На Київщині досі загублені росіяни здаються в полон

На Київщині і зараз "загублені" росіяни здаються в полон

Загалом на Київщині слідчі вже виявили 1290 тіл убитих мирних жителів, йдеться в ТСН, пише Четверта студія.

Олександр не відводить очей від могил свого сина та матері, поки група слідчих розпочинає ексгумацію тіл майже через три місяці після їхньої загибелі.

Ховати рідних чоловіку довелося самотужки. «Спочатку мені зателефонували, що сина вбили. Попросив привезли шматочки у багажнику. Ми прийшли ввечері викопали могилу, під звуки «Градів» і поховали його, із шматочків склав у покривало. А через дві тижні назад прийшов сюди, маму вбили», – пригадує чоловік.

Його матері було 69, пані Лідія на відріз відмовлялась виїжджати з рідного дому. Жінка загинула від мінометного обстрілу. Вона саме готувала у літній кухні. Коли почула, що стріляють – намагалась сховатись у погребі. «Як обстріл почався, вона вибігала з кухні. І тут якраз отут її зацепило, бігла в погреб ховатись. Так і лежала тут, убило осколками», – розповідає Олександр.

Чоловік показує фотографії загиблого сина. 27-річний Олександр працював водієм таксі, коли росіяни почали наступ на Київ – хлопець допомагав вивозити людей. «Він не міг сидіти вдома, його просили, а він їхав. Хто не попросить, всім допомагав, добрий був. Я просив його не їхати того разу, щось відчував. Сестра його теж з хати не пускала, просила. Він казав, що пообіцяв, мушу їхати і все…», – зі сльозами згадує чоловік.

В день загибелі він їхав у Ірпінь, на перехресті біля Стоянки його автомобіль російські військові розстріляли із гранатомета. «Не знаю як так люди можуть чинити. Весь час вони нам кажуть, що вони наші брати, які ж вони нам брати. Це нелюди….. нелюди і все», – обурюється Олександр.

Під час окупації Київщини Олександр втратив іще й рідного брата. Він зник у березні, тіло знайшли лише у квітні. «Його знайшли аж за трасою. У нас там базар є, а вони були на заправці,  росіяни стояли. Коли його там допитували і там застрелили в ноги, дві кулі, і одна в голову, відтягнули, в болото викинули, в канаву і там його знайшли наші сапери», – розповідає чоловік.

На Житомирській трасі росіяни розстрілювали усіх без розбору. Їх не зупиняли ні білі прапори, ні напис “діти” на автомобілях. Тут досі стоять автівки, в одній із них від війни тікали дві родини. З шістьох людей, двоє загинуло іще двох поранили. «Жінка вже була вбита, пів голови знесло, а дівчинку не могли витягнути.  І вона вже вся горіла. Мама її жива залишилась», – розповідає місцева староста Людмила.

Її теж мало не розстріляли, їй дивом вдалося втекти від кулеметної черги, коли їхала трасою. Каже, на трасу через кладовище росіяни виїжджали і на танках, технікою потрощили чимало могил.

В селах обабіч Житомирської траси мордували людей.  Двох тероборонівців згодом знайшли у зливовій ямі.

«Кінець Бузової і там в одному з будинків, у погребі, знайшли людину зв’язані руки, замордовану, вбиту. І на заправці знайшли наших двох хлопців з тероборони – одному 23 роки, другому – 50. Теж убитих знайшли в зливній ямі, від мийки у воді виплили», – розповідають місцеві.

Київщину рашисти звільнили на початку квітня, але староста каже, пішли не всі і десь переховуються. Минулого тижня п’ятеро російських військових здалися у полон. «Двоє бурят і троє… В погребі сиділи вже зараз. Вони ще гуляють у нас тут по окрузі, бо вони з боку Бучі сиділи. Без зброї. Сподіваємось, що їх уже не буде», – додає староста.

Слідчі  опитують Олександра, бо кожен воєнний злочин вони мають задокументувати. На території Кивїщини вже виявили 1290 тіл убитих цивільних. Лише в Бузовій російськими солдатами  – замордовано 12 людей.

З могили слідчі спочатку дістають тіло жінки, а згодом і ковдру, в якій батько поховав рештки свого сина.  Попри все, що пережив, каже, йому ще є заради кого далі жити. «Мусим, а що робити. В мене ще два сина є, ще дочка і в сина внучка лишилася 7 років», – додає чоловік.

Коментарі

Позначки: Київська область, окупанти