Народна артистка України Оксана Білозір нагадала, що 28 травня виповнюється 21 рік, як пішов у засвіти її чоловік – український композитор і виконавець, народний артист Ігор Білозір.
Про це повідомляє Главком, пише “Четверта студія”.
«Те, що вчора було життям, завтра вже буде історією. Однак людина живе доти, допоки ми зберігаємо пам’ять про неї в наших серцях. Сьогодні роковини смерті нашого світлого ангела Ігоря Білозіра… Культового для українського світу композитора, музиканта, співака! Композитора, який був убитий у часи незалежної України у своєму рідному Львові за свою ж пісню українською мовою! Сумно, бо непоправима втрата! Він назавжди залишиться в нашій пам’яті керівником, душею і світлом ВАТРИ!», – написала Білозір.
Ігор Білозір народився 24 березня 1955 року в місті Радехові Львівської області. Перші музичні композиції Білозора виконував шкільний вокально-інструментальний ансамбль, а перший професійний запис відбувся 1969 року на Львівському радіо в передачі «Мандрівний меридіан».
Згодом переселився до Львова. У місті Лева мешкав за адресою вулиця Фредра, 4. Нині на цьому будинку висить пам’ятна табличка, а у квартирі створено музей композитора. Навчався у Львівському музично-педагогічному училищі та Львівській консерваторії. Стажувався в США та Канаді.
Від 1977 року був керівником ВІА «Ритми Карпат» Львівського автобусного заводу, від 1979 – художній керівник і соліст ВІА «Ватра» Львівської обласної філармонії, що виконує більшість його пісень донині. Крім того, писав пісні для своєї дружини, вокалістки Оксани Білозір, а також виконував деякі пісні сам.
Побитий 8 травня 2000 року в кав’ярні «Цісарська кава», що на проспекті Шевченка у Львові, за те, що заважав своїми піснями групі відвідувачів (серед яких були Воронов і Калінін) співати та слухати російський шансон. Через завдані травми 28 травня 2000 помер у лікарні швидкої допомоги Львова. Похований на львівському Личаківському цвинтарі.
Ні депутати Львівської міської ради, ні чиновники Садового не піднімали це питання
Не існує вищої цінності, ніж захист Батьківщини та свого народу