і чому ще два роки тому міські посадовці сприймали запуск міської електрички, як політ до Марсу
Налагодження транспортної системи стало для Львова ледь не риторичним питанням. Місто роками намагається зменшити трафік на своїх вулицях, а боротьба з корками нагадує війну Дон Кіхота з вітряками.
Про це повідомив депутат Ігор Зінкевич, пише Четверта студія.
Ще на початку своєї першої каденції, неодноразово говорив міським посадовцям, що нам потрібно відновити міську електричку, яка охоплюватиме всі райони Львова, не матиме на своєму шляху світлофорів та не перетинатиме дорожніх шляхів. Тоді у мерії цю ідею сприймали десь так само, ніби пропозицію полетіти на Марс. Зараз, в рамках державної програми “City Express”, ми таки полетимо!
Ідея була хороша, реалізація ні
Не всі, мабуть, пам’ятають, але вже в далекому 2007-му Львовом курсувала міська електричка. Жителі сихова точно пригадають, як швидко можна було добратися нею з свого району до станції Підзамче: 15-20 хвилин – і ти на місці! Цей альтернативний громадський транспорт швидко призупинили, бо звідкись виникла сума дотацій, яку необхідно було дати Львову, що електричка могла курсувати й надалі.
І це не тому, що ідея була поганою, навпаки – ідея була хороша, реалізація ні. Пасажиропотік ніхто не контролював, люди оплачували проїзд готівкою і саме через це, що очікувано, електричку вирішили призупинити.
Коли я почав вивчати транспортну систему міста, то зрозумів, що такий альтернативний вид громадського транспорту нам необхідний. Ми місто мільйонник і побудувати в нас метро фізично неможливо. Кількість приватного транспорту щорічно, навіть щомісячно збільшується. Тисячі жителів області кожного для приїжджають до Львова на роботу. Ще трохи і Львів стане у соціальному заторі. А хто хоче жити в місті, в якому дорого на роботу займає півтори- дві години?
Міські посадовці до моєї пропозиції відновити міську електричку ставилися, м’яко кажучи, скептично: “Ми пробували – це невигідно”. Я також неодноразово писав листи в міністерство і, до недавнього часу, позитивної відповіді не отримував.
Але зараз, коли розпочалася державна програма “City Express” і ми за крок до запуску електронного квитка, який дозволяє вести точний облік пасажиропотоку – це стало можливо і навіть вигідно.
Держава купить Львову 10 міських електричок, а заробляти на цьому зможе місто.
Перші кроки по реалізації “City Express” вже відбулися у 3 містах – це Київ, Одеса і Харків. Заручившись підтримкою депутата Верховної Ради Ростислава Тістика, ми запропонували міністерство розглянути ще й нас і нарешті, враховуючи наші проблеми з громадським транспорто, нас включили до цього проекту. Всього держава обіцяє купити Львову 10 міських електричок і перші 5 вже у наступному році.
Львів побудований таким чином, що фактично через кожний район проходить залізнична колія і це великий плюс, адже ми можемо побудувати таку кількість станцій міської електрички, скільки буде потрібно. Вже зараз, після наради з представниками залізниці та центральної влади, ми можемо говорити, що ця гілка матиме щонайменше 4 напрямки – Підзамче, Рясне, Скнилів, Сихів і в перспективі Зимна Вода та Кривчиці. Мій помічник Святослав Товстига також проїхався більшістю маршрутів, тому маємо вже багато зібраної інформації. Ці напрямки проходитимуть через залізничні шляхи Львова і дадуть можливість львів’янам альтернативу – їхати міськими маршрутками чи все ж скористатися швидкою електричкою.
З якою періодичністю ходитиме ця електричка говорити поки що рано, цю систему ми лише почали опрацьовувати і від старту до запуску пройде щонайменше два роки . Є чимало питань щодо напрямку Кривчиці. Залізнична колія там є, а от електрифікація відсутня. Колія належить державі, а тому питання добудови чи під’єднання до електромережі, ми маємо погоджувати з Залізницею.
А тепер до теми грошей – хто на цьому буде заробляти? Після запуску електронного квитка, маючи всі дані про пасажиропотік, місто може виступити так званим оператором міської електрички, яку також можна приєднати до автоматизованої системи оплати проїзду. Тобто ми беремо на баланс цей вид транспорту, який купує держава, гарантуємо контроль за реалізацією даного проекту та, при потребі, обслуговуємо залізнодорожні шляхи, які використовуватимемо.
Для чого це нам і де зарита собака?
А суть у тому, що ми неодноразово чуємо від посадовців “у нас бракує громадського транспорту”, беремо кредити та риємо для Львова ще більшу боргову яму. Цей альтернативний вид транспорту не лише не буде пересікатися з основними дорожніми шляхами міста, але й дозволить, якщо не повністю задовільними, то, принаймні, зменшити потребу у громадському транспорті. Трафік у Львові зменшиться, а місто зможе на цьому ще й заробляти.
Існують такі мікрорайони Львова, де міська електричка просто необхідна. На приклад, мешканці Малоголосківської щодня пішки долають по півкілометра, що дойти до найближчої автобусної зупинки, а потім ще півгодини-година, щоб доїхати до роботи. До станції міської електрички, можливо, і доведеться пройти стільки ж, але сам доїзд стане в рази швидшим. А що може бути дорожчим за час?
Таких станцій може бути дуже і дуже багато, а от скільки саме потрібно нам – дізнаємося вже після запуску е-квитка та точних підрахунків пасажиропотоку. Але, на мою думку, цією мережею мають бути покриті всі мікрорайон Львова, де це можливо.
