Як на Львівщині розвиваються фермерські господарства

Роман Голуб із сім’єю розвиває сімейний бізнес: починали із свиней, а зараз доглядають за коровами

Прийнято вважати, що сільське господарство у останні роки на Львівщині занепадає: люди віддають паї великим корпораціям або ж локальним фермерам, а свійських тварин тримають все менше. Якщо ж курей у селах ще зустрінеш майже у кожному дворі, то корови на Львівщині, на жаль, вже стали рідкістю. Навіть у великих селах їх можна порахувати на пальцях однієї руки. Чому так і чи наскільки важко тримати корів – з’ясовували журналісти ІВ Четверта студія.

Щоб розпитати про цей бізнес ми вирушили у колишній Жидачівський район, де підприємець, фермер та любитель цієї справи Роман Голуб разом із родиною тримає ферми корів.

Ферма знаходиться у селі Бориничі Жидачівського району, звідки родом сім’я Романа Голуба. Чоловік розповідає: колись мріяв мати найгарніших коней у селі, а прадід мав найкращу у селі господарку. Мабуть, це й передалось і йому.

“Ми починали купувати у людей майнові паї ще у 2010 році, – розповідає Роман Голуб. Спочатку починали із свиней, проте згодом вирішили займатись коровами. Головою фермерського господарства є дружина, старша донька Соломія працює бухгалтером, а молодша донька Софія на другому курсі навчається на ветеринарного лікаря».

З допомогою друзів та партнерів запустили у Батятичах велику свиноферму на 3500 голів. Також Роман Голуб долучався і до запуску ферми “Львівські свинки”, проте згодом продав свої частки і вирішив займатись коровами.

“Вирішив займатись коровами, оскільки у Львівській області свиней є дуже багато, а корів – дуже мало. Якщо порівнювати із Тернопільською областю, то там, мабуть, середнє господарство має більше корів, аніж уся Львівська область”, – розповідає Роман Голуб. Там більше полів, більше збереглись старі колгоспи…

Для розвитку бізнесу, крім власного капіталу, довелось брати і кредити. Зараз фермерське господарство налічує майже 300 га землі, у рік висівають 120 га кукурудзи на силос, 60 га – під сінаж, 80 гектарів пшениці, щоб мати свою пшеницю та солому. Проте багато полів досі позаростали, тому близько 20 га зараз приводяться до порядку. “Золоте те поле”, – каже Роман Голуб.

Як все починалось

У 2015-2016 році вирішили купити дві корови для того, щоб мати власне молоко. Потім купили ще десять, потім ще і ще. Потім купляли у Полтавській області, у Хмельницькому, у Львівській області – на “Молочних ріках”, де є тисячу корів. Станом на зараз фермерське господарство налічує 450 корів. За ними потрібно належно доглядати.

“Можна було тримати вже і 500 корів, але ми вибраковуємо тварин: якщо корова не доїться, то великого резону із неї немає”, – каже Роман. Він додає, що корова з’їдає 50 кг корму і дає 20 літрів молока, а хороша дійна тварина їсть 50 кг корму, але дає 40 літрів.

Амбітні плани розвитку

Саме таких дійних корів уже закупили 26 голів й мають амбітні плани на цей рік: планують у травні – червні ще закупити 25-50 нетелів.

“Стараємось не змінювати раціони, щоб корови не давали збоїв у подачі молока”, – пояснює Роман Голуб. Він додає, що за день корова з’їдає 28 кг силосу, 12 кг комбікорму, сім-вісім кілограм сінажу і два кілограми соломи. Усю продукцію заготовляють самі у полі протягом сезону.

“Годуємо корів два рази вдень. Кожного дня з самого ранку я приїжджаю на фермерське господарство і особисто проводжу обхід території”, – каже Роман Голуб.

Є три корівники і один свинарник. Молоко йде через молокопровід у холодильник, де охолоджується до відповідної температури. У день фермерське господарство виробляє 4,5 тонни молоко. Планують вийти у 6,5 тонн на добу. Холодильники під це є, фактично залишилось докупити тільки корови.

На фермерському господарстві працює більше 30 осіб. Ферма працює під наглядом цілодобово у дві зміни: за 15 робочих днів заробітна плата становить орієнтовно 20 тисяч гривень.

За рік підприємство сплачує більше мільйона гривень податків. “З людьми важко, не буду приховувати. Не секрет, що у селах залишились тільки старші люди. Але у нас не особливо важка фізична робота, адже багато роботи проводиться автоматично”, – каже Роман Голуб.

У планах збудувати накриття на 120 метрів, щоб там жили корови та телиці, а також – інше приміщення для збільшення поголів’я нетеля мінімум до 500 корів.

Молоко кожного дня забирає “Галичина”. Звісно, проводяться усі необхідні догляди та ревізії молока. Якщо є брак, запевняють: не віддають на завод, а використовують у власних потребах. Роман Голуб каже: жартувати з якістю не можна, бо завод одразу побачить неналежну якість молока.

Допомога місцевим та ЗСУ 

Фермерське господарство активно допомагає Збройним Силам України та місцевій громаді: допомагають відремонтувати дороги тощо.

“У перший день повномасштабного вторгнення ми зранку приїхали у село. Ввечері сіли – порадились і вирішили: ніхто нікуди не їде. У перший день завод “Радивилів” не забрав молоко, то у цей день його роздали місцевим мешканцям. Але за два дні усе налагодилось.

Він додає, що на розвиток бізнесу впливало і відключення світла. “Було скрутно, працювали генератори, коштів на електроенергію йшло значно більше, але тримаємось. Одне перекривали іншим. У нас не такий бізнес, що закрив на ключ і чекаєш. Корова кожен день хоче їсти і хоче давати молоко. Робота відповідальна і мусимо триматись на плаву”, – розповідає Роман Голуб і ділиться планами розвитку на майбутнє.

Фермерське господарство планує збільшити поголів’я королів на мінімум 200 голів. Один нетель коштує 2200-2400 євро. “Це не дуже дешево, але потрібно вкладати у розвиток”, – переконує підприємець.

Також на фермі планують запустити власну кухню для забезпечення їжею власних працівників.

Соціальна відповідальність 

Попри усі складнощі фермерське господарство долучається і до соціального розвитку: на ферму приїжджають діти на екскурсію, дивляться на корів, п’ють молоко, гуляють у саду. Також на фермерське господарство приїжджають і пластуни.

Раніше у селі була й футбольна команда, яка грала у прем’єр-лізі Львівської області. Проте через брак дітей розвиток футбольної команди зупинився.

Станом на зараз фермерське господарство отримує відшкодування та допомогу із обласного бюджету Львівської області. Також повертають 35% і при закупівлі нетеля. Допомагає область фінансово і на збільшення поголів’я. Тож зупинятись не планують.

Роман Голуб жартує: крім допомоги дружини та двох доньок надіється і на допомогу майбутніх зятів. Каже: йому потрібні трактористи.

Олег Довганик, Валентин Колодний та Христина Слюсарчук для ІВ Четверта студія, Львівщина

Коментарі

Позначки: Батятичі, Бориничі, Валентин Колодний, корови, молочна ферма, Олег Довганик, Роман Голуб, ферма, Христина Слюсарчук