Жовква поступово відмовляється від газу і стає енергоефективним містом (ФОТО)

Як Жовква на Львівщині стає енергоефективним містом та поступово відмовляється від газу.

Про це йдеться у публікації «Економічної правди».

Завдяки реалізації кількох енергоощадних проектів у 13-тисячному містечку Жовква, що за 30 км від Львова, вдалося суттєво зменшити споживання газу. За підсумками минулого сезону, взимку 45% тепла у місті отримали з альтернативних джерел, спалюючи подрібнену деревину.

Після завершення запланованих заходів з енергоефективності цей показник збільшиться до 60%.

У Жовкві активно працюють з громадою, щоб виховати культуру ощадного споживання ресурсів та навіть готові відшкодовувати до 70% вартості енергоефективних заходів за умови, що мешканці створять ОСББ та ініціюють процес.

Містечку вдалося залучити на енергоефективні проекти понад мільйон євро фінансової підтримки від ЄС. Зараз це майже два річних бюджети Жовкви.

За останні кілька років у місті розпочали реалізацію трьох великих проектів за кошти ЄС.

В рамках цих програм провели енергоаудити понад 30 будівель, замінили частину старої тепломережі, переобладнали котельні на тверде паливо, виконали термомодернізацію двох дитячих садочків, обладнали енергоефективний клас у школі тощо.

У приміщенні Жовківської міської ради висить карта, де позначені всі енергоефективні заходи, що були впроваджені за останні кілька років. Для того, щоб робота була послідовною, ще в 2013 році ввели посаду енергоменеджера.

Курс на енергоефективність

Жовква була одним із перших міст в Україні, які підписали “Угоду мерів”. Ця ініціатива заохочує місцеве самоврядування зменшувати використання енергоресурсів та знижувати викиди вуглекислого газу.

“В рамках “Угоди мерів” у Жовкві розробили стратегічний план розвитку міста в енергетичній сфері – План дій зі сталого енергетичного розвитку до 2020 року.

Починаючи з 2012 року, місцева влада мала можливість залучати експертів у сфері енергоефективності з Німеччини. В результаті вирішили залишити та модернізувати централізовану систему теплопостачання, але рухатися до зменшення використання газу”, – каже технічний консультант проектів з енергоефективності у Жовкві Олег Масняк.

Ініціатором напрацювання стратегії був міський голова Петро Вихопень. За словами мера, головною причиною розвитку напрямку енергоефективності була вузька проблема – застаріла система централізованого опалення, зношені газові котли.

У 2011 Жовква стала учасником асоціації “Енергоефективні міста України”.

В рамках програми німецькі експерти обрали 5 житлових будинків та проаналізували можливість їх комплексної термомодернізації. Висновки були негативними – в Україні на той час не було готове законодавство, не було чіткого власника будинку, землі та прибудинкової території. Однак така співпраця спонукала місцеву владу до подальшого пошуку енергоефективних рішень.

“Ми перед собою ставили стратегічну мету, яка і до сьогодні актуальна, – переконати мешканців багатоквартирних будинків, щоб вони спільно із містом залучали кошти і проводили повну термомодернізацію”, – підкреслює мер Жовкви Петро Вихопень.

З того часу в місті почалася системна робота над підвищенням енергоефективності.

“У Жовкві була досить така унікальна історія – мер звільнив одного із заступників для того, щоб взяти енергоменеджера. Людину на посаду обирали за конкурсом пропозицій, що в місті потрібно змінити. У нас є багато міст, які займаються питаннями енергоефективності та залученням інвестицій. Успішними є ті міста, що роблять це безперервно”, – зазначає виконавчий директор Асоціації “Енергоефективні міста України” Святослав Павлюк.

Котельні на деревині

Для того, щоб оптимізувати систему теплопостачання у Жовкві перевели в резерв одну з газових котелень та ще одну закрили.

“Стратегія полягала в тому, щоб усі котельні об’єднати в одну мережу. Але виникла проблема, адже тепломережа мала проходити через центральну частину міста, яка є пам’яткою архітектури”, – розповідає технічний консультант.

У одній з котелень уже був котел, який працював на відходах деревини. В рамках проекту додатково встановили два та планують встановити ще один, вдвічі потужніший котел. Техніку вже придбали. Це дозволить перевести в резерв третю газову котельню, залишивши у Жовкві лише дві великих.

Опалювальна система під’єднана до інтернету і директор може дистанційно стежити за всіма процесами та налаштовувати параметри.

“У котельні все автоматизовано. На комп’ютері встановлена SCADA-система, що контролює всі параметри. Оператор втручається лише у випадку несправностей”, – зазначає Олег Масняк.

Паливо подається в автоматичному режимі. У спеціальний бункер засипають навантажувачем подрібнену деревину, яка конвеєром рухається до котлів.

Поряд із твердопаливною котельнею є резервна газова. Вона автоматично вмикається лише у періоди сильних холодів. Однак потужності цієї котельні вистачить, щоб забезпечити теплом усіх споживачів у разі виникнення аварії на основній котельні.

Якщо раніше частка опалення деревиною у цій котельні становила близько 15%, то, за підсумками першого опалювального, сезону вона склала 93%. Минулої зими лише на цій котельні зекономили майже 500 тис. кубометрів газу.

“Технічне рішення, яке запропонували європейці – якщо ми маємо газову котельню, то не потрібно переводити 100% нової потужності на деревину”, – зазначає Олег Масняк.

Особливістю Жовкви є те, що навколо міста є чимало деревообробних підприємств, а у Львівській області вирощують енергетичні культури, з яких роблять пелети.

На котельнях також є подрібнювальні установки, що перетворюють на паливо гілки дерев, які звозять сюди впродовж сезону.

Зберегти централізоване опалення

Близько 30% мешканців Жовкви мають централізоване опалення, решта – індивідуальне. Відтак основними споживачами централізованого теплопостачання стали мешканці старих будинків та майже всі бюджетні установи.

Загальна довжина централізованої тепломережі у Жовкві – близько 6,4 км. В рамках проекту, який реалізували в партнерстві з Фондом Східна Європа та містом Самбір, у Жовкві замінили близько 4,4 км старих теплокомунікацій. Термін служби нових ізольованих труб – 50 років. Втрати тепла суттєво зменшилися.

“Якщо раніше у двадцятиградусний мороз пройтися містом, то можна було побачити, де проходить теплотраса. Тепловтрати досягали до 30%”, – каже комунікаційний менеджер реалізації енергоефективних проектів Андрій Бучко.

Крім того, встановили 11 індивідуальних теплових пунктів (ІТП) у житлових будинках та бюджетних закладах. Це дозволило регулювати опалення в залежності від температури на вулиці.

“Встановлення частини індивідуальних теплових пунктів спочатку не було закладено в проекті. Натомість планувалася поїздка кількох мешканців мікрорайону в Німеччину для перейняття досвіду. Але зрозуміли, що рішення, хто ж поїде, буде суб’єктивним. Тому кошти витратили на закупівлю 4 ІТП для житлових будинків”, – підкреслює Олег Масняк.

Впродовж сезону у Жовкві зекономили близько 250 тис. грн лише завдяки ІТП.

Після завершення модернізації ще однієї котельні уже наступного сезону близько 60% тепла для централізованої системи отримуватимуть від котелень на подрібненій деревині.

Теплі дитсадки

За останні кілька років у Жовкві провели комплексну термомодернізацію двох із трьох дитячих садків. У цих закладах відновили роботу систем вентиляції, замінили систему опалення та встановили відновлювальні джерела енергії.

“Серед 25 установ обрали один пілотний заклад – дитячий садочок №1. Будівлю повністю утеплили та встановили тепловий насос, який обігріває приміщення енергією землі”, – зазначає Олег Масняк.

Завдяки комплексному утепленню дитячого садка протягом року вдалось зекономити близько 100 тис грн

Газову котельню, якою дитячий садок опалювали раніше, залишили, але її вмикають лише в періоди пікових холодів. Минулого року взимку вона працювала лише кілька днів.

За словами Олега Масняка, якщо в попередні роки для опалення дитячого садка використовували близько 20 тис. кубометрів газу, то минулого року – лише 800 для опалення та близько 3 тис. для потреб кухні. Таким чином впродовж опалювального сезону вдалося зекономити понад 100 тис. грн.

У дитячому садку №2, окрім комплексного утеплення будівлі, відновили систему вентиляції з рекуперацією, встановили індивідуальний тепловий пункт, LED освітлення, замінили стару шиферну покрівлю металопрофілем, а на даху поставили сонячні колектори.

“Вода в бойлері, яку використовують для господарських потреб, взимку підігрівається від опалювальної системи, а влітку – від сонячних колекторів. Крім того, є електронагрівач, який використовують, коли сонця недостатньо”, – каже технічний консультант.

Тариф за тепло для мешканців зменшився на 10%

В результаті впровадження енергоефективних заходів у всіх установах суттєво покращилися мікрокліматичні умови. Однак тариф за тепло для мешканців в житлових будинках зменшився лише на 10% – законодавство забороняє знижувати його більше.

Згідно з законодавством, тариф на теплову енергію з альтернативних джерел для мешканців встановлюється на рівні 90% від тарифу на теплоенергію, вироблену з природного газу.

Енергоефективні технології впроваджує місто, а утримання більшості бюджетних установ Жовкви, в тому числі й оплата комунальних послуг, фінансується з районного бюджету. Відтак, прямої вигоди від впровадження енергоефективних заходів місто не отримує.

У міській раді переконані, що після створення ОТГ на базі Жовкви, вигоду від впроваджених заходів з енергозбереження отримуватимуть мешканці – на заощаджені кошти можна буде продовжити впровадження енергоефективних заходів.

“Якщо б зекономлені в дитячому садку за рахунок термомодернізації кошти на опалення витратили, наприклад, на закупівлю парт, то ефект був би більш відчутний. Зараз ці кошти перерозподіляють на інші об’єкти”, – підкреслює Андрій Бучко.

Утеплення багатоквартирних будинків

За словами міського голови Жовкви, близько 70% тепловтрат відбувається у багатоквартирних будинках.

“У нас є економія тепла, економія газу, але стратегічний задум – переконати мешканців зайнятися збереженням тепла у своїх будинках, – поки не виконаний”, – зізнається Петро Вихопень.

Основною перешкодою, каже мер, є субсидії. Люди, які їх отримують, не мають матеріального стимулу вкладати кошти в енергоефективні заходи.

Цього року міська рада вирішила відшкодовувати 70% витрат на підвищення енергоефективності будинків, щоб активізувати мешканців.

“У нас на балансі 160 багатоквартирних будівель. Якщо жителі готові створити ОСББ, то міська рада відшкодує 70% коштів на будь-які заходи з підвищення енергоефективності. Ми хочемо, щоб мешканці, самі слідкували за якістю робіт, шукали виконавців”, – зазначає мер.

Річний бюджет цієї програми – 2,5 млн грн, а максимальна сума відшкодування для одного будинку – 500 тис. грн.

За словами мера, якщо таких заявок буде більше 5, то мешканці цих будинків чекатимуть на наступний бюджетний рік, або депутати міської ради можуть проголосувати за збільшення видаткової частини.

“Ми весною прийняли це положення, а зараз уже вересень і ми не маємо жодної заявки від жителів міста. Вони очікують, що це має робити місто”, – зізнається мер.

Зараз у 13-тисячному місті лише 18 ОСББ і ті, в основному, в новобудовах.

“Як тільки запрацює фонд енергоефективності, ми реалізовуватимо разом із німецьким фондом показовий проект – багатоквартирний будинок у центрі Жовкви стане одним із перших 20 в Україні, який повністю термомодернізують. Умови – створення ОСББ, та накопичення певної суми грошей”, – зазначає Петро Вихопень.

Демонстраційний клас енергоефективних технологій

У одній із місцевих шкіл обладнали клас, де продемонстрували чимало енергоефективних технологій, серед яких – міні-сонячна електростанція, вітрогенератор, аератори для води тощо.

“Ми кілька разів на рік розповідаємо про енергоефективність на уроках природознавства. Приходили з лекціями у дитячий садок. Навіть для дорослих мешканців Жовкви організовуємо різні заходи”, – зазначає Олег Масняк.

За кошти ЄС у класі зробили ремонт, замінили вікна на енергоефективні, встановили рекуператори тепла. Крім того, поставили відбивачі тепла за радіаторами опалення, закупили методичне обладнання – тепловізор, термометр, гігрометр, плакати із описом енергоефективних заходів, конструктори.

Сонячна електростанція обладнана контролером заряду, інвертором і акумулятором. Від цієї електростанції відведена “зелена” розетка, якою можна користуватися.

“Ми привозимо у цей клас дітей з інших районів, поєднуючи освітні заходи в класі з екскурсіями історичною частиною міста. У класі проводять різні методичні заходи, семінари для вчителів всього Жовківського району”, – каже енергоменеджер Жовківської міської ради Андрій Дворніков.

Крім того, у класі встановили мультимедійну дошку, проектор, придбали нові парти, стільці та ноутбук.

Вартість облаштування енергоефективного класу склала понад 270 тис. грн.

Просвітницька робота

В рамках проекту “Розумне енергоспоживання для добробуту громад Львівщини” у Жовкві провели енергоаудити всіх 25 бюджетних установ, 5 – комунальних житлових будинків та енергомереж. Також визначили план заходів, які потрібно зробити для того, щоб економити енергоресурси.

“Ми проводимо роботу з людьми, стимулюємо їх до створення ОСББ та закликаємо впроваджувати енергоефективні технології у своїх будинках. Розробили рекомендації, як підвищити енергоефективність житлових будинків. У висновках вказаний перелік енергоефективних заходів, їх вартість, розрахунок економії та термін окупності”, – зазначає координатор енергоефективних проектів у Жовкві Світлана Підсосна.

Щороку у Жовкві проводять Дні енергії для популяризації енергоефективних заходів серед мешканців та підвищення екологічної свідомості. Організовують виставки енергоефективних технологій, куди запрошують виробників для того, щоб мешканці мали змогу ознайомитися. Один з таких заходів відбудеться 30 вересня в рамках святкування Дня міста.

На модернізації системи опалення і будівель та просвітницькій роботі з мешканцями у Жовкві не зупинилися. Мер міста ставить сміливі цілі – досягти повної незалежності від енергоресурсів.

“Сьогодні ми виробляємо з альтернативних джерел у котельнях лише тепло. Маючи німецького партнера, ми починаємо розуміти, що Європа пішла далі. Місто Деліч у Німеччині, виробляє більше електроенергії, ніж потребує громада. Сьогодні містам потрібно думати, як за допомогою природних джерел – сонця, вітру, тепла землі, каналізаційних стоків виробляти додаткову електроенергію”, – резюмує мер Жовкви.

Коментарі