Володимир Зеленський. Фото: 4studio.
Декілька тижнів тому Президент України Володимир Зеленський заявив, що у нього є “радикальне бачення з приводу доріг”. І продовжив: «Що стосується мого радикального бачення – я впевнений, що всі дороги має забрати «Укравтодор». Тобто власне ідеться про згортання реформи децентралізації дорожнього господарства, започаткованої у 2018 році, і повернення до старої неефективної моделі управління автомобільними шляхами України.
Про це у своєму блозі на сайті ІВ Четверта студія пише волонтер Юрій Стечишин.
Вважаю таку таку ідею надзвичайно небезпечною, а почати хочу з того, як саме влаштоване дорожнє господарство доріг загального користування (а про них власне і йде мова) і як його змінила реформа децентралізації та методики фінансування.
Отже, автомобільні дороги загального користування (тобто ті, якими користується кожен, хто виїжджає за межі свого міста/села/селища) поділяються на дві категорії: шляхи державного та місцевого значення.
У свої чергу, дороги державного значення підрозділяються на міжнародні, національні, регіональні та територіальні. Коротко про них:
- До міжнародних автомобільних доріг належать шляхи, що суміщаються з міжнародними транспортними коридорами та/або входять до Європейської мережі автомобільних доріг і забезпечують міжнародні автомобільні перевезення.
- Національні автомобільні дороги з’єднують столицю України – місто Київ, місто Севастополь та адміністративні центри областей/АРК між собою.
- Регіональні автомобільні дороги з’єднують дві або більше областей між собою, а також найважливіші об’єкти національної культурної спадщини, курортні зони з міжнародними та національними автомобільними дорогами.
- Територіальні дороги з’єднують адміністративні центри Автономної Республіки Крим і областей з адміністративними центрами районів, містами обласного значення, міста обласного значення між собою, адміністративні центри районів між собою, а також об’єкти критичної інфраструктури з дорогами національного значення.
Дороги ж місцевого значення ж поділяються на обласні та районні.
- Обласні дороги не належать до доріг державного значення, проте слугують для з’єднування адміністративних центрів регіонів з іншими населеними пунктами в межах даного регіону.
- До районних доріг належать шляхи, що з’єднують адміністративні районні центри з іншими населеними пунктами у межах конкретного району.
Раніше, до 2018 року – усі абсолютно шляхи загального користування як державного, так і місцевого значення – перебували на балансі сумнозвісного “Укравтодору”. Очевидно, що чиновник з Києва не знає і не може знати, які дороги місцевого значення потребують ремонту і у якій пріоритетності. Разом з хронічним недофінансуванням дорожнього господарства, ми отримали стан доріг катастрофічного характеру як на державному, так і місцевому рівнях.
Ситуація набула загрозливого характеру, оскільки були зруйновані усі основні шляхи до портів та інших об’єктів критичної інфраструктури країни. Зважаючи на експортну орієнтованість економіки держави, без добре функціонуючих доріг – нам годі і мріяти про стабільне зростання економіки та експорту.
Ситуацію вдалось покращити завдяки реформі децентралізації, яка повним ходом йшла у 2018 році – було вирішено залишити шляхи державного значення центральній владі (тобто “Укравтодору”), а місцеві дороги передати передати “на місця”. Так, законодавство визначило, що “організація будівництва, реконструкції, ремонту, утримання, а також забезпечення сталого функціонування доріг місцевого значення належить до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних та Севастопольської міської державних адміністрацій”.
Другим стовпом реформи стала зміна філософії фінансування дорожнього господарства. Верховна Рада підтримала створення спеціалізованого дорожнього фонду. І якщо раніше видатки на будівництво та ремонти доріг закладалися у державний бюджет “в ручному режимі”, то тепер прямо у спеціалізований фонд перераховуються плата за акциз на пальне, ввізне мито на нафтопродукти, а у майбутньому – і плата за користування платними дорогами.
Кошти державного дорожнього фонду спрямовуються на:
1) фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення,
2) субвенцію з Державного бюджету України місцевим бюджетам (АРК, обласним, міст Києва та Севастополя) на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення.
Таким чином, в Україні сформувався справедливий баланс відповідальності (“державні дороги – центральній владі, місцеві – на місця”) та фінансування без ручного втручання та несправедливого зменшення видатків на дороги.
Крім того, зазначені законодавчі зміни суттєво розширили повноваження місцевого самоврядування. І хоча за місцеві дороги відповідають обласні державні адміністрації, обласні ради отримали змогу впливати на те, які дороги і у якій послідовності слід ремонтувати на місцях, адже ОДА є підзвітними відповідним обласним радам у питаннях розвитку регіонів. Після завершення реформи децентралізації та скасування інституту ОДА, місцеві дороги варто передати виконкомам обласних рад, таким чином жителі областей будуть мати повноцінну змогу впливати на стан своїх місцевих шляхів та вимагати у місцевих депутатів їх покращення.
Повертаючись до заяви Президента, вважаю, що ідея повернення місцевих доріг “під крило Укравтодору” абсолютно суперечить політиці децентралізації та посягає та інститути місцевого самоврядування в Україні, що може бути трактоване як порушення Конституції, адже місцеве самоврядування гарантується Основним Законом держави.
Вважаю, що свою позицію повинна висловити і Львівська обласна рада, звернувшись до Президента та Верховної Ради про недопущення прийняття відповідного закону, якщо такий буде поданий на розгляд.
Лише завдяки сильному та спроможному місцевому самоврядуванню Україна стане по справжньому успішною!
Коментарі
Позначки: дороги, Зеленський
