Що сталось
Звернули увагу, що в часи мера Садового чи не найпопулярнішою рубрикою у журналістів і блогерів стала “Львів, який ми втрачаємо”
Не хочу виглядати Касандрою, але маю лихі передчуття, що невдовзі у місті може спалахнути черговий скандал, спричинений волюнтаризм міських урядовців.
Про це пише журналіст Роман Онишкевич
Тепер жертвою їх захланності може стати Галицький ринок. Для багатьох львів’ян – це історична пам’ятка й одна з найстаріших діючих торговиць України та улюблене місце для покупок. Для влади – жирний кавалок землі в центрі Львова, з якого нічого не падає до кишені.
Нагадаємо, що спроба знищити ринок здійснюється вже не вперше і не першим мером. Зовсім недавно, наприклад, Садовий вперто, але безрезультатно намагався “віджати” у власників квітковий павільйон. Але тепер, видасться, спокусився на більше.
Не буду грати вар’ята і посилатися на “джерела”. Я добре знайомий з Юрієм Путасом, котрий керує ринком вже багато-багато років, тому інформація з перших рук.
Коротко по суті. Прийшов підприємець у Ратушу, аби виконати загалом формальну процедуру – в черговий раз продовжити на 10 років дозвіл на оренду землі, на якій стоїть ринок.
Добре, сказали у мерії і підготували ухвалу нам продовження терміну оренди на… 1 рік! Тобто, уклавши угоду, підприємець фактично одразу мав би починати готувати наступну і розпочинати нові “уклінні” походи в мерію до “добрих” чиновників.
Але навіть це не найцікавіше. Проєктом ухвали передбачено, що підприємець має “Розробити проєкт впорядкування ринку… (оновлення вигляду, та функціонування торгових рядів, благоустрою території, санітарних приміщень, облаштування вхідної групи, забезпечення доступності для маломобільних груп населення, озеленення, освітлення та загальний зовнішній вигляд тощо)”.
Юрій Путас не відмовляється вдосконалювати об’єкт, зрештою ремонти і реставраційні роботи там відбуваються щоразу, коли виникає потреба навіть без нагадувань чиновників Садового. Але є інший момент: розробка проєкту, його коригування, затвердження, втілення в наших “небюрократичних” умовах можуть зайняти якраз рік, а то й більше.
А що далі? Вклавши ресурси, через рік Юрко Путас просто може отримати одкоша від міської влади.
На якій підставі, запитаєте? Та на підставі того, що містом уже давно керують в ручному режимі, ділячи бізнес на “свій” і “чужий”. А як Путас може бути “своїм”, якщо від нього “мзди” не діждешся, а спірні питання він воліє вирішувати не хабарями, а судами?
Формальна ж причина теоретичної відмови через рік закладена у пункті ухвали, яку я процитував вище. Там просто суцільний суб’єктивізм. Навіть якщо все буде виконано, будь-який чиновник зможе потрактувати це на свій розсуд. От, мовляв, пункт “тощо” не виконано!
Багаторічні нападки Садового і команди на Юрія Путаса, знаючи стиль роботи нашої влади, цілком можуть свідчити про спроби вижити з ринку орендаря і прихапнути дуже круту ділянку в центрі Львова.
Зрештою, ідея віддати її потрібним людям під торговий центр існує у коридорах Ратуші вже понад 20 років. Звісно, купувати продукти можна і в супермаркеті, що цілком зручно. Але де можна купити душу, історію і традиції міста?, – йдеться у повідомленні.
Коментарі
Позначки: Андрій Садовий, Галицький базар, Львів, Роман Онишкевич, Юрій Путас
