Перекриття руху на Мазепи
Лікарі з поліклінки на вул. Мазепи почали подавати до суду.
Про це повідомила депутат Львівської міськради Оксана Маруняк у спільноті “Львівська політика”, пише Четверта студія.
“Вони просять суд скасувати рішення виконкому ЛМР від 17.03.2021, яким замість частини приміщення під тимчасовий ковідний госпіталь, виконком передав всю будівлю поліклініки на баланс Лікарні швидкої допомоги.
Також є рекомендація від комісії охорони здоров’я та соціального захисту ЛМР до виконкому від 23 березня 2021 року. В рекомендації комісія просить виконком залишити на балансі КЛШМД ту частину будівлі, яка має бути тимчасовим ковідним госпіталем, а не всю будівлю поліклініки”, – йдеться у повідомленні.
ІВ Четверта студія публікує позов лікарів у Львівський окружний адміністративний суд у повному обсязі:
Позовна заява
про скасування рішення
17 березня 2021 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради (далі – Відповідач) було прийнято рішення № 175 «Про вирішення питання балансового обліку нежитлових приміщень на вул. Гетьмана І. Мазепи, 25» (далі – Оскаржуване Рішення).
Вказаним рішенням Виконавчий комітет Львівської міської ради вирішив передати з балансу Комунального некомерційного підприємства «Львівська 1-а міська клінічна лікарня імені Князя Лева» на баланс Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова», нежитлові приміщення на вул. Гетьмана І. Мазепи, 25 (перелік приміщень визначений в додатку до ухвали).
Доводжу до відома суду, що передаючи приміщення Комунального некомерційного підприємства «Львівська 1-а міська клінічна лікарня імені Князя Лева» на баланс Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова», Виконавчий комітет Львівської міської ради фактично позбавив мене як працівника Комунального некомерційного підприємства «Львівська 1-а міська клінічна лікарня імені Князя Лева» – сімейного лікаря, робочого місця, оскільки я тепер не зможу проводити прийом обстеження моїх пацієнтів на вул. Гетьмана І. Мазепи, 25 у м. Львові, де знаходиться мій особистий кабінет.
Згідно ст. 43 Конституції України, держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
В свою чергу, Виконавчий комітет Львівської міської ради приймаючи рішенням № 175 позбавив мене можливості здійснювати діяльність за місцем знаходження мого робочого місця, адже тепер я не можу проводити прийом та обстеження пацієнтів на вул. Гетьмана І. Мазепи, 25 у м. Львові. При цьому, мені не запропоновано альтернативи, в якому приміщенні Комунального некомерційного підприємства «Львівська 1-а міська клінічна лікарня імені Князя Лева» я можу працювати.
Звертаю увагу суду, що вказане рішення впливає не тільки на мої права, а й на права всіх лікарів, які працюють в приміщеннях на вул. Гетьмана І. Мазепи, 25 у м. Львові.
З рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 17 березня 2021 року № 175 я не погоджуюся та вважаю його незаконним, з наступних підстав.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон), виконавчі органи рад – органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами. Право комунальної власності – право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Згідно з ст. 2 Закону, місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до ст. 5 Закону, система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; органи самоорганізації населення.
Згідно ст. 6 Закону, первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Відповідно до ст. 10 Закону, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно ст. 17 Закону, відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 29 Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Згідно ч. 5, ч. 8 ст. 60 Закону, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об’єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб’єктів. Об’єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб’єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Отже, суб`єктом управління майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, є орган місцевого самоврядування. Рішення щодо відчуження (у тому числі й передачі) комунального майна приймаються виключно на пленарних засіданнях та сесіях сільської, селищної, міської ради.
Оскаржуване мною рішення було прийнято Виконавчим комітетом Львівської міської ради.
Ухвалою Львівської міської ради від 09.02.2017 № 1478 затверджено «Положення про виконавчий комітет Львівської міської ради». Згідно вказаного положення у Виконавчого комітету відсутні повноваження, які стосуються передачі комунального майна.
За таких обставин, з огляду на те, що оскаржуваною ухвалою фактично передаються у користування Комунальному некомерційному підприємству «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова», нежитлові приміщення на вул. Гетьмана І. Мазепи, 25 у м. Львові, вважаю, що Виконавчий комітет Львівської міської ради не мав повноважень для прийняття оскаржуваного рішення, а таке рішення повинно було бути прийнято на сесії Львівської міської ради.
Крім того, на моє переконання, Оскаржуване Рішення є регуляторним актом, щодо якого законодавством передбачена особлива процедура обговорення, обґрунтування, прийняття та оприлюднення, які Відповідачем не були дотримані.
Згідно Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 1160-IV) регуляторний акт, це прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Прийняте відповідачем рішення впливає на інтереси невизначено кола осіб як працюють в Комунальному некомерційному підприємстві «Львівська 1-а міська клінічна лікарня імені Князя Лева» в нежитлових приміщеннях на вул. Гетьмана І. Мазепи, 25 у м. Львові. Крім цього вважаю, що відповідачем також порушена процедура прийняття регуляторного акта.
Частиною 12 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до Закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленою у Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року № 1160-IV.
Дія Закону №1160-ІV поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.
Порядок здійснення державної регуляторної політики органами та посадовими особами місцевого самоврядування передбачені розділом VI цього Закону.
Статтею 34 розділу VI Закону № 1160-IV визначено особливості розгляду сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою проектів регуляторних актів, зокрема встановлено, що кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд до сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, подається до відповідальної постійної комісії для визначення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам цього Закону. Відповідальна постійна комісія забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта, який разом з цим проектом та підписаним аналізом регуляторного впливу подається до уповноваженого органу для підготовки у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку пропозицій щодо удосконалення проекту відповідно до принципів регуляторної політики.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну регуляторну службу в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 року №724, Державна регуляторна служба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.
Згідно з пунктом 3 цього Положення, одним з основних завдань Державної регуляторної служби є реалізація державної регуляторної політики.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 1160-IV, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності – у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.
Згідно частини 5 статті 12 Закону № 1160-ІV регуляторні акти, прийняті органами та посадовими органами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності – у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
Виходячи із вказаних законодавчих норм, кожен проект регуляторного акта підлягає оприлюдненню з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб.
Закон № 1160-ІV передбачає, що розробник спочатку має опублікувати повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта, що містить стислий виклад зміст проекту, поштову та електронну адресу розробника, інформацію про спосіб оприлюднення проекту, строк, протягом якого приймаються зауваження і пропозиції, а також інформацію про спосіб їх надання. Після цього не пізніше п`яти робочих днів з дня опублікування повідомлення про оприлюднення розробник зобов`язаний оприлюднити проект регуляторного акта разом з аналізом регуляторного впливу для одержання зауважень і пропозицій від фізичних і юридичних осіб.
Повідомлення про оприлюднення, проект регуляторного акта і аналіз регуляторного впливу оприлюднюються в друкованих ЗМІ розробника, а в разі їх відсутності – у друкованих ЗМІ, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на веб -сторінці розробника.
У подальшому розробником надається строк для надання фізичними та юридичними особами своїх зауважень і пропозицій до проекту регуляторного акта, і даний строк не може бути меншим ніж один місяць та більшим між три місяці з дня оприлюднення проекту.
Усі зауваження та пропозиції до проекту регуляторного акта направляються на визначену розробником поштову чи електронну адресу, після чого піддягають обов`язковому розгляду розробником. За результатами такого розгляду розробник може повністю чи частково врахувати одержані зауваження і пропозиції або мотивовано відхилити їх.
У даному ж випадку проект регуляторного акту не був оприлюднений.
Таким чином в порушення вимог ст.ст. 12, 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Виконавчий комітет Львівської міської ради не оприлюднював ані повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, ані сам проект спірного рішення, ані відповідний аналіз регуляторного впливу вказаного регуляторного акту.
Тим самим було порушено право громадян та юридичних осіб на надання своїх зауваження і пропозиції до проекту вказаного регуляторного акта, що свідчить про порушення процедури його прийняття.
Таким чином, враховуючи, що при прийнятті відповідачем рішення № 175 від 17.03.2021р. «Про вирішення питання балансового обліку нежитлових приміщень на вул. Гетьмана І. Мазепи, 25», було порушено процедуру його прийняття та оприлюднення, тому, як наслідок, дане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Великої палати Верховного суду від 08.05.2018 р. по справі № 461 /8220/13-а.
Враховуючи вищесказане вважаю, що Оскаржуване Рішення прийнято Відповідачем не на підставах передбачених Конституцією України та Законами України, з використанням повноваження не з метою, з якою ці повноваження надані.
Повідомляю, що мною як позивачем не подано іншого позову до того самого відповідача, з тих самих підстав і з тими самими вимогами.
Також повідомляю, що оригінали поданих доказів за винятком оригіналу Оскаржуваного Рішення знаходяться у позивача.
На підставі вищевикладеного, –
прошу:
визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 175 «Про вирішення питання балансового обліку нежитлових приміщень на вул. Гетьмана І. Мазепи, 25», прийняте 17 березня 2021 року.
Додатки:
06.04.2021
Нагадаємо, депутати Львівської міськради оприлюднили позицію щодо поліклініки на Мазепи.
Перший заступник мера Львова Андрій Москаленко пояснив, чому у Львові розгортають додаткові ліжка в поліклініці на Мазепи.
Відтак у Львові відбулась акція проти облаштування тимчасового шпиталю у поліклініці на вулиці Мазепи.
Лікарі навіть перекривали рух транспорту на Мазепи.