Фото ілюстративне з відкритих джерел
Хлопець захворів на геморагічну гарячку
У Львівській області зареєстрований випадок захворювання на геморагічну гарячку з нирковим синдромом.
Як пише «Четверта студія» з посиланням на Львівський обласний лабораторний центр, захворів 22-річний студент, який проживає і навчається у Львові
Зі слів хворого, захворів 8 жовтня, коли відчув загальну слабість, біль в горлі, нежить, підвищення температури тіла до 38,5С, біль голови, кашель, з’явилася нудота, блювота. Хворів 6 діб. Стан погіршувався.
13 жовтня звернувся в Львівську обласну інфекційну клінічну лікарню. Був госпіталізований в реанімаційне відділення. Діагноз при госпіталізації: Гостре респіраторне захворювання. Нейротоксикоз.
18 жовтня у хворого відмічалися порушення з боку нирок, стадія поліурії. При лабораторному дослідженні крові, проведеному у науково-дослідному інституті епідеміології та гігієни ЛНМУ ім. Д.Галицького: виявлені антитіла до вірусу Puumala.
Заключний діагноз: Геморагічна гарячка з нирковим синдромом, викликана Hantavirus Puumala.
«В ході епідрозслідування було встановлено, що хворий під час інкубаційного періоду перебував декілька днів у м.Дніпрі, відвідував дачну ділянку на околиці міста, але заперечує будь-які можливі контакти з гризунами та їх екскрементами. Відпочинок на природі, купання та риболовлю заперечує. Санітарно-гігієнічні умови проживання в квартирі задовільні. Підвальними приміщеннями не користувався. Часто вживав в їжу приправу з насіння кмину (приправа «Зіра», яку вирощують в Південно-Східній Азії), придбану на торговому ринку «Сихів» у Львові, не фасовану, ймовірно інфіковану екскрементами гризунів, термічно необроблену», – зазначається у повідомленні.
На сьогодні хворий виписаний додому в задовільному стані.
В Україні в останні роки захворюваність на геморагічну гарячку з нирковим синдромом носить спорадичний характер — реєструються поодинокі випадки захворювань. За період з 2010 по 2019рр. (6 міс.) зареєстровано 23 випадки захворювань у 3 областях: Київській — 14 вип., Сумській та Закарпатській — по 2 вип., та м. Києві — 5 випадків. У 2010-2011 рр. захворювання не реєструвалося. У 2018 році зареєстровано 4 вип. захворювань, в т.ч. у Київській області — 3, у м. Києві — 1, проти 3-х у 2017 р. (Київська обл. — 1, м. Київ — 2). За 6 місяців 2019 р. — 3 випадки захворювань (на 2 вип. більше від аналогічного періоду попереднього року), в т.ч. у Київській області – 2, у м. Києві – 1).
Геморагічна гарячка з нирковим синдромом (ГГНС) – гостра вірусна природно-осередкова хвороба, що характеризується гарячкою, загальною інтоксикацією, своєрідним ураженням нирок, розвитком гострої ниркової недостатності та тромбогеморагічного синдрому (порушення згортання крові).
Збудники хвороби – арбовіруси. Джерелами геморагічної гарячки з нирковим синдромом є різні дикі мишоподібні гризуні, іноді щурі. Арбовіруси передаються людині через вдихання заражених вірусом аерозолів екскретів та секретів; через забруднену їжу, рідше — через укуси гризунів. Передача вірусу можлива також при безпосередньому контакті з гризунами: робота з зоологічним матеріалом, або інфікованими об’єктами довкілля (хмиз, солома, сіно), що були забруднені виділеннями мишоподібних гризунів.
Можливе інфікування людини також аліментарним шляхом при обробці, вживанні забруднених гризунами продуктів, що не піддавались термічній обробці (капуста, морква тощо), що найбільш поширено влітку (в холодну пору року інфікування можливе у приміщеннях, де зберігаються продукти, переважно аспіраційним шляхом). За умовами інфікування виділяють 6 типів осередків ГГНС: виробничий, рекреаційний, садово-городній, сільськогосподарський, побутовий та лісовий. Передачі інфекції від людини до людини не зафіксовано.
Захворюваність характеризується вираженою сезонністю. З січня по травень захворювань майже не зустрічається, що пов’язане з різким скороченням чисельності мишоподібних гризунів у зимовий час, їхнім мінімальним пересуванням. Наприкінці травня захворюваність починає підвищуватися і досягає піку в червні-жовтні. Хворіють частіше чоловіки (70-90 % хворих) в основному найбільш активного віку (від 16 до 50 років). Основними групами ризику вважаються лісогосподарські робітники, лісоруби, лісники, жителі сільських лісових районів, дачники, пов’язані з початком весняних робіт на дачних ділянках і в самих дачних будинках, тоді як миші на час холодів заселяють порожні приміщення, забруднюючи їх. У дітей хвороба часто перебігає сприятливо або, навіть, субклінічно. Після перенесеної хвороби виникає тривалий імунітет, повторні випадки не описані.
Інкубаційний період триває від 7 до 46 днів. Клінічні ознаки характеризуються класичною тріадою:
гарячка,
порушення згортання крові,
гостра ниркова недостатність.
Класичний клінічний перебіг ГГНС відбувається у п’ять фаз: фебрильна фаза (3–7 днів), гіпотензивна фаза (години до 2 діб), 6 олігурична фаза (3–7 днів), сечогінна фаза (поліурія) (дні до тижня) та фаза одужання ( 2–3 місяці).
Лікування ГГНС базується на клінічних симптомах хвороби і періодично включає гемодіаліз, оксигенацію та шокову терапію. Спеціальної терапії немає. Оскільки не існує ефективного лікування або вакцини, дозволеного до використання в Європі та Україні, поінформованість громадськості та запобіжні заходи є єдиними способами мінімізувати ризик захворювання на гантавірусну інфекцію.
Неспецифічна профілактика зводиться до знищення гризунів в осередках хвороби і до захисту людей від контакту з гризунами або предметами, забрудненими їх виділеннями. У населених пунктах, розташованих біля лісу, необхідно зберігати продукти на складах, захищених від гризунів. Територію поблизу житла слід звільняти від чагарників, бур’янів. При розміщенні в літніх таборах, туристичних базах слід вибирати місця, не заселені гризунами. Сміттєві ями в цих випадках розміщують не менше, ніж на 100 метрів від наметів.
Коментарі
Позначки: Львів
