Бійці поділилися подробицями боїв, після яких некурець береться за цигарку, а веган із задоволенням починає їсти сало.
Про це пише Четверта студія з посиланням на ДПСУ.
Старший лейтенант з позивним Філ та його бійці, які після степів Донеччини вибули на ротацію в прикордонні ліси на півночі України, підтвердили, що російське керівництво геть не цінує життя людей – особливо своїх солдатів.
На початку весни прикордонники спільно з морпіхами стримували в районі Водяного масовані ворожі штурми, які тривали від 5-6 годин до кількох діб безперестанку. На цій ділянці ворожі підрозділи не мали нестачі резервів чи боєприпасів. За підтримки танків і артилерії рашисти слали одну за одною малі штурмові групи. Загарбники, не рахувалися з втратами та йшли в атаки по трупах своїх солдатів. Традиційно, російські війська не могли вести бойові дії без порушень правил війни. Окупанти масово використовували газові атаки, намагаючись викурити наших бійців з укріплень. У цій обстановці особливий героїзм проявляли бійці, які доставляли боєприпаси. «Ти бачиш, як чувак «ригає» повітрям, тобто він не може нормально дихати», – розповів Філ про морпіха з позивним «Сержант». Після газової атаки воїн погано бачив, ледь дихав, але поставлене завдання виконав.
Українські захисники демонстрували виключну мужність та віру у своїх командирів. «Люди, як не дивно, всі слухались. У них не було сумніву, що я щось скажу неправильно. В мене були сумніви, що я щось скажу неправильно, а в них не було», – ділиться враженнями про своїх побратимів старший лейтенант.
Останній бій тривав дві доби безупинно, ворог вдень і вночі продовжував м’ясні атаки, виснажуючи наших воїнів. «Вони лізли безперестанку, вони не давали нам відпочити, вони не давали нам попити води, хлопці дуже сильно втомлювалися», – розповідає Філ. Однак коли надійшла довгоочікувана підмога, наші бійці змогли зупинити ворожу атаку і вийти на перепочинок з довготривалого бою. Вони були виснажені, але горді від того, що втрималися та насікли чимало загарбників, які приперлися на нашу землю.
