У Львівській ОДА розповіли, як готуються до масштабних скорочень держслужбовців
Скороченням кількості міністерств позначиться на кількості департаментів в обласній державній адміністрації, але спочатку варто скасувати норми, які вимагають готувати десятки зайвих документів.
Про це заявила в коментарі “Еспресо.Захід” керівник апарату Львівської обласної військової адміністрації Ірина Шурпяк, пише Четверта студія.
В Україні мають намір скоротити кількість державних службовців. Наразі уже узгодили нову структуру уряду, де замість 20 міністерств буде лише 14. За даними ЗМІ, масштабні скорочення чиновників проводитимуть у кілька етапів і в підсумку кількість працівників органів виконавчої влади різних рівнів має скоротитись з 237 тисяч до 64 тисяч осіб.
“Поки що ми не отримували жодних офіційних розпоряджень. Але я не впевнена, що нова структура уряду – остаточна, – каже Ірина Шурпяк. – Логічно, що скорочення кількості міністерств позначиться на скороченні кількості управлінь і департаментів, адже зникне вертикаль, Можливо, будуть об’єднання та укрупнення різних структурних підрозділів. Якщо об’єднують два міністерства, це мало б означати, що ми об’єднуємо два структурні підрозділи, залишаючи собі ті функції, які залишають ці міністерства. Можливо, це нам зменшить витрати на адміністрування, бо кожна юридична особа має адміністративні витрати: кадрова робота, фінансисти, бухгалтери”.
Утім, за словами очільниці апарату, у ЛОДА і так є певний відтік кадрів. В обласній адміністрації може бути понад тисяча працівників, але станом на сьогодні є близько 700. Хтось звільняється за власним бажанням, хтось переходить у новостворені структури. Скажімо, частина працівників департаменту соцзахисту перейшла в Сервісну службу. З 1 грудня функції призначення та виплати субсидій передають до Пенсійного фонду, тож частина працівників, які займались субсидіями та пільгами, переходять у новостворені відділи ПФ.
“Ми намагаємося випереджати події, а не наздоганяти поїзд, який їде. Відколи закінчилася перша фаза війни, прийняли рішення провести функціональний аудит. Це традиційна історія перед будь-якою реорганізацією, – каже Ірина Шурпяк. – Цей аудит визначає критичні функції ОДА точно, які забезпечують життєдіяльність області. Функції, які є важливими, але не критичними та функції, які є застарілими чи потреба у яких відпала. Паралельно ми працювали з кількістю працівників, з фінансами, які йдуть на оплату праці та реалізацію цих функцій. Тому на основі цих даних ми і проводитимемо реорганізацію”.
За словами Ірини Шурпяк, найбільший підрозділ, який точно буде актуальним у ЛОДА, – це цифровики, адже зараз основний акцент на тому, що частина функцій адміністрації має бути цифровізована.
“Насправді важко сказати, що якийсь департамент важливіший за інший, бо вони всі вузькогалузеві: охорона здоров’я, освіта, соціалка. Але в Україні дуже багато законів, що зобов’язують нас виконувати певні функції, які вже не актуальні, – каже Ірина Шурпяк. – Як керівник управління, яке займається персоналом, я була б дуже вдячна, якби провели аудит законодавства та правових актів, які регламентують діяльність ОДА. Завдань стільки, що у мене не вистачає людей на виконання цих завдань. І не завжди є в них сенс. Наприклад, треба подати п’ять звітів у місяць на служби, які уже майже припиняють своє існування. І в мене купа людей робить ці звіти, хоча я навіть не впевнена, що їх хтось читає. Це не нормально, особливо в часі війни. Це демотивує працівників, адже вони витрачають час та ресурс на те, щоб зробити низку непотрібних документів”.
І додає, що їй також подобається ідея зменшити потік запитів.
“У нас постійно частина працівників відповідають індивідуально кожному запитувачу речі, які йому хотілося б знати. Можна бути більш прозорими та вести комунікацію з населенням через портали даних, сайти та публічний доступ до інформації, але не відповідати кожному індивідуально, шукаючи конкретно для нього норму закону, який дає йому відповідь на питання. Таких речей, які збільшують навантаження працівників, але при цьому жодної користі для жителів області від них немає, багато. Тому все ж реорганізацію треба починати з аудиту законодавства”, – підсумувала Ірина Шурпяк.