Фото: КЗ ЛОР "Історико-краєзнавчий музей»
Можна оглянути авторські роботи майстрів
На Львівщині відбудеться І Міжнародний симпозіум художнього текстилю «Килим» у рамках проекту «Від неоліту до сьогодення».
Як повідомили організатори заходу, симпозіум проходитиме 27 – 29 вересня у комунальному закладі Львівської обласної ради «Історико-краєзнавчий музей» у місті Винники.
«Історико-краєзнавчий музей» та Львівська національна академія мистецтв має на меті привернути увагу якнайширшого кола фахівців та влади до проблеми відродження рукотворного килимарства на засадах кращих надбань національного мистецтва.
«Сьогодні випуск рукотворних килимів та гобеленів обмежений здебільшого авторськими, а також курсовими і дипломними роботами студентів мистецьких закладів. На жаль, будь-який промисловий випуск килимових виробів в Україні занепав», – зазначається у повідомленні.
До участі у симпозіумі запрошені науковці, художники, педагоги і студенти мистецьких навчальних закладів, керівники і працівники музеїв, реставратори художніх тканин, спеціалісти із менеджменту соціокультурної сфери, економісти з України, Польщі, Молдови, Швейцарії.
У програмі симпозіуму: Міжнародна наукова конференція «Рукотворний килим: історія, сучасність, перспективи», відкриття міжнародних художніх виставок («Глинянський килим: забуті імена. Василь Цьонь – митець і педагог», «Авторський килим» та «Відродимо глинянський килим» у КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей» (м. Винники, вул. В. Івасюка 5) та у відділі ткацтва і килимарства у Глинянах (м. Глиняни Золочівського р-ну Львівської обл., вул. Т. Шевченка 36).
Учасники симпозіуму та відвідувачі матимуть змогу оглянути авторські роботи сучасних майстрів та майстрів ХХ ст.
Фото: КЗ ЛОР “Історико-краєзнавчий музей»
Довідково. Виробництво рукотворних килимів отримало бурхливий розвиток в кінці ХІХ початку ХХ ст. під впливом потужних рухів із відродження народних ремесел, що були ініційовані видатними митцями, культурними діячами і меценатами свого часу.
Так, у Галичині виникли: килимарня Володислава Федоровича в с. Вікно на Тернопільщині, у м. Глиняни на Львівщині 1885 р. на базі домашнього ткацького промислу Фелимоном Решетиловичем було започатковане «Ткацьке товариство», а 1894 р. — ткацька школа для підготовки майстрів. Таке ж товариство було утворене 1882 р. у Косові на Івано-Франківщині. При ньому існувала професійна школа і майстерня. У Коломиї 1888 р. засновано Гуцульське об’єднання кустарних промислів, а 1895 р. — школу народного промислу. У 1905 р., внаслідок об’єднання місцевих ремісників, килимарські майстерні з’явилися в селах Арданове і Ганичі на Закарпатті. Після Першої світової війни у 1920 р. старанням Михайла Куриленка і створеного ним об’єднання «Гуцульське мистецтво» килимарство відродилося у Косові на Прикарпатті. У 20-х роках ХХ ст. у містечку Атаки, що на Буковині, теж була заснована килимарська школа.
У 1921 р. Михайло Хамула заклав фабрику у Глинянах. Для нього виробництво килимів стало справою життя. Килими Михайла Хамули виставлялися на виставках у Нью-Йорку, Мілані, Парижі, Празі, Відні, Варшаві. Також у Глинянах було багато дрібних приватних килимарень, зокрема Степана Галана, Теодора Ладичка, Ганни Бих, Емілії Вонсіцької, Рахелії Ротфільд. Однак з приходом радянської влади приватні підприємства були націоналізовані, а на їх основі створено Фабрику художніх виробів «Перемога» у Глинянах, артіль «Гуцульщина» у Косові та ін.
