Сьогодні сесія Львівської міської ради проголосила 2022-2031 роки – десятиліттям досліджень і промоції постаті митрополита Андрея Шептицького. Також озвучили намір проголосити Митрополита новим патроном міста Львова. Ухвалу прийняли з доповненням.
Про це пише Четверта студія з посиланням на прес-службу ЛМР.
«Тут багато дискутувати не потрібно. Ми виступаємо з такою ініціативою, щоби ця популяризація йшла від нас. І саме тому ті ідеї і твердження Митрополита стосуються кожного з нас. Важливо, щоб місто говорило про Митрополита, щоб кожен з нас говорив про Митрополита. Якщо ми говоримо, що він є нашим Мойсеєм, то ми повинні популяризувати і розвивати його спадщину», – зазначив отець Павло Дроздяк, капелан Львівської міської ради.
«Ми маємо твердий намір проголосити Митрополита новим патроном Львова. Поки будуть тривати всі процедури беатифікації, я хочу, щоб ми пізнали Митрополита як громадського діяча, політика, мецената, як людину, яка мала безліч талантів. Ми дуже обмежено володіємо інформацією про Митрополита, тому наступні 10 років дадуть нам шанс пізнати його постать глибше. Ми підготуємо відповідну програму промоції. І це одне з найважливіших рішень», – сказав мер Львова Андрій Садовий.
«Хочу подякувати всім головам фракцій, які виступили співавторами ухвали. Митрополит об’єднав усіх у спільній праці»,- додав Євген Бойко, в.о. директора департаменту гуманітарної політики ЛМР.
Як йдеться у тексті ухвали, це сприятиме у дослідженні духовної спадщини однієї з найбагатогранніших постатей української історії – предстоятеля Церкви, етнарха, провісника екуменізму, мецената, гуманіста, ще за життя визнаного українським народом «рідним Мойсеєм» – митрополита Андрея Шептицького.
Відтак, для гідного вшанування життєвого шляху, дослідження й промоції духовно-інтелектуальної спадщини митрополита у сфері громадсько-політичної, суспільно-економічної та екуменічної діяльності, виконавчий комітет має підготувати план заходів.
Митрополит Андрей Шептицький – предстоятель Церкви, етнарх, провісник екуменізму, меценат, гуманіст, ще за життя визнаний українським народом «рідним Мойсеєм» – який у час двох світових воєн і у непростий міжвоєнний час успішно розвивав духовність, культуру, освіту, економічний потенціал українців, координував співпрацю усіх суспільних, соціальних, релігійних та освітніх інституцій українського народу.