Владімір Путін
Останні три тижні виявилися багатими на яскраві міжнародні політичні події. В центрі уваги світового суспільства перебувала публікація відкритої версії звіту Офісу Директора Національної Розвідки США про втручання іноземних держав у вибори в США в 2020 році. Перш за все, і в основному, Росії на стороні Трампа. Слідом за цим значний резонанс викликала публічна згода президента США Джо Байдена з тим, що «Путін – вбивця» у відповідь на запитання журналіста ABC Джорджа Стефанопулоса.
Про це пише аналітик, експерт з питань суспільної комунікації Юрій Федоренко на сайті Цензор.нет, передає Четверта студія.
Також нещодавно відбулися досить жорсткі дводенні переговори державного секретаря Тоні Блінкена і радника з національної безпеки Джейка Саллівана з їх китайськими колегами.
Ці події, а також те, що за ними послідувало і те, що їх супроводжувало, дуже чітко визначили, що зовнішня політика сучасної Америки, яка була чітко окреслена в недавньому виступі президента Байдена на мюнхенській конференції з безпеки і у виступі державного секретаря Блінкена перед американськими дипломатами – це вже не просто лише слова, а абсолютно реальні практичні дії.
Сполучені Штати дуже чітко позначили, в чому полягають пріоритети їх зовнішньої політики і якою буде ця політика в найближчі чотири роки. Своєю короткою відповіддю на питання Джорджа Стефанопулоса Джо Байден сказав дуже багато. Ніяких рухів в бік якого б то не було поліпшення відносин з Росією не буде і не може бути. Ніяких поступок вбивці ні в чому бути не може, як не може бути поступок терористові.
Те, як нервово сприйняв кремлівський диктатор коротку і чітку відповідь американського президента на запитання журналіста, говорить про те, що ця відповідь потрапила в «десятку», дуже болісно вдаривши по самолюбству майора КДБ, який отримав підполковника перед відходом у відставку.
Ні, ніяких «дебатів» в прямому ефірі ніхто з ним проводити не буде. На його з дитинства сформовані важкі комплекси ніхто також не буде звертати уваги. Блазнювання Путіна перед телекамерами нікого в Америці не цікавить. За відкликаним їм з Вашингтона послом ніхто тут не буде нудьгувати. Всі ці демарші – лише для внутрішнього російського споживача.
Джо Байден провів дуже чітку межу для всіх глав держав і урядів, все ще бажаючих щось гарне «побачити в очах» кремлівського диктатора або тих, хто збирається вести з ним «business as usual». Всі вони повинні будуть тепер розуміти, що мають справу з людиною, яку президент США вважає вбивцею!
На тижні що минає, міністри закордонних справ країн G7 чітко вказали Росії, що вона – агресор і що вона не є лише стороннім посередником на переговорах в рамках мінського і нормандського процесів, а є стороною конфлікту.
Державний секретар Блінкен виступив з різкою заявою, в якій закликав негайно зупинити будівництво «Північного потоку-2», в іншому випадку пригрозив країнам-учасникам американськими санкціями.
Над Кремлем згущаються хмари. Протягом найближчих тижнів американо-російські відносини отримають подальший розвиток у вигляді нових санкцій за втручання Росії у вибори і відповіді США на російську кібератаку. Чи надовго вистачить у Росії внутрішніх «скреп» для жорсткого протистояння з усім Західним Світом?
