Скандальна Третьякова вірить, що робить для українців щось корисне

Галина Третьякова. Фото: Цензор.нет

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів продовжує досліджувати вплив законів України, що приймалися Верховною Радою України за рекомендацією Комітету, на ринок праці.

Про це пише Четверта студія з посиланням на прес-службу ВРУ.

Пильна увага до працевлаштування продиктована бажанням парламентарів сприяти якнайкращій реалізації конституційного права громадян на працю та зменшити рівень бідності в Україні попри війну.

На початку широкомасштабної військової агресії росії проти нашої держави, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій» №2179-IX, який створив можливості для кожного українця підтвердити кваліфікацію, отриману за межами системи формальної освіти, та працевлаштуватися на більшу кількість вакансій, затребуваних в період війни в тій чи іншій галузі. Чітке ж формулювання Законом нових понять у сфері кваліфікацій створило правову визначеність у регулюванні трудових відносин, зокрема, щодо встановлення вимог до професійних вмінь і навичок працівника при прийомі на роботу, визначення змісту його трудової функції, а також організації оплати праці тощо.

20 липня 2023 року Комітет розглянув в порядку контролю аналіз практики застосування Закону№2179-IX та засвідчив позитивний розвиток національної системи кваліфікацій. «Цей закон – черговий етап модернізації Національної системи кваліфікації. Ми фактично створили з нуля систему часткової додаткової професійної кваліфікації, запустили визнання інформального та неформального навчання, змінили порядок розроблення професійних стандартів. За рік Національне агентство кваліфікацій зробило потужні кроки, які сприяли працевлаштуванню українців, – зазначила Голова Комітету Галина Третьякова. – Важливим є серед іншого встановлення пріоритетності професійного стандарту над кваліфікаційною характеристикою, яка є застарілою». Завдяки Закону, професійні стандарти розробляються та затверджуються розробником, яким може виступити, зокрема, роботодавець. Це законодавче нововведення є важливим, адже саме бізнес знає, якими вміннями, знаннями та компетенціями має володіти працівник. До того ж, професійні стандарти відтепер прив’язані до тарифної системи оплати праці, що матиме позитивний вплив на розмір заробітної плати.

З початку дії нового Закону створено додаткові кваліфікаційні центри, в яких людина може підтвердити свою професійну кваліфікацію, здобуту шляхом неформальної чи інформальної освіти, з’явилася можливість присвоювати низку нових повних та часткових кваліфікацій. Так, після набрання чинності Законом №2179-IX станом на 20 липня 2023 року створено 31 кваліфікаційний центр за 148 унікальними професійними кваліфікаціями. Упродовж останнього року кваліфікаційними центрами вже видано 1379 сертифікатів про присвоєння/підтвердження повних та часткових професійних кваліфікацій. При цьому мережа кваліфікаційних центрів поступово зростає. Їх діяльність вже провадиться у 12 областях України та м. Києві. Ведення Реєстру видів занять (професій) та кваліфікацій відбувається за сучасною європейською моделлю соціального партнерства. З актуальним переліком кваліфікаційних центрів (у м. Хмельницький, м. Рівне, м. Свалява та ін.) та професійних кваліфікацій (кухар, електрогазозварник, соціальний працівник та ін.) можна ознайомитися тут. За цим посиланням також можна переглянути перелік підприємств (Метінвест, Українська залізниця та ін.), які отримали право оцінювати кваліфікацію громадян для подальшої сертифікації та працевлаштування.

Варто зазначити, що за поданням Національного агентства кваліфікацій Урядом затверджено перелік робіт, які не потребують наявності в людини професійної або часткової професійної кваліфікації. Мова йде про найпростіші професійні назви робіт, що потребують мінімального обсягу знань для виконання простих завдань, у тому числі із використанням ручних інструментів. Таким чином Закон формує умови сприяння працевлаштуванню населення країни, це стосується не лише випадків наявності у людини професійної кваліфікації, а й випадків її відсутності.

«Загалом хочу підтвердити думку наших європейських партнерів, які зазначають, що відповідні нововведення України на ринку праці є практичним прикладом інтеграції України в Європейський Союз. Тому що з березня місяця 2023 року усі професійні стандарти, які будуть розроблятися в Україні, міститимуть рівень Національної рамки кваліфікацій. Враховуючи те, що Україна здійснила процедуру порівняння Національної рамки кваліфікацій з Європейською рамкою кваліфікацій, це означає, що ми починаємо розмовляти з Європейським Союзом однією мовою не тільки політично, але і професійно, у системі кваліфікацій. Це означає, що створюється сприятливий клімат для інвестицій європейського бізнесу в Україні під час війни і після війни, – зазначив у своєму виступі на Комітеті Голова Національного агентства кваліфікацій Юрій Баланюк. – Прикладом є заяви німецької компанії «Rheinmetall» про розміщення в Україні заводу. Вона вже запитує конкретні спеціальності, професії та цікавиться роботою кваліфікаційних центрів».

Наразі Національне агентство кваліфікацій разом з Міністерством освіти і науки України відпрацьовує проект Закону про національну систему кваліфікацій. «Дуже важливо, що ми робимо крок до європейської спільноти в частині оцінки професійності кадрів. Очікуємо якнайшвидший притік інвестицій та процес, коли українці зможуть на практиці продемонструвати наш рівень кваліфікації та професійні стандарти України», – зауважив Перший заступник Голови Комітету Михайло Цимбалюк.

Представники сторін соціального діалогу також позитивно висловилися щодо впливу Закону України №2179-IX на ринок праці та надали пропозиції до тексту Рекомендацій Комітету щодо аналізу практики застосування Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій» №2179-IX від 1 квітня 2022 року. «Наразі існує невідповідність державного замовлення ринку праці. Система освіти продовжує готувати безліч різних фахівців без особливого аналізу ринку праці, без розуміння того, хто саме буде потрібен у середньостроковій та довгостроковій перспективі. Неможливо витрачати величезні кошти на фахівців, які або взагалі не затребувані ринком праці, або затребувані в набагато меншому обсязі ніж їх готують, – зауважив заступник Голови СПО роботодавців на національному рівні Сергій Біленький. – Ми готуємо певні законодавчі ініціативи, щоб цю проблему вирішити. Будемо пропонувати її народним депутатам України для реєстрації в парламенті». Заступник Міністра економіки України Тетяна Бережна погодилася з тим, що існує невідповідність державного замовлення до потреб на ринку праці. За її словами, на сьогодні, зокрема через війну, існує потреба в реабілітологах, ерготерапевтах та соціальних працівниках.

Голова Комітету Галина Третьякова зазначила, що Комітет рекомендуватиме Кабінету Міністрів України прискорити роботу щодо створення нового механізму державного замовлення, враховуючи аналітичні дані та форсайт економіки. «Нашими рекомендаціями ми прискоримо роботу по підготовці нового закону про державне замовлення», – резюмувала Г.Третьякова.

В свою чергу перший заступник Голови СПО об’єднань профспілок, заступник Голови ФПУ Олександр Шубін запропонував доручити Державній службі статистики вивчити питання посилення та відновлення повноцінного ведення статистики показників ринку праці. «Отримати інформацію про стан ринку праці, особливо по галузям майже не можливо. А державне замовлення і його планування без повноцінної статистики Мінекономіки змоделювати розвиток ринку не зможе», – зазначив він. Пропозиції профспілкового середовища також будуть враховані в Рекомендаціях Комітету.

Затверджений текст Рекомендацій буде оприлюднено згодом на офіційному вебпорталі Комітету.

Коментарі

Позначки: Галина Третьякова, Михайло Цимбалюк