Вищий антикорупційний суд: виконавець чужих забаганок чи страж законності?

Пройшло трохи більше року з моменту, як в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд. І весь цей час не припиняються спроби зірвати його діяльність. З одного боку – судді та керівництво ВАКС регулярно заявляють про тиск та погрози, з іншого – депутати наголошують на незаконності та антиконституційності існування цього суду. Що ж насправді відбувається у роботі Вищого антикорупційного суду? І найголовніше – що це означає для судової системи України загалом?

Як пише “Четверта студія”,  про це – у публікації 24tv.ua.

Як і навіщо створили ВАКС

Варто повернутися до витоків – ВАКС створювався фактично на вимогу Міжнародного валютного фонду (МВФ) як незалежний суд, який має займатися виключно гучними корупційними справами. Спеціально створена міжнародна комісія з шести всесвітньо визнаних юристів та правозахисників шляхом конкурсу обирала суддів до складу ВАКС.
Коли нам повідомили про те, що в Україні планують створити Вищий антикорупційний суд, який мав би займатися винесенням рішень по корупційних справах, я дуже зрадів. Щиро вважаю, що це цілком правильне рішення і, враховуючи рівень корупції в Україні, дуже необхідне. Я був запрошений до участі у міжнародній комісії, що мала обрати суддів та голову суду, – прокоментував один з членів цієї комісії – голова відділу Кримінальних справ Верховного суду Литви Ауреліус Гутаускас.

Та за його словами, більшість кандидатів не витримували жодної критики: питання до незадекларованих доходів, морально-етичні ризики, винесення рішень проти майданівців – це лише мала частина з того, з чим стикнулася комісія. Та все ж було відібрано 38 суддів, репутація, статки та попередній досвід яких не викликав питань у міжнародної спільноти.

Що маємо за рік: незадоволені всі – громадськість, олігархи і навіть НАБУ

Далі почалася сама робота. За час існування суду загалом винесено 17 вердиктів, більшість з яких – звинувачувальні. Звичайно, було чимало невдоволених: починаючи від народного обурення, коли замість так званих “топ-корупціонерів” рішення виносилися у справах про хабар у 10 тисяч доларів, і закінчуючи поданням депутатів до Конституційного суду України з проханням визнати антиконституційність ВАКС. Не обійшлося й без міжнародних скандалів, коли Європейський суд з прав людини визнав рішення ВАКС протизаконним та звинуватив українських суддів в порушенні прав людини.

Та робота все ж ішла навіть попри те, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) просто “завалило” новостворений суд справами, які насправді не є їхньою юрисдикцією. Експерти зазначають, що це особливо чутливе питання. На думку європейських колег, має бути створено певні фільтри, які б відсіювали справи, що можуть бути розглянуті іншими судами. А ВАКС має займатися тільки тими справами, де дійсно є вагома та гучна корупційна складова. Допоки цього не буде, ВАКС не зможе працювати повноцінно.
Зараз виглядає на те, що недосвідчених суддів без належного рівня підготовки фактично закидали цілими стосами різних справ, які до них надсилає НАБУ без жодних фільтрів, і очікують від них приголомшливих результатів. Але в такому випадку судді фізично не мають можливості досконало вивчити кожного справу, аби винести дійсно правове рішення, – пояснює Ауреліус Гутаускас.

До речі, саме через таку “щільну” співпрацю ВАКС та НАБУ про антикорупційний суд кажуть, що він, мовляв, існує тільки для того, аби зробити повноваження голови НАБУ Ситника фактично безмежними.

Варто зазначити, що вищезгаданий скандал з ЄСПЛ стався саме через те, що Ситник вимагав від суддів ВАКС рішення про прийняття обмежувальних заходів проти депутата Логвинського, яке фактично порушувало базові права людини.

До того ж, окрім НАБУ, на суд постійно намагаються впливати різні політично-фінансові групи. І чим більш неупереджене рішення виносить ВАКС, тим більший тиск він отримує. До прикладу, нещодавно на на подвір’ї суду стався вибух невідомого вибухового засобу. Тоді вже прес-служба ВАКС дала оцінку цьому тиску публічно:
Цю подію ВАКС розцінює як спробу втручання у діяльність щодо здійснення ним правосуддя у спосіб, небезпечний для життя і здоров’я, спрямованого на перешкоджання виконання суддями ВАКС своїх службових обов’язків, – заявили в суді.

Що важливіше для ВАКС: буква закону чи вказівки зверху?

Можна згадати також випадки випадки, коли різні представники влади чи громадського сектору намагаються зробити все, аби не тільки змусити суддів ВАКС прийняти неправомірні рішення по конкретних справах, а ще й створити прецеденти, які похитнуть основи судової системи України загалом.

Зокрема, мова йшла про рішення ВАКС в одіозній справі “Роттердам+”, де Антикорупційний суд відмовив колишньому заступнику генерального прокурора Віктору Чумаку у задоволені скарги на постанову прокурора САП через відсутність достовірних і вичерпних доказів завдання збитку. Відразу ж після цього активіст центру протидії корупції Віталій Шабунін написав пост, в якому обізвав прокурора САП “дешевим”, а суддю ВАКС “паршивою вівцею”, яка приймає “уродські” рішення і “продає справедливість”. Хоча з точки зору законності до цього рішення ні в кого не було жодних заперечень.

В цьому випадку суддям ВАКС вдалося відстояти основні принципи законності, аж якими незручними вони б не були для окремих представників громадськості. Та з кожним днем тиск лише посилюється.

Проте поважні міжнародні експерти наполягають на тому, що стратегія ВАКС щодо дотримання букви закону є раціональною:
Обирати менші перемоги, а не зосереджуватися на великій рибі, щоб задовольнити тиск громадськості, може бути кращою стратегією. Варто лише переконатися, що належний процес працює, як того вимагає закон, – каже Метью Мельник,колишній чиновник в адміністрації Барака Обами.

Незавершена справа: чи залишиться в Україні право приватної власності

Іншим прикладом, в якому ще не поставлено крапку, можна розглянути справу по клопотанню Агентства з розшуку та менеджменту арештованим майном (АРМА) щодо доарешту та відчуження двох ТЕЦ на Львівщині – Новояворівської і Новороздільської. І на цій справі варто зупинитися детальніше, бо тиск, який чиниться на ВАКС з цього приводу, переходить всі межі. А ризики для правового прецеденту – колосальні. То ж ВАКС знов опинився між двох вогнів: чи рішення має бути законним, чи “народно-справедливим”?

ТЕЦ були арештовані ще в 2018 році як речовий доказ та знаряддя можливого злочину в справі братів Дубневичів. Після того АРМА передала ці активи в управління управителю, який згенерував боргів близько мільярда гривень і зник. Міста на Львівщині знов залишились без опалення. Та замість того, щоб нарешті передати ТЕЦ в управління області, їх незаконно та з порушенням процедури фактично забрав НАК “Нафтогаз”. Опалювальний сезон стартував, та виявилося, що це справа не надто прибуткова, до того ж потребує колосальних фінансових вливань. І коли в “Нафтогазі” усвідомили, що ТЕЦ треба утримувати за власний кошт, а тепломережі постійно ремонтувати, то висловили наступну позицію: майно не наше, а отже вкладати грошей в нього не будемо. Або віддавайте його нам назовсім, або нехай люди мерзнуть. І звернулися до АРМИ – ви подайте клопотання про відчуження майна та реалізацію ТЕЦ, а ми за безцінь його купимо. І чиновникам з АРМИ і прокурору САП таки довелося звернутися до ВАКС.

Клопотали про неможливе: доарештувати все майно та дозволити його конфіскацію з подальшою реалізацією. Суддя ВАКС, попри медійний тиск міністра Кабінету Міністрів Олега Немчінова розібрався у справі – очевидно, що конфіскувати і продати речовий доказ по іншій кримінальній справі неможливо, і що це протирічить не тільки карному кодексу, а й здоровому глузду. То ж 29 вересня ухвалив рішення: задовільнити клопотання прокурора САП частково – майно доарештувати, але в іншому – відмовити.

Якби ВАКС прийняв інше рішення, то, цілком ймовірно, отримав би ще один скандал з ЄСПЛ. Але цього разу мова йшла б про порушення базових прав власності. Бо означало б це лише одне – в кожного “незручного” можна арештувати приватну власність та за рішенням суду продати її третім особам.

Та деякі чиновники продовжили лобіювати таку позицію, і вже подали апеляцію ВАКС на рішення даного судді. А в цей час проводять активну інформаційну кампанію, вочевидь реалізовуючи той самий тиск, який обіцяв міністр, і апелюючи, так само, як і Віталій Шабунін, не до міжнародних норм права, а до абстрактної “справедливості”.

Загрозу чергового міжнародного скандалу визнають і міжнародні експерти. На думку Ауреліюса Гутаускаса, він не в праві коментувати жодну справу конкретно щодо правомірності рішень ВАКС, але якщо хтось незадоволений рішенням Антикорупційного суду, то вони мають повне право і доцільність звернутися до Стразбурзького суду задля повторного розгляду їхньої справи, і тоді вже бути впевненим, що рішення буде прийняте виключно в правовому полі, без урахування суспільного запиту конкретної країни. В такому випадку це буде вже позов проти держави Україна і в разі перемоги у Страсбурзькому суді, Україна буде зобов’язана виплатити компенсацію.

Можливо після цього політична воля на максимально об’єктивну та незалежну роботу ВАКС буде висловлена чіткіше, – зазначає Гутаускас.

Невідомо, яку позицію в даному випадку займуть судді апеляції, а отже зберігаються ризики того, що саме ВАКС, який протягом року відстоював принципи законності, може прийняти безпрецедентне рішення відчуження приватної власності, тим самим демонструючи “зелене світло” всім решті – в Україні приватна власність не захищена законом: у вас можуть відібрати і поділити все.

Замість висновку – міжнародний досвід

Підбиваючи підсумки, варто сказати, що Україна – не унікальна в своїй так званій “хворобі росту” Антикорупційного суду. Судячи з досвіду багатьох інших країн, в яких так само на вимогу МВФ та інших світових організацій створювалися схожі антикорупційні суди, занадто часто ці починання закінчуються повним фіаско. І зазвичай це стається тоді, коли сама робота такого суду націлена не на справжню докорінну зміну ситуації з корупцією в країні, а лише задля вигляду перед міжнародними фондами. Тоді це перетворюється на імітацію. Аби цього не сталося в Україні мають бути дотримані певні правила, і суд має, в першу чергу, залишатися на стороні законності.

З досвіду правозахисників з інших країн, якщо казати про об’єктивність і незалежність роботи суддів типу ВАКС, то тут варто розподіляти суто юридично-правову та соціально-моральну сторони рішень. З прикладу інших країн можна сказати, що часто суддям в таких гостросоціальних гучних справах доводиться ухвалювати так звані “дипломатичні рішення”. Але тоді виникають певні ризики, що, задовільняючи суспільний запит “справедливості”, доведеться жертвувати законністю. А це є неприпустимим.

Очевидно, що швидких і безболісних рішень від ВАКС очікувати не варто. Але якщо їм вдасться зберегти власну репутацію незалежного суду, витримати всі нападки щодо власної “неконституційності” і показати реальні результати в сфері безумовного дотримання букви закону попри всі забаганки різної “великої риби”, то Україна має всі шанси отримати незалежний і висококваліфікований антикорупційний орган. В іншому випадку, ми залишимося без судової системи як такої, де ніхто не буде мати права на захист власних прав.

Автор:Вероніка Міронова

Коментарі

Позначки: АРМА, ВАКС, НАБУ, НАК "Нафтогаз", САП, ТЕЦ