Фото та відео
У Львові запрацював новий Дитячий будинок сімейного типу. Сюди на виховання та спільне проживання влаштували дев’ятеро рідних між собою дітей, які позбавлені батьківського піклування. Цей будинок став уже 12-тим у Львівській громаді, та другим, який відкрили з початку повномасштабної війни.
Про це пише Четверта студія з посиланням на прес-службу ЛМР.
Батьки-вихователі – Андрій та Олена Видюки, які виховують власну однорічну доньку Юстинку. Подружжя брало участь у проєкті наставництва для дітей. Зараз Олена у декретній відпустці, а Андрій працює у сфері IT. Весною подружжя звернулось до управління «Служба у справах дітей» міста з наміром пройти навчання та стати батьками-вихователями ДБСТ.
«Це було дуже обдумане рішення. Я з дитинства мріяв, що в мене буде велика сім’я. Пробували наставництво, а потім у нас виникла ідея ДБСТ, і ми про це почали молитися, думати, зважувати всі «за» і «проти». І зважились. Звісно, це нові виклики, більше недоспаних ночей. Але це дуже класно і благословенно. Нам допомагають родичі, друзі, наша громадська організація, маємо дуже гарне оточення», – каже 23-річний батько-вихователь Андрій.
«Коли вперше переступила поріг інтернату, я зрозуміла, що вже більше ніколи не залишу цих дітей. І я теж завжди мріяла про велику сім’ю і багато діток. Ми дуже щасливі в цьому, звісно, зараз є адаптація і трішки виснажені, але загалом – дуже щасливі. Бо те щастя, яке приносять діти, воно вартує всього», – ділиться 29-річна мама-вихователька Олена.
«Велика подяка Андрію і Олені. Це батьки, які мають свою маленьку донечку, і тепер взяли в родину 9 дітей. І коли ти сюди приходиш, цей гамір, сміх – вони всі як одне ціле. Пригадую, як рік тому я з маленькою Іриною спілкувався, вони до мене приходили ще як вихованці нашого дитячого будинку. Іринка тоді говорила: “Боже, як би я хотіла, щоб на Різдво я була в родинному колі”. І сьогодні вона – в родині, і це диво. На свята робляться такі чудеса. Взагалі політика міста – щоб кожна дитинка була в родині. Навіть якщо дитинка є без родини, ми шукаємо їй родину. І оця форма – будинки сімейного типу, це найкраще, що може бути», – розповів мер Львова Андрій Садовий.
Рік тому 9 дітей з родини були терміново вилучені із власної домівки через складні життєві обставини. Мати дітей не дбала про них, тому суд прийняв рішення про позбавлення батьківських прав.
Четверо дітей страждають на рідкісне орфанне захворювання – гемофілію, через що потребують регулярного введення дефіцитного фактора згортання крові в медичному закладі. Окрім цього, діти мають особливі освітні потреби та займаються з фахівцями, психологами та логопедами для забезпечення їхнього розвитку.
Відтак, у новий ДБСТ влаштували усіх дев’ятеро дітей: шестеро хлопців та троє дівчат. Це 3-річний Лев, 5-річний Тихомир, 7-річний Матвій, 8-річна Поліна, 10-річна Ярина, 11-річна Соломія, 12-річний Назар, 14-річний Ростислав та 16-річний Мирослав.
«Головне, що всі ми разом, не по притулках. З батьками ладнаємо гарно. Подобається мені тут – просторо, більше можливостей. Все необхідне є, книжки, ноутбук, місце для відпочинку. Ще люблю вчитися. Математика мені легко дається, і англійська – вона мені дається тяжко, але тому я її і люблю. Бо люблю собі кидати виклики», – ділиться 14-річний Ростик.
«Добре тут, маю свою кімнату. Багато іграшок, можна бігати, відпочиваємо», – додає 10-річна Яринка.
Родина проживає у просторому та обладнаному будинку на вул. Абхазькій, 1В, який був наданий місту однією з релігійних організацій. У будинку, площею 290 кв.м, є все необхідне для комфортного проживання дітей та батьків-вихователів. На першому поверсі є кухня-їдальня, гостинна кімната, кімната для батьків із санвузлом, душова кімната та санвузол, пральна кімната, гардеробна, паливна та кладова. На другому поверсі – шість спалень, три ігрові кімнати, дві ванні кімнати з санвузлом, два санвузли з рукомийниками. В будинку є всі необхідні меблі та пристрої.
«У співпраці з німецьким фондом «Міст в життя» ми побудували по Україні загалом понад 100 таких будинків. Це можливість сім’ям влаштувати дитячий будинок сімейного типу, у якому – від 5 до 10 дітей. На жаль, понад 30% цих будинків зараз на окупованих територіях, проте ті, що залишились тут, успішно функціонують. Сьогодні в цьому будинку поселилося 9 дітей з однієї родинної групи. І цей будиночок побудований на землі, яку надала Львівська міська рада для цього, і ми дуже вдячні за цю підтримку», – каже Дмитро Колесник, депутат Львівської міської ради і пастор Церкви «Осанна».
Це вперше у громаді, коли створено дитячий будинок сімейного типу з такої великої родинної групи.
«Немає нічого важливішого, ніж діти, у яких є дім, де їх люблять і про них дбають. Ми робимо усе, щоб таких домівок ставало якомога більше, щоб діти зростали у родинах. Це 12-й дитячий будинок сімейного типу у Львові, в яких загалом виховується 82 дитини. Також у нас є 20 прийомних сімей, у яких є 29 дітей. Загалом з тих дітей, які в нас на обліку, сімейним формам виховання охоплено 92% дітей. Тому постійно працюємо над розвитком сімейних форм виховання, і нещодавно підписали меморандум, відповідно до якого впродовж 2025 року у Львові буде побудовано ще три будинки для сімейного виховання», – підсумував керівник управління «Служба у справах дітей» Львівської міської ради Володимир Фридрак.
До слова, 9 із 12 ДБСТ у Львівській громаді створили у співпраці з громадськими та релігійними організаціями.
Коментарі
Позначки: дитячий будинок
