Мерія не віддасть землю винзаводу на Погулянці під забудову: проведений аукціон — це афера.
Як пише «Четверта студія», про це у прес-службі Львівської міської ради заявили 18 жовтня 2019 року, коли аукціон у Дніпрі вже відбувся.
У повідомленні Львівської міської ради наголосили, що дізналися про аукціон, на якому продавали майно львівського вин заводу, «з відкритих джерел».
«З відкритих джерел стало відомо, що у м. Дніпро відбувся аукціон з продажу майна колишнього винзаводу на вул. Погулянка, 26», – заявили у львівській мерії.
У повідомленні зазначається, що ще до проведення аукціону Львівська міська рада інформувала, що приміщення на вул. Погулянка, 26, які виставили на аукціон, під арештом. Ще тоді мерія Львова застерігала, що законність проведення аукціону викликає сумніви. Як повідомили у юридичному департаменті, Львівська міська рада не віддасть землю винзаводу під забудову.
Дві земельні ділянки на цій вулиці зарезервовані для потреб міста.
В Галицькому відділі поліції розслідується кримінальне провадження за фактом доведення до банкрутства Державного підприємства «Львівське агроторгове підприємство».
Крім того, ухвалою Львівської міської ради від 03.03.2017 року № 1627 «Про резервування земельних ділянок для потреб міста» вирішено зарезервувати земельні ділянки, орієнтовною площею 0,74 га на вул. Погулянка (ділянка 1), та орієнтовною площею 0,47 га на вул. Погулянка (ділянка 2) для потреб міста. Згідно плану зонування Личаківського району м. Львова, земельні ділянки є у зоні Р-3 (озеленених територій загального користування) та частково у зоні Л-1 (озеленені території (озеленені СЗЗ, круті схили) та Г-3−1 (зона дитячих дошкільних установ та загальноосвітніх шкіл).
Як пишуть «Наші гроші. Львів», майно збанкрутілого державного підприємства «Львівське агроторгове підприємство» на вулиці Погулянка, 26 у Львові продали на аукціоні за 6,165 млн грн при стартовій ціні 5,98 млн грн.
«Українська універсальна біржа» провела торги ще 4 вересня у Дніпрі. Хто став переможцем у повідомленні біржі не сказано, як і загальної кількості учасників. В оголошенні про результати аукціону написано, що переможцем «визнано учасника, який запропонував найвищу ціну за вищезазначений лот… Скарг та зауважень на адресу організатора торгів не надходило».
Як з’ясували «Наші гроші. Львів», переможцем стало ТОВ «Сі ейч корпорейшн». Ця компанія належить мешканцям Дніпра: Володимиру Шпаку (42,4%) та 29-річній Марії Нелюбі (57,6%). Остання тренером з вітрильного спорту, кілька років тому шукала роботу помічника керівника.
У своєму резюме зазначала, що працювала помічником адвоката у ТОВ «Екс-Юре». Водночас згаданий Володимир Шпак є керівником ТОВ «Юридична фірма «Екс Юре». Йому належить низка компаній в Дніпрі, як наприклад, «Продресурс», «Геолтехснаб», «Наріжний камінь» та інші.
Згідно з реєстром нерухомості, тепер майно заводу належить іншій компанії. У середині вересня його внесли до статутного капіталу іншої, схожої за назвою компанії, – ТОВ «Сі Ейч Констракшн», яке було створено одночасно із набуттям права власності. Це сталося на підставі протоколу «Сі ейч корпорейшн».
Нині майновий комплекс на погулянці перебуває в іпотеці, бо «Сі Ейч Констракшн» передало його в заставу під 6 млн грн позики від компанії «Санта Марія Інвест Інк.», яка також є її власником.
В українському реєстрі бенефіціарами американської «Санта Марія Інвест Інк.» зі штату Делавер спочатку були згадані Шпак та Нелюба, однак із жовтня їх замінив 36-річний мешканець Львова Роман Яцик. Він також став директором «Сі Ейч Констракшн».
Про Романа Яцика відомо, що він заснував благодійну організацію «Християнський благодійний фонд Св. Миколая», є керівником релігійної громади УГКЦ парафії зіслання Святого духа села Кротошин та раніше був власником ПП «Степап». Його батько працює в Управлінні Укртрансбезпеки у Львівській області, а мати – в «Львівтеплоенерго».
Американська компанія «Санта Марія Інвест Інк.», що працює від травня минулого року, також володіє 5% ТОВ «Консалтинговий центр «Сервіс». Партнером виступає 63-річна Уляна Хлібкевич, а керівником Лев Козаков.
Нагадаємо, на продаж виставили цілісний майновий комплекс загальною площею 11 612 кв. м – це 11 промислових приміщень заводу та комунікації. Оголошення про проведення аукціону опублікували 5 серпня, а останнім днем прийому заявок визначили 7 серпня. Відтак потенційні учасники мали лише дві доби на підготовку документів, крім того, вони мали сплатити майже 600 тис. грн гарантійного внеску.
«Львівське агроторгове підприємство» було засновано на базі заводу «Укрвино», яке було відоме у Львові виробництвом колись популярного вермуту «Квіти Погулянки». В свою чергу «Укрвино» працювало на місці колишньої броварні Яна Кляйна.
Як пише сайт «Фотографії старого Львова», одна з прикрих ознак сьогодення, той факт, що околиці більшості українських міст – це звичайнісінькі спальні райони або промислові зони… Однак, львів’янам, зокрема мешканцям Погулянки, дуже пощастило – вони мають поруч прекрасний однойменний парк із давньою історією.
Етикетка продукції львівського винзаводу “Укрвино”
Від 1984 року цю рекреаційну зону внесено до переліку об’єктів природно-заповідного фонду, як ботанічну пам’ятку природи місцевого значення. Тут розташовано декілька об’єктів, цікавих для істориків та краєзнавців, проте час та сучасні реалії не шкодують пам’яток… Незабаром зникне чергова з них – львівський винзавод “Укрвино”.
Ділянка стає популярним серед городян місцем відпочинку у першій половині XIX сторіччя. Завдячуємо цьому ініціативі та зусиллям адвоката Францішека Венглінського, та наступного власника маєтностей – ресторатора Йогана Дістля. У цей час було впорядковано непролазні хащі та висаджено букові дерева, вичищено стави, прокладено стежини, відкрито ресторації, цукерні… Місцина стала улюбленим місцем багатьох львів’ян, зокрема міської богеми. В ті часи місцевість стали називати “Львівською Швейцарією”…
У середині XIX сторіччя, 1848 року, новим власником місцевості стає підприємець Ян Кляйн, який продовжив розвиток дільниці. Передусім, він частково осушив найдавніший став Погулянки та збудував тут броварню. Пиво, що варилось тут, довгий час вважалось найкращим у Львові. Окрім цього, у розкішній ресторації, можна було поласувати варениками та смаженими курчатами… Місцевість почала занепадати у роки I Світової війни…
Нове “відродження” давньої дільниці розпочалось вже у радянський період. Нова влада намагалась зберегти рекреаційний ресурс місцевості, проте, створення нових об’єктів промисловості вважалось першочерговим, не оминув цей пріоритет й львівської Погулянки…
У 1948 році, на місці давнього бровару та ресторації Яна Кляйна, було зведено один з перших об’єктів радянської промисловості у Львові – завод “Укрвино”.
Етикетка продукції львівського винзаводу “Укрвино”
Підприємство, за сучаною адресою вулиця Погулянка, 26, неподалік Центру творчості дітей та юнацтва “Галичина”, протягом всієї другої половини XX сторіччя було стабільним “середнячком” промисловості радянського Львова. “Укрвино” у Львові випускало досить широкий спектр продукції на основі виноматеріалів з усього колишнього СРСР. До кінця 1990-х років завод виробляв популярний вермут “Квіти Погулянки». Популярністю у споживачів також користувалися бальзам «Старий Львів», вина «Великоднє», «Альмінська долина», «Високий замок» та ін. Для особливих гурманів завод розливав 95% спирт…
Як з’ясували «Наші гроші. Львів», переможцем стало ТОВ «Сі ейч корпорейшн». Ця компанія належить мешканцям Дніпра: Володимиру Шпаку (42,4%) та 29-річній Марії Нелюбі (57,6%). Остання тренером з вітрильного спорту, кілька років тому шукала роботу помічника керівника.
Американська компанія «Санта Марія Інвест Інк.», що працює від травня минулого року, також володіє 5% ТОВ «Консалтинговий центр «Сервіс». Партнером виступає 63-річна Уляна Хлібкевич, а керівником Лев Козаков.
