Медико-соціальні експертні комісії не дають змоги комплексно оцінити потреби людини і більше фокусуються на проблемах, пов’язаних зі станом здоров’я, та відповідно не можуть запропонувати дієві методи відновлення функціонування
Триває робота над законопроєктом, який має на меті удосконалити наявне законодавство, провести реформування МСЕК, а також ввести термін особи з обмеженим рівнем функціонування, що використовується в Міжнародній класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ). Цей термін є більш комплексним ніж поняття «інвалідність», яке врегульовано в чинному законодавстві та охоплює не лише медичну сферу, а також соціальну, освітню та сферу зайнятості, що дозволить ширше оцінювати потреби людей та забезпечувати їх необхідними послугами.
Про це пише Четверта студія з посиланням на прес-центр МОЗ.
Чинний порядок встановлення інвалідності – це спадок радянської системи. Медико-соціальні експертні комісії не дають змоги комплексно оцінити потреби людини і більше фокусуються на проблемах, пов’язаних зі станом здоров’я, та відповідно не можуть запропонувати дієві методи відновлення функціонування. Окрім того, трьох категорій інвалідності на сьогодні недостатньо для визначення втрати функціональності людини. Не кажучи про «маршрут», за яким вона може соціалізуватися і зберегти роботу, подорожувати і вести звичний до того спосіб життя.
Розроблений проєкт Закону України «Про оцінку потреб і порядок їх забезпечення для осіб з обмеженням функціонування та реформування медико-соціальної експертизи в Україні» передбачає повноцінне впровадження МКФ в Україні. Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоровʼя – стандартизована «мова» опису станів здоров’я, якою послуговуються у багатьох країнах світу. Вона визначає не лише компоненти здоров’я, а і пов’язані зі здоров’ям складові добробуту, такі як, до прикладу, освіта та праця. Власне, МКФ уже затверджено як національний класифікатор в Україні.
Також пропонується створити електронну систему, яка міститиме інформацію про потреби людей та в автоматичному режимі пропонуватиме послуги відповідно до виявлених потреб. Це дасть можливість скоротити час для отримання послуги та мінімізувати перелік документів, які потрібно збирати людині. Також в електронній системі формуватиметься індивідуальний план допомоги людині, який складатиметься відповідними фахівцями з соціальної, медичної, освітньої сфер, сфери зайнятості, що дасть змогу планувати державні ресурси для підтримки людини та повернення її до соціально-економічного життя.
Наразі презентовано загальне бачення майбутньої системи, яке опрацьовується в тісній взаємодії з профільними міністерствами, громадськими організаціями та експертами.
«Ключова мета – зміна підходів до визначення потреб людей, що мають обмеження функціонування та спрощення в отриманні ними послуг й інших видів допомоги, яких вони потребують, індивідуалізація підтримки. Реформа, що розпочалася на початку 2023 року, прибирає пострадянський підхід та впроваджує цифрові й міжнародні інструменти, які використовують провідні країни світу», – говорить заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич.
