У Львові знову виник скандал через МАФ

Фото: ФБ

Чи позбавить Андрий Садовий відразу двох одиноких пенсіонерів (раніше добрих спеціалістів) засобів для життя? Чи познущається черговий раз над відомою людиною, яка заслуговує поваги? Таке іноді шокує. Але це вже було в Андрія Івановича.

Він звільнив з роботи особу, яка творчо і самовіддано працювала на користь громади. Це стосується того, хто знав, які приймати рішення навіть державно-політичного, історичного значення. Саме він першим розпочав створення меморіалів українським Героям. І робив це в рамках свого таланту і повноважень, що випливали з статусу музею-заповідника “Личаківський цвинтар”. Він ніколи не конфліктував з владою Садового, але став ним зненавидженим.

І, мабуть, більше ніж владою московитів. До речі, проти останніх не Садовий, а Ігор Гавришкевич протистояв тривало і достатньо активно у багатьох політичних аспектах.

Спочатку у рядах Товариства Лева з першими етно-політичними акціями по містах України супроти грізної КДБістської влади совітів, потім у рядах Народного руху за перебудову, Товариства рідної мови, у рядах революційних депутатів першого демократичного скликання Львівської міської н. депутатів, де прийняв присягу на вірність Україні у 1991р.

У час ГКЧП (Путчу в Москві і погроз в адрес демократії) ввійшов у депутатську групу опору з планування барикадної оборони Львова на випадок московського військового вторгнення у серпні 1991р. Потім змінив імідж занедбаного Музею-заповідника “Личаківський цвинтар” на рівень європейських стандартів, створив повнометражний фільм про нього. А в час Помаранчевої революції очолив районний виборчий штаб Віктора Ющенка, який потім практично перетворився на обласний штаб відправки і координації учасників Майдану з Львівщини.

Відзначений за свою діяльність званням заслужений діяч мистецтв України. Організував біля двох десятків художніх персональних виставок творів живопису більшість з яких присвятив темі козацтва та Кобзаря Тараса Шевченка, а також рідному краю, за що його нагороджено почесним званням “Народний художник України”.

В процесі своєї педагогічної діяльності захистив наукове звання доцента кафедри академічного живопису ЛНАМ. Не так давно став заступником Голови Національної спілки художників України, тої, від якої декілька років тому міський голова Львова намагався випросити Львівську експериментальну кераміко-скульптурну фабрику (тепер ЛФСКС).

Ще відомо точно, що художник Ігор Гавришкевич нічого негативного для суспільства не витворив. Навпаки: завжди чесно і самовіддано стояв за загальну справу. Адже лише для добровольців АТО і для спорудження пам’ятника автору гімну України Михайлу Вербицькому та митрополиту Андрею Шептицькому художник передав виручених з продажу на аукціонах творів живопису на суму більше 300 000 тис. гривень. Але, не дивлячись на все це, влада завжди вишукувала, за що б його у чомусь підозрювати і переслідувала, та мабуть, досі це робить.

Бо неможливо зрозуміти, чому так безцеремонно львівські чиновники Андрія Садового відбирають у його дружини можливість підприємницької діяльності, яка ще й надає два робочі місця одиноким пенсіонерам, які втратили свої сім’ї.

Звідки така безкомпромісна жорстокість, що все це робиться без посилання на хоч якісь порушення законодавства України?! Невже кіоск, про який ідеться, настільки став кісткою в горлі в самого Андрія Івановича, чи може у його друзів, що аж виникла потреба розтоптати тих, кого варто шанувати.

Адже більш, ніж дивним є підконтрольне меру Львова незаконне рішення і діалог, що нагадує тривалий шантаж щодо демонтажу законно діючого об’єкту, що дає можливість виживати офіційно працевлаштованим одиноким людям пенсійного віку.

Їм немає звідки чекати матеріальної підтримки. А тут у Садового є незрозумілий намір без законного рішення суду демонтувати саме це місце праці і заробітку на прожиття – кіоск на вул. Пекарська- Мечнікова.

Поруч з цим МАФом, до речі, по вихідних і не тільки, роками іде незаконна торгівля з рук, але на це навіть “гаряча лінія” мерії не реагує!

На словах Андрій Іванович ніби грає роль позитивного, а в дійсності, як міський голова Львова, без встиду і совісті, потурає порушенню Конституційних прав громадян і моральних засад українців.

Коментарі

Позначки: Гавришкевич, Львів, Садовий