У Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові 28 серпня відбулося урочисте відкриття виставки “Ікони риботицьких майстрів”.
Про це повідомляє на своїй сторінці у Facebook, фотокореспондент, член Національної спілки фотохудожників України Євгеній Кравс.
Автор допису, під світлинами зазначає, що представлені на виставці ікони належать авторству майстрів великого осередку церковного мистецтва, який знаходився у містечку Риботичі, що на південь від Перемишля та існував протягом 1670–1750-х рр.. У Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького налічується понад сто ікон риботицьких майстрів, більшість з яких представлено на виставці вперше. Експозицію доповнили твори з приватних колекцій.
Що ж характеризує почерк риботицьких майстрів, і чому вони були такими популярними? Насамперед, це –– декоративність, чистий, світлий колорит, побудований на зіставленні кількох барв, та сріблення, а також обрамлення з плоскою й ажурною різьбою, розмальоване у насичені кольори, посріблене й тоноване під золото. А ще для ікон риботицької роботи характерним є пейзаж із білою триверхою церквою з червоними куполами, що, як вважається, відтворює краєвид із річкою Вігор, притокою Сяну, яка протікає через Риботичі.
Час діяльності осередку в Риботичах припадає на час переходу Перемиської єпархії на унію з Римською церквою (1691 р.) та посиленням упливу римо-католицького мистецтва. Риботицькі майстри були відносно консервативними щодо нововведень у тематиці зображень й дотримувалися традиційної іконографії, виконуючи типові п’ятиярусні іконостаси. Та все ж, у їхніх творах відчутні нові мистецькі тенденції. Це – окремі сюжети, які вони активно розвивали («Пієта»), а також уже згадані глибокі обрамлення ікон із розірваними карнизами, запозичені з творів римо-католицького мистецтва.
Виставка ікон у всій їхній красі стала можлива завдяки зусиллям художників – реставраторів майстерні темперного малярства науково-дослідного реставраційного відділу музею. Маємо надію, що виставка приверне увагу до великого пласту нашої історії та пригадає про традицію «риботицької роботи», у якій закладені початки того напрямку ікономалярства, що його називаємо «народним».
Ні депутати Львівської міської ради, ні чиновники Садового не піднімали це питання
Не існує вищої цінності, ніж захист Батьківщини та свого народу