Катерина Гандзюк. Фото: відкриті джерела.
“Жіночий ветеранський рух” опублікував імена загиблих у російсько-українській війни жінок, які віддали життя у боротьбі за Україну.
Імена опубліковані у Facebook ветеранського руху, пише “Четверта студія” з посиланням на “Прямий”.
Мамо не плач, я повернусь весною…
Згадаймо наших загиблих посестер, які віддали життя у боротьбі за Україну.
Згадаймо їх поіменно у цей весняний день.
Кожна з них боролась, аби було мирне життя…
Бакланова Алєся Олександрівна (“Мала”), старший солдат. Стрілець 92-ї окремої механізованої бригади.
Народилась 11 січня 1999 р. у с. Караван Солодкий Марківський район, Луганська область.
Загинула 10 жовтня 2018 р. поблизу Авдіївки (Ясинуватський район, Донецька область) близько 20:00 під час несення служби в районі шахти “Бутівка”.
У неї залишились батьки та брат.
Місце поховання: с. Караван Солодкий, Марківський район, Луганська область.
Указом Президента України № 26/2019 від 31 січня 2019 року “За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України” нагороджена орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).
Вітовська Анастасія Олександрівна (“Стелла”), солдат. Кухар 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» (53-тя окрема механізована бригада).
Народилась 31 березня 1998 р., м. Кентау (Південно-Казахстанська область, Казахстан).
Трагічно загинула в ніч на 27 вересня 2019 р. на ротному опорному пункті поблизу м. Залізне (Торецька міська рада, Донецька область) від множинних осколкових поранень.
Залишились батько, мачуха та син.
Місце поховання: м. Попасна, Луганська область.
Вовк Алла Юліанівна (“Фортуна”), старший солдат, санітарний інструктор 44-ї окремої артилерійської бригади.
Народилась 16 лютого 1968 р. у с. Пільний Олексинець (Городоцький район, Хмельницька область).
Загинула 18 листопада 2015 р. на автошляху Сєвєродонецьк — Новоайдар поблизу с. Гречишкине (Новоайдарський район, Луганська область).
Залишилася донька та онук.
Місце поховання: с. Жилинці, Ярмолинецький район, Хмельницька область.
Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року “За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” нагороджена орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).
Галицька Сабіна Станіславівна (“Сонечко”), молодший сержант, старша медична сестра 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
Народилась 20 вересня 1994 р. у с. Бастова Рудня (Ємільчинський район, Житомирська область).
Загинула 20 лютого 2018 р. під час виконання бойового завдання (заміна особового складу на СП) під час переміщення БРДМ у районі с. Катеринівка (Попаснянський район, Луганська область) у результаті прямого попадання ПТКР у бронемашину.
Залишилися батьки та брат.
Місце поховання: с. Бастова Рудня (Ємільчинський район, Житомирська область).
Указом Президента України № 59/2018 від 7 березня 2018 року «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” нагороджена орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).
Горбачова Анастасія Валентинівна (“Ліса”), Добровольчий Український Корпус.
Народилась 16 березня 1983 р. у м. Чернівці.
Загинула 6 серпня 2015 р. від вогнепального поранення у м. Маріуполь (Донецька область).
Місце поховання: м. Чернівці, Центральне кладовище, Алея Слави.
Куліш Олена Борисівна, волонтерка.
Народилась 23 березня 1968 р. у м. Луганськ.
Загинула 10 серпня 2014 р., у с. Переможне (Лутугинський район, Луганська область) разом зі своїм чоловіком Володимиром Альохіним у той час надавала волонтерську допомогу українським військовим.
Залишилась донька.
Місце поховання: м. Луганськ.
Указом № 16 від 7 травня 2016 р. нагороджена відзнакою “Народний Герой України” (посмертно).
Морозова Надія Олександрівна, старший солдат. Начальник електростанції, 10-й окремий мотопіхотний батальйон (59-та окрема мотопіхотна бригада).
Народилась 27 жовтня 1993 р. у смт Красні Окни (Одеська область).
Трагічно загинула 26 червня 2017 р. у районі с. Павлопіль (Волноваський район, Донецька область).
Залишилися батьки та син.
Місце поховання: смт Окни (Одеська область).
Никоненко Ярослава Сергіївна (“Гера”), старший солдат. Снайпер 101-ї окремої бригади охорони ГШ ЗСУ.
Народилась 25 серпня 1983 р. у м. Миргород (Полтавська область).
Загинула15 жовтня 2019 р. поблизу м. Мар’їнка (Донецька область) у снайперському протистоянні на позиціях ЗСУ.
Залишилися мати, сестра та донька. Батько Сергій Никоненко (батальйон “Айдар”) загинув.
Місце поховання: м. Миргород (Полтавська область).
Указом Президента України № 804/2019 від 5 листопада 2019 року “За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України” нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Носкова Катерина Володимирівна (“Кет”), старший солдат. Старший телефоніст 17-го окремого мотопіхотного батальйону (57-ма окрема мотопіхотна бригада).
Народилась 23 квітня 1989 р. у м. Знам’янка (Кіровоградська область).
Загинула 16 серпня 2015 р. під час мінометного обстрілу поблизу міста Горлівка (Донецька область).
Залишилися чоловік, син, батьки та старша сестра.
Місце поховання: м. Знам’янка (Кіровоградська область).
Указом Президента України № 663/2015 від 25 листопада 2015 року “За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” нагороджена орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).
Указом № 23 від 9 червня 2017 р. нагороджена відзнакою “Народний Герой України” (посмертно).
Ситник Клавдія Володимирівна
Народилась 24 лютого 1986 року у м.Зачепилівка Харківської обл.
Загинула 1 лютого 2020 від кульових поранень, несумісних із життям, потрапивши під ворожий обстріл під смт. Новотошківським.
Сургучова Аліна Ігорівна, старший солдат. Відповідальний виконавець групи спеціального документального забезпечення 53-ї окремої механізованої бригади.
Народилась 27 грудня 1995 р. у с. Комар (Великоновосілківський район, Донецька область).
Загинула 13 квітня 2017 р. під час несення служби в районі м. Бахмут (Донецька область).
Залишилися мати.
Місце поховання: с. Комар (Великоновосілківський район, Донецька область).
Хоружа Наталія Олександрівна, молодший сержант. Санітарний інструктор 54-ї окремої механізованої бригади.
Народилась 9 червня 1972 р. у м. Першотравенськ (Дніпропетровська область).
Загинула 2 лютого 2017 р. внаслідок прямого влучення ПТКР у медичний автомобіль у районі смт Луганське (Бахмутський район, Донецька область (Світлодарська дуга)).
Залишилися батьки, сестра, чоловік та донька.
Місце поховання: смт Просяна (Покровський район, Дніпропетровська область).
Указом Президента України № 28/2017 від 8 лютого 2017 року “За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” нагороджена орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).
Шевченко Ірина Вікторівна, сержант. Санітарний інструктор медичного пункту 503-го батальйону морської піхоти, 36-та окрема бригада морської піхоти.
Народилась 1 листопада 1970 р. у с. Дар’ївка (Білозерський район, Херсонська область).
Загинула 1 липня 2019 р. близько 10:50 під час виїзду на евакуацію пораненого поблизу с. Водяне (Волноваський район, Донецька область): санітарний автомобіль Hummer HMMWV обстріляний з протитанкового ракетного комплексу. В результаті прямого влучення ракети водій Сергій Майборода загинув на місці, а Ірина була смертельно поранена, зазнавши вибухової травми та опіків. Її терміново доправили до 61-го військового госпіталю в Маріуполі, де о 14:10 її серце зупинилося.
Залишилась сестра.
Місце поховання: м. Херсон, Алея Слави, кладовища Геологів.
Указом Президента України № 578/2016 від 29 грудня 2016 року «За особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку», нагороджена орденом “За мужність” III ступеня.
Указом Президента України № 625/2019 від 23 серпня 2019 року “За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України” нагороджена орденом “За мужність” II ступеня (посмертно).
Червона Яна Михайлівна (“Відьма”), старший солдат.
Навідник-кулеметник 46-го окремого батальйону спеціального призначення “Донбас-Україна” (54-та окрема механізована бригада).
Народилась 16 квітня 1979 р. у м. Харків.
Загинула 2 квітня 2019 р. на позиціях ЗСУ в районі села Новозванівка на Луганщині від прямого влучання міни в бліндаж під час обстрілу взводного опорного пункту з 82-мм та 120-мм мінометів.
Залишилися мати, брат, чоловік та двоє дітей – син і донька.
Місце поховання: м. Харків, 18 (Безлюдівське) кладовище, Алея Слави.
Указом Президента України № 109/2019 від 6 квітня 2019 року “За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові” нагороджена орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Указом № 31 від 4 грудня 2019 р. нагороджена відзнакою “Народний Герой України” (посмертно).
Окуєва Аміна Вікторівна
Учасниця подій Революції гідності та війни на сході України у складі батальйону “Київ-2”.
Народилась 5 червня 1980 р.
Загинула 30 жовтня 2017 року неподалік села Глеваха у Київській області внаслідок отриманих поранень. Під час диверсійного нападу автомобіль, у якому знаходилися Осмаєв та Окуєва, було обстріляно на залізничному переїзді.
Нагороди:
Орден “Народний Герой України”
Нагородна вогнепальна зброя МВС України — пістолет Glock 43
Гандзюк Катерина Вікторівна.
Політик, громадська діячка, правозахисниця.
Народилась 17 червня 1985 р. у м. Херсон
Померла 4 листопада 2018 р. у м.Київ
Офіційна причина смерті – поліорганна недостатність та хімічні опіки із залученням 39% тіла внаслідок нападу з використанням хімічної речовини.
Катерина стала жертвою замовного проти неї злочину за її громадську діяльність.
Похована Катерина Гандзюк на Херсонському міському кладовищі.
Кожна з них хотіла жити.
Вклонімось їм доземно.
