Оксана Дубик переїхала з Маріуполя до Львова через місяць обстрілів. До війни вона працювала будівельницею. Зараз жінка разом із землячками планує відкрити квітковий магазин.
Планами на майбутнє Оксана Дубик поділилася з Суспільним, пише «Четверта студія».
Оксана Дубик разом із татом живе в модульному містечку. В Маріуполі вони прожили місяць під обстрілами. Виїжджати вирішили тоді, коли “гради” накрили оселю. Спочатку йшли пішки. Далі — проїхали 12 блокпостів на машині з незнайомцем. Через три дні жінка з батьком були у Львові. Зі свого будинку Оксана встигла забрати небагато речей. Серед них — родинне фото.
“Фотографія старенька, але вона мені чомусь така дорога, я навіть не знаю чому. Це знімав наш знайомий. Був День народження”, — каже Оксана Дубик.
До рюкзака, який жінка називає щасливим, також поклала нагороди чоловіка.
“Його ні разу не перевіряли. Хлопців на кожному блокпосту роздягали, а нам з батьком дуже пощастило, бо в нас тільки один раз перевірили документи. Я виїжджала в вишиванці, вивозила документи чоловіка і його нагороду. І вони її не знайшли, тому що вона була при мені”, — каже жінка.
З чоловіком — військовим полку “Азов” — Оксана не має зв’язку з кінця лютого. Від початку повномасштабного вторгнення ветеран АТО вдруге пішов захищати рідну землю.
“Він подзвонив два рази всього. Тоді треба було зібрати хлопцям чайники. Я швиденько збирала їм, батько відніс. Я ще щось з їжі передала. А тоді ще раз дзвонив, сказав, що з ним все добре, спитав, як діти, як ми. Все. Я знаю що він евакуйований з Азовсталі”, — каже Оксана Дубик.
Ідея створити спільний бізнес зародилася у жінки, коли зустріла двох землячок, яким так само вдалося виїхати із окупованого росіянами Маріуполя.
“Якщо збираються три маріупольські жінки, то мають бути якісь грандіозні плани. Дівчата саджають клумби, виграють на “Prozorro”, що дають вигравати. Саджають клумби, підстригають кущики і висилають мені гроші сюди. З цих грошей і робимо собі магазин”, — каже жінка.
Ідея створити спільний бізнес зародилася у жінки, коли зустріла двох землячок, яким так само вдалося виїхати із окупованого росіянами Маріуполя.
“Якщо збираються три маріупольські жінки, то мають бути якісь грандіозні плани. Дівчата саджають клумби, виграють на “Prozorro”, що дають вигравати. Саджають клумби, підстригають кущики і висилають мені гроші сюди. З цих грошей і робимо собі магазин”, — каже жінка.
У майбутній крамниці роблять ремонт. Оксана Дубик розповідає, з товарами для продажу вже визначилися.
“Навесні ми будемо продавати квіти, які висаджують в ґрунт, взимку і восени — зрізані квіти і вазони до кімнати. Будемо продавати ялинки, хвойники, кущики. Ми будемо продавати просто все, що буде цікавити львів’ян”, — каже Оксана.
У найближчі дні жінки планують відкриття.
“Бажання, що коли повернеться мій чоловік, щоб в нього була гордість за свою жінку. І я хочу допомогти Україні”, — додає Оксана Дубик.
Коментарі
Позначки: квітковий магазин, Львів
