6 липня – 115 років від дня народження Степана Ленкавського (1904–1977), відомого українського політичного діяча, публіциста, одного з ідеологів Організації Українських Націоналістів.
У 1928 році брав участь у редагуванні першого нелегального націоналістичного видання для молоді журналу «Юнак». Учасник першого Конгресу Проводу Українських Націоналістів у Відні. З лютого 1929 року увійшов до складу першого Проводу ОУН на західноукраїнських землях, був референтом ідеологічного відділу.
В липні 1941 року Ленкавський, як один з ініціаторів проголошення Української держави у Львові був заарештований гестапо і ув’язнений у концтаборі Аушвіц. По війні жив у Німеччині.
Після загибелі Степана Бандери, очолював Провід ОУН (1959–1968), згодом керував відділом пропаганди і редагував газету «Шлях Перемоги». Помер у Мюнхені.
Автор «Декалогу» («Десять заповідей українського націоналіста», 1929), в якому виклав основні морально-етичні засади учасника національно-визвольних змагань,- пише «Укрінформ».
Коментарі
Позначки: Львів, Мюнхен, ОУН, Степан Ленкавський