Міністерство також розпочало роботу над поліпшенням навчання українській мові у школах з мовою навчання національних громад
Міністерство освіти та науки готове імплементувати рекомендації Венеційської комісії щодо “мовної статті” закону про освіту. Про це повідомляє прес-служба МОН.
Враховуючи рекомендації, МОН пропонує такі моделі імплементації ст. 7, що буде прописано в законі “Про загальну середню освіту”.
Перша модель передбачає можливість викладання мовою меншини всіх предметів з 1-го до 11(12)-го класу поряд з українською мовою.
“Ця модель діятиме для вразливих мов, тобто тих, хто не мають власної держави для розвитку мовної термінології, а також для тих, хто не живуть у середовищі власної мови”, – йдеться в повідомленні.
Наступна модель – для національних громад, мова яких належить до мов Європейського Союзу.
Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може мати два варіанти. Перший варіант для громад, чия мова належить до слов’янської мовної групи, та тих, хто проживають у переважно українськомовному середовищі. Йдеться, наприклад, про польську, словацьку, болгарську мови.
“Як і передбачено законом, діти, чия материнська мова належить до цієї групи, зможуть повністю навчатися рідною мовою в дитсадку та початковій школі, водночас вивчаючи українську. З 5-го класу поряд з предметами, що вивчаються рідною мовою, будуть запроваджуватися предмети, що вивчаються українською, їхня частка збільшуватиметься та пропорційно зростатиме до старшої школи. Другий варіант враховуватиме особливості вивчення української мови представниками інших мовних груп і тих, хто переважно проживають у середовищі рідної мови. Зокрема, йдеться про румунську та угорську громади. Для шкіл із цими мовами навчання перехід на вивчення предметів українською відбуватиметься ще поступовіше, а відсоток предметів, що вивчаються державною, буде меншим. Такий підхід зумовлено тим, що вивчати мову іншої мовної групи значно складніше і це потребує більше навчального часу, щоб досягти мовного рівня для вивчення інших предметів”, – зазначають у МОН.
Третя модель – для національних громад, материнська мова яких належить до однієї з української мовної сім’ї, а також тих, хто проживають переважно в середовищі власної мови. До таких мов належить російська.
“Діти, котрі навчатимуться за цією моделлю, переходитимуть на навчання предметів українською одразу після 5-го класу. Діти, материнська мова яких є російською, легко засвоюють українську, водночас вони здебільшого проживають у середовищі саме російської мови – у сім’ї, на вулиці спілкуються нею, переглядають фільми й телебачення російською. Отже, єдине місце, де діти з цієї національної громади можуть вільно застосовувати державну мову, – це школа. Вивчаючи предмети українською, водночас продовжуючи вивчати російську як предмет, діти зможуть на якісно високому рівні оволодіти одразу обома мовами – і українською, і російською”, – наголошують у відомстві.
Повідомляється, що Міністерство освіти і науки також розпочало роботу над поліпшенням навчання українській мові у школах з мовою навчання національних громад. “Спільно з меншинами МОН працює над подальшою розробкою різних навчальних підходів з урахуванням освітніх потреб дітей. Основна мета – забезпечити достатній рівень володіння державною мовою, водночас зберігаючи якісне навчання різних предметів як державною, так і рідною мовами”, – йдеться у повідомленні.
МОН вдячне Венеційській комісії, що запит на підготовку аналізу українського законодавства на його відповідність наявним міжнародно-правовим стандартам було опрацьовано в стислі терміни, а зауваження української сторони було відображено у фінальному висновку.
Коментарі
Позначки: Венеційська комісія, міністерство освіти та науки
