ЗСУ повинні стати армією ЄС

Микола Княжицький. Фото: Еспресо Захід

Мирні переговори, які й без того були схожими на імітацію, знову зайшли в глухий кут. Європейці обговорюють гарантії безпеки, які вони, швидше за все, самі не зможуть виконати. США чекають на зустріч президентів України та Росії, якої, скоріш за все, ніколи не буде.

Про це пише нардеп Микола Княжицький, інформує Четверта студія.

Я спробую проаналізувати, що могли б зробити США та ЄС вже зараз, аби реально допомогти закінчити цю війну. Сценарій залучення військових із країн НАТО до бойових дій в Україні свідомо не розглядається через його фантастичність.

1. Розширення санкцій та включення до санкційних списків енергетичних гігантів — Лукойл та Роснефть.

Лише ці дві компанії забезпечують близько половини російського експорту сирої нафти. Санкції проти них суттєво скоротили б доходи Кремля, а на тлі довготривалого падіння економіки це значно ускладнило б фінансування війни.

2. Посилення контролю за діючими санкціями.

У першу чергу йдеться про контроль технологічного експорту — подібно до того, як у часи холодної війни діяв Координаційний комітет з контролю за експортом (CoCom).

Увесь технологічний експорт із країн ЄС має контролюватися від першого покупця до останнього. Сьогодні цей процес фактично безконтрольний, тому в російських дронах ми бачимо американські, французькі, німецькі деталі. Насправді навіть обіг лікарських засобів контролюється краще, ніж постачання французьких оптичних прицілів чи європейських верстатів. А експорт у треті країни, які підозрюються в обході санкцій (цей список має бути офіційно визначений), повинен суворо квотуватися й лімітуватися.

3. Заміна заборони на виведення капіталу з Росії на обмеження.

Війна коштує дорого. Проблема в тому, що грошей у Росії багато. Після заборони на рух російського капіталу кошти залишилися в Росії і фактично використовуються для фінансування війни. Раціональніше було б дозволити обмежений доступ до цих грошей, але із суворою забороною їх повернення до Росії.

4. Прийняття законопроєкту Ліндсі Ґрема.

Навіть без 500% санкційних тарифів на покупців російської нафти там є багато корисних речей. Наприклад, перетворення американських санкцій, які нині мають тимчасовий характер і щороку продовжуються президентом (Трамп свого часу продовжив обидва пакети), на постійні.
Постійні санкції Конгресу скасувати надзвичайно складно. Для прикладу: поправку Джексона-Вейніка, ухвалену у 1974 році щодо СРСР, скасували для України у 2006-му, а для Росії — лише у 2012 році.

5. Інституційно визначити Збройні Сили України як основу збройних сил ЄС.

Зараз ЄС не має власної армії. Події після 2022 року показали, що навіть національні армії в більшості країн фактично небоєздатні. Пригадується історія, коли на всю Іспанію не змогли знайти жодного справного танка.

Оскільки опитування у майже всіх країнах ЄС показують, що громадяни не готові воювати навіть за власну державу, оптимальною гарантією безпеки для Європи стало б створення своєї армії на базі ЗСУ. У цьому випадку фінансування, підготовка, забезпечення та управління українською армією відбуватимуться коштом ЄС. Сам факт, що український солдат отримує зарплату європейського військового, допоможе як у питанні поповнення особового складу, в тому числі іноземцями, так і у залученні кваліфікованих цивільних на важливі військові посади — як це практикують у США (наприклад, Марк Міллі, який до кінця 2023 року очолював Командування сил армії США, за першою освітою був політологом).

Далі можна говорити про технічні речі: щільне мінування всієї лінії розмежування на десятки кілометрів углиб, розвиток власного виробництва зброї, включно із засобами ППО та крилатими ракетами. Але почати — з цих п’яти пунктів:
розширення санкцій, перетворення тимчасових санкцій на постійні, жорсткіший контроль за їх дотриманням, стимулювання відтоку капіталу з Росії, створення армії ЄС на базі ЗСУ паралельно з розвитком оборонно-промислового комплексу України та Європи.

Фактично це і можна зафіксувати в майбутніх гарантіях безпеки.

Коментарі

Позначки: микола княжицький