“На війні в Грузії я зрозумів, що наступ на Україну неминучий”
Улюблена програма українських телеглядачів «Сніданок з 1+1» в ефірі телеканалу 1+1 Україна продовжує розповідати українцям про оперативні новини в країні та долучати спеціалістів різних галузей. У такий важливий для країни час проєкт залишається точкою опори для кожного українця та відтепер виходить щодня з 7:00 до 11:00.
Про це пише Четверта студія з посиланням на прес-службу телеканалу.
Сьогодні у “Сніданку з 1+1” відбувся спеціальний ефір під назвою “Рік сильних”, який було присвячено річниці вторгнення рф на територію України. Команда проєкту згадала події минулого року та показала, як ведучий поінформував українців про початок повномасштабної війни. Тоді першим, хто повідомив телеглядачам телеканалу 1+1 про наступ російської армії на територію України, став Єгор Гордєєв. Рівно о 06:10 він вийшов у спільний ефір “Сніданку з 1+1” та ТСН, трохи згодом до нього доєдналася Марічка Падалко та інші ведучі ТСН. Сьогодні ведучі працювали одразу з двох майданчиків – зі студії “Сніданку з 1+1” та з київського залізничного вокзалу. Виїзна студія саме на вокзалі в Києві була встановлена не випадково. Рік тому залізничний вокзал став головною артерією, яка забезпечувала виїзд українців у безпечні місця. А зараз це місце – куди знову і знову повертаються.
Ведучі поспілкувалися з Олександром Камишіним – головою правління АТ “Укрзалізниця”. Саме він в інтерв’ю Девіду Леттерману розповів, як “Укрзалізниця” перетворилися в “дорогу життя” під час війни. В інтерв’ю Сніданку з 1+1 Олександр розповів, як для нього почався цей день рік тому, яким був найважчий період для УЗД та скільки тривала спецоперація по забезпеченню безпечного пересування Президента США Джо Байдена.
“Рік тому мій ранок почався з того, що мені подзвонив керівник регіональної філії і сказав: нас обстрілюють. Тоді я вже чув вибухи у Києві. Я не встиг закінчити один дзвінок, як мені дзвонили інші і повідомляли теж саме: на нас напали, нас обстрілюють. Це був Харків, Львів, Одеса і інші міста. Звичайно у залізниці був “мобілізаційний план”, але нажаль в перші хвилини війни ми зрозуміли, що цей план недієвий. Ми з моєю командою не побоялися приймати рішення і забезпечили нашу державницьку функцію. В першу чергу це була евакуація, а потім вже доставка гуманітарних грузів. Було дуже багато небезпечних міст, з яких ми вивозили українців. Ми до останнього вивозили людей з Ірпеня, поки нам не підірвали потяг, і він зійшов з рейок, з Маріуполя, допоки росіяни не підірвали колію. Були дні, коли ми за добу евакуювали 192 000 людей”.
Олександр розповів, що Укрзалізниця забезпечує не тільки евакуацію мирного населення, а і займається проєктом “Залізна дипломатія”, який допомагає лідерам різних держав безпечно добратися до України. Так, він поділився подробицями нещодавного візита Байдена до Києва.
“Нещодавно ми провели спецоперацію по забезпеченню безпечного пересування Президента США Джо Байдена. Росіяни казали, що візьмуть Київ за 3 дні, уявіть ситуацію, на 362 день війни Президент США гуляє Києвом з Президентом України під час повітряної тривоги. Ця спецоперація тривала тижні. Наразі ми доставили до Києва близько 300 офіційних делегацій в рамках проєкту “Залізна дипломатія”. Нашим постійним пасажиром вже став Борис Джонсон і він отримав першу карту лояльності”, – каже Олександр.
Пізніше до студії “Сніданку з 1+1” завітав воєнний кореспондент ТСН Олександр Моторний. Він розповів про свій перший досвід війни і розказав, коли зрозумів, що війна в Україні неминуча.
“Насправді до війни ніколи не можна бути готовим і, на жаль, людей з військовим досвідом за 9 років відкритого протистояння стало занадто багато. Велика трагедія цього року в тому, що попередні вісім світ не сприймав цю війну як збройну агресію рф проти України. Десь з лютого ми почали робити матеріали про тривожні валізки, методи виживання і деякі люди вважали, що ми нагнітаємо. Така ж сама історія була у 2008 році в Грузії. Війна починалася там так само, як і зараз в Україні. Я весь час ходив і казав редакції, що потрібно їхати у Грузію, адже там щось намічається. Вночі з 7 на 8 серпня, після цієї розмови, мені подзвонив керівник і сказав, що потрібно їхати у Грузію. Десь 10 серпня ми хотіли зняти війну з різних боків і не знайшли кращого рішення, аби піти пішки до Цхинвалі через лінію фронту. Там російський солдат сказав мені те, що я запам‘ятав дослівно: «Что ты скалишься? Вы следующие!”. Нагадаю, це був 2008 рік. Відтоді, на війні в Грузії, я зрозумів, що війна в Україні неминуча”, – каже Олександр Моторний.
Долучився до ефіру і співак Макс Барських, який презентував пісню “Мамо, не плач”. Співак розказав, чому вирішив презентувати пісню саме 24 лютого, і як сприймає новини зі свого рідного Херсону.
“Минулого року я почав вести музичний щоденник, який я назвав “Щоденник незламності”. Сьогодні важливий і складний день. Вже рік як йде війна і саме цю пісню я хочу присвятити всім матерям та жінкам, які чекають своїх дітей та чоловіків з фронту. Сподіваюсь, що ця пісня подарує надію кожній жінці, яка чекає, – каже Макс Барських. – Мені дуже складно, коли я бачу новини з Херсону, я мрію туди повернутись і хочу, щоб моє місто вистояло під сотнями вибухів. Усі мої рідні, друзі та знайомі виїхали звідти. З Херсоном пов’язані мої дитячі спогади, моя мама жила там до початку повномасштабної війни. Мрію, щоб в цьому місці був новий ковток повітря”.
Коментарі
Позначки: війна, Олександр Моторний
