Виставковий проєкт “Глинянський килим: минуле чи майбутнє?” презентували сьогодні, 14 липня, у Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові.
Про це пише Четверта студія з посиланням на ЛОР.
У п’яти виставкових залах зібрано півсотні витворів мистецтва килимарів з Глинян, створених у різні часи.
“Сьогодні в стінах національного музею відкривається проєкт, який має давні традиції. 31 рік тому ми відкривали виставку, присвячену глинянському килиму. Частину цієї збірки ви побачите сьогодні, – сказав генеральний директор Національного музею у Львові Ігор Кожан. – Тепер глинянський килим має свою хатинку в відділі Історико-краєзнавчого музею в Глинянах. Хочу щиро подякувати музею і його дирекції та учасникам проєкту: Історичному музею, Музею історії релігії, Центральному архіву у Львові, Національному музею Гуцульщини“.
Виставка присвячена внесенню глинянського візерункового текстилю до національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.
“Глинянський килим неодноразово намагалися знищити. На його порятунок завжди ставали митці. Викладачі і художники створювали високоякісні і високопрофесійні вироби, якими славилася Галичина, – каже керівник комунального закладу Львівської обласної ради КЗ ЛОР “Історико-краєзнавчий музей” Ігор Тимець. – Завдяки цьому про Глиняни довідалися у багатьох країнах світу. Глинянський килим ми бачимо поруч з вишиванками у помешканнях українців, які емігрували за кордон. Дякую всім, хто долучився до того, щоби килим включили до переліку культурної спадщини України. Наш наступний крок і наша мрія – щоби килим внесли до переліку пам’яток ЮНЕСКО”.
Мистецтво глинянського килиму вдалося відродити завдяки зусиллям мисткині Зеновії Шульги, яка об’єднала навколо цієї ідеї мистців, музейників, освітян та майстрів, які продовжили давні традиції. Мисткиня розповіла, що ще у 90-х роках минулого сторіччя на фабриці Глинянах працювали півтисяча майстрів. А потім ремесло занепало.
“Я завжди собі ставила питання – чому глинянський килим радянського часу помер? Бо це була примітивізація в кольорі, в рисунку, в ідеології і у всьому. А тому він вмер. А нині, щоб його відродити, треба дуже потрудитися. Треба заново починати, з “нуля”. Бо нема верстатів, які порізали на металобрухт. Але є ще майстрині у Глинянах, дякуючи яким глинянські килими завойовують Європу”, – зазначила Зеновія Шульга.