Фото: Volynnews
Завтра, 9 липня, Львів попрощається з Героями Андрієм Ганкевичем, Петром Гаврилівим, Ігорем Івасиком та Олександром Спринчаненим, які загинули у боротьбі з російськими окупантами.
Про це пише Четверта студія з посиланням на прес-службу ЛМР.
Чин похорону відбудеться в Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, поховають військовослужбовців на Личаківському кладовищі. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитися до церемоній прощань та утриматися у цей час від проведення розважальних заходів чи святкувань.
Об 11.00 розпочнеться Чин похорону Андрія Ганкевича та Петра Гавриліва, о 11.30 – міська церемонія прощання на площі Ринок.
О 15.00 розпочнеться Чин похорону Олександра Спринчане та Ігоря Івасика, о 15.30 – міська церемонія прощання на площі Ринок.
Маршрут похоронних процесій: Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла УГКЦ (вул. Театральна, 11) – пл. Катедральна – пл. Ринок (міська церемонія прощання) – вул. Руська – вул. Підвальна – вул. Володимира Винниченка – пл. Соборна – вул. Пекарська – вул. Шімзерів – вул. Мечникова – Личаківський цвинтар.
На будівлях вздовж маршруту колон вивісять синьо-жовті прапори з жалобною стрічкою.
Біографічні довідки Героїв
Петро Гаврилів (09.07.2000-02.07.2022) Львів’янин. Випускник Львівської гімназії “Престиж” з поглибленим вивченням іноземних мов. Опісля навчався в Інституті геодезії Національного університету «Львівська політехніка». Вихованець дитячо-юнацької фізичної школи ФК «Львів». Виступав за «Ниву-Кордію» (с. Жовтанці), «Динамо-Сокіл» (с. Рясне-Руське) та «Камулу» (смт. Романів). Учасник львівського осередку ГО «Легіонерський рух» (раніше – «Традиція і Порядок»).
Із початком повномасштабного вторгнення росії, активно займався волонтерською діяльністю. Згодом вступив до лав добровольчого батальйону територіальної оборони «Реванш», аби боронити Україну від російських окупантів.
У Петра Гавриліва залишилися батьки, молодші брат і сестра, бабусі з дідусем.
Андрій Ганкевич (25.11.1976-05.07.2022) Уродженець міста Самбора Львівської області. Закінчив Національний лісотехнічний університет. Був членом Національної скаутської організації України «Пласт», співзасновник 61-го куреня юнаків імені О. Тисовського. Під час підготовки до Чемпіонату Європи з футболу 2012 року працював у ДП «Дирекція з капітального будівництва і реконструкції Міжнародного аеропорту «Донецьк». Був нагороджений почесною грамотою Кабінету Міністрів України за особистий внесок у підготовку об’єктів інфраструктури до фінальної частини чемпіонату. У 2014 році виконував обов’язки директора аеропорту. Засновник і директор товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг і проектування».
Із початком повномасштабного вторгнення росії, добровільно встав на захист України від російських загарбників. Його словами були: «Хто, як не я». Бойовий медик. Служив у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України.
У Андрія Ганкевича залишилися дружина Оксана та четверо дітей.
Олександр Спринчане (13.05.1994-06.07.2022) Уродженець села Великосілля Чернівецької області. Закінчив Великосільську гімназію імені Іона Германа. У 2010-2013 роках навчався у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Чернівецький професійний ліцей сфери послуг» за спеціальністю «оператор комп’ютерного набору та верстки». Вільно володів румунською мовою. Проживав у Львові. Учасник АТО.
Захищав Україну у лавах Збройних сил України у 2013-2018 роках. У 2019 році працював у ТзОВ «Охоронна компанія «Крона», згодом – у ТОВ «ГЛОТ-ЗАХІД».
Із початком повномасштабного вторгнення росії, боровся проти окупантів. Служив у лавах 87-го окремого аеромобільного батальйону десантно-штурмових військ Збройних сил України.
У Олександра Спринчане залишилися батьки, дружина, син та брат.
Ігор Івасик (12.03.1971-05.07.2022) Львів’янин. Навчався у ліцеї №81 імені Петра Сагайдачного Львівської міської ради. У школі активно займався легкою атлетикою. У 1989-1991 роках служив у місті Балтійськ. У мирний час займав керівну посаду у логістично-транспортній компанії. Захоплювався полюванням та риболовлею.
Із початком повномасштабного вторгнення росії, одразу став на захист України. Служив у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади десантно-штурмових військ Збройних сил України.
У Ігоря Івасика залишилися батьки та дві доньки.
Коментарі
Позначки: прощання
