На Львівщині вшанували пам’ять українського поета Богдана-Ігоря Антонича

Новини 06 Липня, 2020 101
Фото: Львівська ОДА.

Фото: Львівська ОДА.

Сьогодні, 6 липня, минають 83-ті роковини з дня смерті Богдана-Ігоря Антонича – відомого літературознавця, прозаїка та поета. З цієї нагоди на Львівщині відбулися пам’ятні заходи.

Про це пише “Четверта студія” з посиланням на прес-службу Львівської ОДА.

Заступник голови ОДА Іван Собко, заступник директора департаменту з питань культури, національностей та релігій Тетяна Плугатор, керівник відділу мистецтв та розвитку культури Василь Гладкий, директор Львівського музею історії релігії Орест Малиць, завідувачка Ольга Дядинчук та інші представники Бортятинського музею-садиби родини Антоничів, громадська діячка Наталка Криничанка зібралися на Янівському кладовищі, де поклали квіти до могили поета.

«Богдан-Ігор Антонич – це особливий поет, який не прагнув та й не отримав за життя належної слави, проте посмертно став однією з найвеличніших постатей свого часу. Сьогодні його поезією зачаровуються і надихаються в Україні та поза її межами, а його поетичне слово є прихистком та наставництвом для багатьох українських поетів», – зазначив заступник голови ОДА Іван Собко.

Довідково:

Народився на Лемківщині 5 жовтня 1909 року в родині греко-католицького священика. Навчатися почав ще вдома, під наглядом приватної вчительки. З одинадцяти років навчався у гімназії гуманітарного типу імені Королеви Софії у Сяноку. У середині 20-х років родина Антоничів переїхала у село Бортятин (тепер — Мостиського району Львівської області). Богдан-Ігор часто приїжджав до батьків, певна частина творів поета була написана саме у Бортятині. 1928 року Антонич вступає на філософській факультет Львівського університету Яна Казимира, де вивчає польську філологію. Під час навчання поет пірнає в літературне та громадське життя Львова, приєднується до гуртка студентів-україністів при Науковій секції Товариства «Прихильників освіти», починає наполегливо досліджувати українську мову. 1931 року вперше опублікований вірш поета у журналі «Вогні», за яким слідувала ще низка публікацій. Також Антонич виступав з доповідями про українську та іноземні літератури, працював над перекладами, рецензіями, сатиричними фейлетонами та пародіями, почав новелу «Три мандоліни» та повість «На другому березі». Певний час редагував журнал «Дажбог» та спільно з Володимиром Гаврилюком журнал «Карби». Крім літературної діяльності Антонич займався художнім мистецтвом, грав на скрипці та мріяв про кар’єру композитора. Після низки важких хвороб поет помер на 28-му році життя. Через політику радянської влади його твори були забуті на кілька десятиліть. Сьогодні вірші Богдана-Ігоря Антонича перекладені багатьма мовами світу.

Коментарі

Позначки: ,