Православна церква 11 вересня святкує Усікновення Іоанна Предтечі

Новини 11 Вересня, 2020 335

Фото: news.church.ua

З цим святом пов’язані певного роду забобони

Православна церква 11 вересня святкує Усікновення Іоанна Предтечі.

Як пише “Четверта студія» з посиланням на УНІАН, «сьогодні не можна нічого рубати та різати. Краще взагалі ніж у руках не тримати, хліб краще ламати. Цього дня не рекомендують справляти весілля й інші знакові події, а церква не проводить вінчання та хрестини. Потрібно в цей день дотримуватися жорсткого посту. Не можна також співати, танцювати і розважатися».

Як пише на сторінці “Парафія Покрови Пресвятої Богородиці с. Голинь” у ФБ о.Анатолій Козак, “сьогодні ми відзначаємо день Усікновення голови Івана Хрестителя. Церква в цей день встановила одноденний строгий піст, не прийнято веселитися, влаштовувати святкування та застілля.

Попри те з цим святом у нашому народі пов’язані певного роду забобони, на які свідомі християни повинні знати як відповісти.

Найпоширеніші забобони в цей день говорять про те що не можна різати та їсти кругле. В народі побутує думка, що на Усікновення голови Івана Хрестителя не можна їсти круглі фрукти, овочі: яблука, картоплю, бо вони нагадують голову Івана Предтечі. А також кавуни, помідори, які символізують кров святого. Не можна їсти й будь-що на блюді – на ньому лежала голова Івана Предтечі. У цей день не варять борщ, люди не беруть у руки нічого гострого (ножа, сокиру, пилку).

Про те, Церква вчить що заборон їсти круглі овочі та фрукти чи використовувати ніж у цей день немає. Такі забобони люди придумують через брак віри. Такі традиції – це свідчення відсутності релігійної освіти, релігійного виховання, свідчення відсутності розумної віри, яку Господь у псалмах через пророка Давида передав нам: «Розумної бажаю віри».

Але якщо хтось відмовляється різати яблуко, хліб, то має розуміти, чому саме він відмовляється.

Ми маємо зрозуміти яким було життя людини у середньовіччі. Єдиним для неї календарем був церковний календар. Саме тому деякі події в природі, які люди спостерігали протягом свого життя і встановлювали певні прикмети для себе, пов’язані саме з церковним календарем. Наприклад, після дня пам’яті пророка Іллі вже була холодна вода в річках. Тому для того, щоб люди не хворіли, заборонялося купатися. Або інші прикмети – огірки старалися саджати на Георгія Побідоносця, яблука їсти після Преображення Господнього тощо.

Є дуже багато таких прикмет, але це пов’язано не зі Спасом, не зі святими Іллею та Георгієм чи з «Главосікою». Це пов’язано з тим, що люди жили за церковним календарем. Сьогодні ми не живемо від Різдва до Пасхи. Ми живемо місяцями, датами, днями тижня. Якщо перекласти ці народні прикмети на звичайний календар, вийде такий собі народний побутовий календар. Він не має релігійного забарвлення, та й не треба пов’язувати духовні речі з речами земними, матеріальними, треба просто розуміти сенс церковної події.

А сенс сьогоднішнього свята то це вірність правді Божій до кінця, аж до смерті. Тому сьогодні святий Іван Хреститель у цьому для нас є прикладом. Він вірив у те що проповідував, і жив так як навчав, тому і помер за справедливість через нерозкаяння Ірода, якого заохочував до навернення бо жив той розпусно з жінкою свого брата”.

 

Коментарі

Позначки: , ,