Ілюстративне фото
Наприкінці минулого року українці вперше відзначили Різдво за Григоріанським офіційно
Власне кажучи, якихось суттєвих змін у способі його святкування, за винятком додаткового вихідного не сталось. Ті, хто саме цей день вважають святковим, робили це і раніше, ті, хто відзначає Різдво за Юліанським календарем так само не поспішали готувати кутю. Частка людей, які є вірними римо-католицької та протестанської церкви в Україні складає усього 4%. На Львівщині сумарна частка вірних цих церков суттєво вища – 11%, однак це все одно меншість.
Другою особливістю цьогорічної зими стала її незвична теплота – фактично і друга половина грудня, і практично початок січня пройшли при рекордних плюсових температурах – сніг та лід львів’яни можуть бачити зараз хіба-що на фестивалі льодових скульптур, при цьому самі скульптури, через ті ж таки плюсові температури довго не встояли. Однак тепла погода зовсім не позначилась на святкуванні Різдва: стародавні звичаї не тануть як сніг від тепла, а зберігаються, часом трансформуючись у дивні гібриди, на кшталт Старого Нового року – ще один привіт від Юліанського календаря.
Але справа не лише в Різдві, зміни зачеплять й дату святкування інших церковних свят, які змістяться на 13 днів вперед – про це розповів автору цих рядків настоятель гарнізонного храму Петра і Павла отець Степан Сус. Священик зазначив, що проблема настільки складна, що вирішуватимуть її хіба що на найвищому церковному рівні, однак на практиці все залежатиме від того, чи сприймуть люди календарні нововведення.
Найперше йдеться про розклад храмових свят – зараз вони прив’язані до Юліанського календаря. Тут і початок так званого галицького рамадану – 1 грудня, день святого Романа, коли стартує півторамісячна низка свят «від Романа до Йордана», і встановлення новорічної ялинки 19 грудня на день святого Миколая, і подарунки, на які так очікують в цю ніч діти – якщо йти за новим стилем, то отримають вони їх раніше (що приємно), або ж … двічі (що вдвічі приємно), і Андрія Первозванного, і Маланки, і врешті Водохреща, яке святкуватимемо раніше.
Власне, на цих датах у Львові грунтується публічне святкування численних церковних свят, з різдвяних ярмарком, виносом дідуха з будівлі Львівської ратуші та врочистим встановленням його на одній з площ у місті. І, врешті, екуменічне водосвяття, до якого долучаються і ті церкви, які святкують його за новим стилем.
Та є ще є персональний вимір календарної проблеми – чимало українців мають звичай називати своїх новонароджених за іменами святих – у результаті іменини багатьох людей змістяться майже на два тижні вперед, тож доведеться вибирати дату святкування – за старим чи новим стилем, або ж двічі. Загалом це не повинно бути великою проблемою, однак нові нотки (сподіваюсь приємні) в наше життя таки внесе. Лише Різдвом календарні новації не обійдуться, і це треба розуміти.
