Львівщина збільшуватиме посівні площі для вирощування традиційних для затоплених регіонів овочевих культур

Підрив Каховської ГЕС спричинив катастрофічні наслідки для південних областей України, в тому ж числі в аграрному секторі. Тамтешні регіони були основними виробниками овочів, фруктів та ягід в нашій країні, вирощування яких залежить від зрошувальних систем.

Про те, як катастрофа вплине на структуру посівів на Львівщині та чи зможе наша область компенсувати дефіцит продукції, які вирощували на затоплених територіях говорили сьогодні під час брифінгу в офіційному Медіацентрі при Львівській ОВА.

В області прогнозують цьогоріч збільшити посівні площі під овочі на 5-7%. Разом з тим, на Львівщині можуть збільшити площі під виробництво сої. Цей процес вимагає часу, адже технологія виробництва однієї культури в різних регіонах відрізняється через низку причин – погодні умови,  тип грунтів, адаптування технології до кліматичниих особливостей кожного регіону, тощо.

«Херсонщина була основним регіоном, де вирощували весь асортимент популярних овочевих культур. Торік ми вже відчули дефіцит овочів та збільшення цін на продукцію через окупацію. Затоплення південних областей – це новий виклик для наших аграріїв, адже всі розуміють, що потрібно компенсувати дефіцит продукції. Повністю цього зробити Львівщина не зможе. Однак наша область, так само, як інші, збільшуватиме посівні площі під вирощування овочів. Йдеться про овочі «борщового набору», а це буряк, картопля, морква, капуста, цибуля. Щодо цін на продукцію, то за прогнозами, вони залишатимуться доволі високими, однак меншими ніж минулого сезону», – зауважила директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА Тетяна Гетьман.

Під час брифінгу аграрії місцевого та релокованого підприємства розповіли про виклики, з якими вони стикнулися після початку повномасштабного вторгнення.

«Під овочами у нас зайнято близько 120 гектарів землі. Ми розуміємо, що в країні є гостра потреба в овочах, однак наростити площі під виробництво не так просто. Для цього необхідна техніка, склад для зберігання продукції тощо. Ще до 24 лютого більше половини продукції ми встигли реалізувати. Цьогоріч ми прогнозуємо великий урожай, але зараз значні витрати йдуть на паливо, засоби захисту для рослин, фосфорні добрива, логістику. Також на 25 % зросла собівартість ріпаку. Зерновий кордон закритий для низки країн, відповідно усі українські сільгоспвиробники зазнали чималих втрат», –  поділився агровиробник фірми «Дзвони» з Львівщини Зеновій Максимишин.

Важливо: Європейський Союз та ФАО сприятимуть розвитку сільського господарства Львівщини

«На Херсонщині у нас було 60 га землі. Вирощували усі овочеві та баштанні культури. У перші дні великої війни ми приїхали на Львівщину. Уся техніка залишилась в Херсоні, тому почати довелось практично з самого початку. Зізнаюсь, працювати стало набагато важче. Обсяги виробництва скоротились вдвічі, але ми плануємо збільшувати площі. Вирощую зараз моркву, буряк, капусту, редьку. Цибулю можна вирощувати тут без проблем. Але такі культури, як кавун, диня, перець, баклажан – дуже важко. У цьому році через погодні умови частина врожаю моркви не зійшла, треба пересіювати. Усю продукцію реалізовуємо на місцеві супермаркети», –  розповів керівник підприємства «Агро Ленд 17» з Херсонщини Олександр Кравцов, який торік релокував підприємство на Львівщину.

Загалом на Львівщині вирощуванням овочевих культур займаються близько 55 підприємств. З них лише 5 – в теплицях. Встановлення теплиць дозволяє мінімізувати негативний вплив на врожай несприятливих погодних умов. Тому це напрям також розвиватимуть на Львівщині.

До слова, в області діє програма, що відшкодовує 50% вартості високорепродукційного насіння нішевих та овочевих культур. Цей напрям входить до Комплексної програми підтримки та розвитку сільського господарства у Львівській області на 2021-2025 роки.