтепер святкуватимуть саме в грудні.

“Еспресо.Захід” запитав у настоятелів храмів, які визначились із новою датою, завдяки чому вдалося дійти в громадах єдиного важливого рішення.

Усі свята – за новим стилем

Настоятель Свято-Покровської церкви ПЦУ села Мамаївці на Буковині Іоан Чокалюк

Парафіяни Свято-Покровської церкви ПЦУ села Мамаївці, що на Буковині, одноголосно погодили святкування Різдва 25 грудня. Мають намір відзначати по-новому й усі інші християнські свята. Настоятель храму Іоан Чокалюк розповів, що, оскільки розмови про таку календарну реформу розпочались уже давно, прихожани його парафії визначилися доволі швидко.

“Колись Україна була в цьому календарі і святкувала Різдво 25 грудня. Та й не лише Різдво, а й усі інші свята, які йдуть від Різдва. Коли цього року Синод нашої церкви дозволив священникам, де є одностайність у громадах, відправляти службу на Різдво 25 грудня, то звісно, що громада найперше все обговорила”, – пояснює священник.

Спершу по селі пройшлись волонтери, які збирали в людей підписи. Потім оголосили загальноцерковні збори.

“Під час зборів побачити, що рішення святкувати Різдво за новоюліанським календарем підтримують усі мешканці нашого села. Оголосили початок посту уже за новим стилем, як годиться. Через свого керуючого єпископа, владику Онуфрія (Хаврука, архиєпископа Чернівецького і Кіцманського ПЦУ, – ред.) передали своє побажання Синоду, щоб дозволили нам перейти повністю і святкувати усі свята за новим стилем, тобто за новоюліанським календарем”, – розповів церковний служитель.

Новоюліанський і григоріанський календарі, каже отець, нічим не відрізняється, щодо нерухомих свят і Різдва. Різниця полягає у вираховуванні дати Великодня. Православні вважають, що католицька церква неправильно вираховує Пасху, бо інколи в них Пасха припадає раніше за єврейську. Православні вважають це нонсенсом.

“Спершу Христос Пасху споживав, а потім постраждав і воскрес. Не може Христос воскреснути раніше єврейської Пасхи. А в католиків інколи це буває. Це помилка, тому був створений новоюліанський календар з хронологічними поправками із залишенням старого принципу вирахування Пасхи. Так календар став не григоріанським, а новоюліанським”, – зазначив Іоан Чокалюк.

“Під час війни не можна ховати голову в пісок”

Настоятель церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Криворівня на Прикарпатті отець Іван Рибарук

Щодо Прикарпаття, то тут однією з перших, хто оголосив, що святкуватимуть Різдво Христове 25 грудня, була парафія села Криворівня. Парафіяни храму Різдва Пресвятої Богородиці на перенесення свята чекали вже давно. Щороку в цей день відправляли службу Божу, хоч і не за чином різдвяної. А місцеві мешканці не робили важкої роботи.

Настоятель церкви Різдва Пресвятої Богородиці, отець Іван Рибарук розповів, що в парафії на цю подію чекали багато років.

“Наша громада швидше не вирішувала, а діждалася перенесення. Я вже 27 років на парафії, і ми щороку 25 числа служили літургію. Бо всі нормальні християни святкують тоді, коли треба. Останні 3 роки, тобто з 2019 року, від томосу, почали й колядувати коло церкви, хоч ще не всією спільнотою. Це не та традиційна велика гуцульська коляда, але коляда відбулася, бо це вкорінено в нас”, – розповідає отець Іван Рибарук.

Він додав, що деякі українці, навіть священники, не розуміють до кінця, в чому причина перенесення Різдва, й спекулюють на тому, нібито 7 січня – це українське Різдво.

“Перший момент – більшість просто за традиціоналізм. Бо “ми так звикли”. Нічого нового не хочуть. Друге – нерозуміння церковно-політичної значущості цього переходу в часі війни. А це – величезна частина інформаційної війни проти росіян. Третій момент – недостатня усвідомленість того, що відбувається в Україні. Є бажання в декого сховатись за церкву і, як страус, запхати голову у пісок, перечекати. Але так не може бути. І ще, важливе – деякі отці бояться розколу. Але ми з російською церквою давно уже розколені. Вони – колаборанти і злочинці”, – наголосив отець Іван.

“Це крок до себе як до християнина”

Отець Іван Рибарук не береться прогнозувати, коли відбудеться масовий перехід усіх парафій на відзначення свят за новоюліанським календарем, але каже, що для цього до реформи повинні бути готовими не лише пересічні українці, а й самі отці.

“Громада мусить бути сильна і їй варто говорити зі своїми отцями. Усе залежить від того, як працювати на парафіях, як ми будемо пояснювати і собі, і людям – чому ще не перейшли і хто ще не перейшов. А також від того, як ми будемо підтримувати тих, хто перейшов. Треба по-простому пояснювати банальні елементарні речі. Це не лише крок від Москви, це крок до себе як до християнина. А християнин має бути сміливим. Якби Ісус був таким занудою, як частина християн і навіть духовенства, то християнства сьогодні не існувало б або християни були в якійсь мінімальній кількості”, – пояснив він.

Водночас священник вважає: незалежно від того, скільки громад підтримує перенесення святкування Різдва 25 грудня, в цьому напрямку треба рухатись без упину.

Буковинський отець Іоан Чокалюк припускає, що насправді є багато громад, які хочуть святкувати Різдво за новим стилем і навіть готові збиратися на обговорення, однак є такі єпископи і владики, які забороняють цей процес на місцях.

“Знаю, що є дуже багато інших церков, які хочуть переходити й навіть збори зробили. Але їхні єпископи, владики, блокують цей процес. Щоб знати, чи готова громада, треба провести опитування, а в окремих громадах навіть не дозволяють проголосувати через парафіяльні збори. Я маю деякі рефлексії, чому це роблять, але утримаюсь від їх озвучення”, – підсумував Іоан Чокалюк.

 

Коментарі

Позначки: