Місто чисте: громадський діяч Олег Єлісеєв розповів про ситуацію із закарпатськими грабіжниками у Львові

Громадський діяч Олег Єлісеєв вже протягом довгого часу спрямовує свої сили на боротьбу із закарпатськими грабіжниками у Львові. Чи є ефективними ці дії та як реагує поліція – Олег розповів у розмові із кореспондентом ІВ Четверта студія.

Новий очільник поліції Львівщини висловив готовність боротися з циганами у Львові. Чи була уже зустріч з поліцією, на якій Ви це обговорювали?

Так, ми зустрічались з поліцією, з начальником Львівського районного управління поліції Павлом Гарасимом та заступником начальника ГУ НП у Львівській області Дмитром Міхалецем. Потім мали ще ряд зустрічей з працівниками правоохоронних органів, які тепер завжди на зв’язку.

Скільки груп закарпатських грабіжників оперує у Львові?

На свята оперувало понад 9 груп. Кожна група налічувала від 3 до 8 осіб. Закарпатські грабіжники в основному живуть або у готелях, або в подобових квартирах. При чому, це були готелі відомих львівських мереж, відомі львівські подобові квартири. Було проведено велику роботу, так само поліція брала у цьому участь, активісти та небайдужі львів’яни. Ми провели з ними зустрічі та наголосили, що якщо вони заселятимуть грабіжників, то потерпатимуть від цього. Ми не будемо дивитись на це з закритими очима.

Які дії збоку влади були застосовані для боротьби?

Перед святами ми звернулись до мерії, попросили у неї в обличчі Євгена Бойка зробити посилену охорону за рахунок Муніципальної варти. Ми отримали “плюс”, за що справді вдячні. Охорону посилили на Різдвяному ярмарку, на території біля Оперного і на Площі Ринок. Ми бачили на власні очі як муніципали витісняли цих грабіжників і не давали їм можливості грабувати.

Так, вони грабували прилеглі вулиці, але центральна частина була чиста. Є ще одна особливість – там практично всі дівчатка, які працюють – вагітні. Схема така – щоб їх не могли заарештувати, вони не показують свої документи, до того ж, вони вагітні, а по-третє, вони представляються іноземцями. Ця щілина у законодавстві дає їм можливість уникнути покарання.

Чому ви вирішили боротись із закарпатськими грабіжниками?

Було це літом. Приїхали мої друзі з Одеси. Вони собі відпочивали, гуляли. Хлопці йшли попереду, а дівчата – позаду. Вони мали з собою ноутбук у рюкзаку. І в дівчат його витягнули. Це перший момент, коли я почув про цих закарпатських грабіжників. Другий момент: я виходив з міської ради і тут йде група за дівчинкою. Я розумію, що це грабіжниці і вони лізуть їй до рюкзака, грабують її. Я це розумію, починаю їх переслідувати, фіксую все це. Затримав їх біля залізничної лікарні, вони тікали до магазину, там їх заблокував. Туди вже під’їхала поліція. Але після того я все ще помічаю їх на вулиці. Минає 3 місяці, мені телефонує сестра і каже, що у племінниці вкрали телефон, яким та користувалась лише два місяці. Вона йшла, дістала телефон і почала щось там переглядати. У цей момент грабіжниці заштовхнули її у тунель. Почали дівчинку страшити, щоб вона віддала телефон. Вона його віддала, вони їй дали ляпаса по обличчю, залізли у кишеню і витягнули звітам 130 гривень. Вона шокована приїхала додому, 3 години нічого не розповідала…

З того моменту я почав проводити пошукові дії, почав їх ганяти, висвітлювати з першого відео, знайшов групу «Л.О.В.Ц.І.» в інтернеті. Там Роксолана Лісовська тим займається ще з 2017 року. Вона мені все це показала, роз’яснила, розказала. Потім покликала мене на рейд, ми почали разом патрулювати з групою. Під час рейду якраз затримали групу грабіжниць і передали їх поліції. Потім був другий рейд.

«Л.О.В.Ц.І.» ці рейди проводять раз на тиждень – для мене це було неефективно. Я почав приділяти багато часу цій справі, почав вираховувати, вивчати як це працює, хто до кого належить, як працює поліція, як реагують громадяни. І, що для мене було найгіршим, – це байдужість людей.

Які результати боротьби станом на сьогодні?

На свята було 9 груп. Ми знали, в яких готелях вони живуть, хто вони, але нічого не могли вдіяти. Все, що ми робили – це їх затримували, передавали поліції. Завдяки спільній роботі – з небайдужими людьми, групами активістів, поліцією та патрулями Національної гвардії – на сьогоднішній день у Львові не оперує жодна група. Львів зараз чистий.

Чому вони обирають саме Львів?

Тут туристи багатші. Цього року ця ситуація стала більш помітна, бо раніше вони туристів грабували, а львів’яни того не помічали. Цьогоріч туристів поменшало і вони почали грабувати львів’ян.

Вони так легко провертали всі свої схеми. Невже їх хтось “кришує”?

Ні, їх ніхто не кришує. Я шукав зі всіх сторін, хто за цим стоїть, проте станом на сьогодні це окремі групи і кожна працює сама по собі. Були грішки від окремих осіб, але це не кришування.

Як етично вирішити проблему із закарпатськими грабіжниками аби уникнути звинувачень у дискримінації їх як народу?

Не потрібно вживати назв “цигани” та “роми” – виключно закарпатські грабіжники. До нас звертались львівські цигани, коли ми тільки почали боротьбу. Вони теж тут живуть, у них є сім’ї. Вони – цілком адекватні, мають бізнес, сплачують податки, допомагають самоорганізованим таборам. Проте вони теж потерпають від боротьби. Не потрібно всіх під одну гребінку: є порядні, а є непорядні.

Чи ефективною є робота поліції?

Поліція запрацювала. Раніше не працювала. Тож спільно ми досягли того, що зараз у Львові не працює ні одної групи. Висловлюю надію, що новий очільник також не залишиться осторонь та допомагатиме нам у подальшій боротьбі із закарпатськими грабіжниками.

Які поради ви могли б дати звичайним львів’янам, аби не стати жертвами грабіжників?

Перш за все: тримайте свої речі у полі зору. По друге: не зациклюйтесь лише на грабіжниках із Закарпаття – є й інші. Тож будьте уважними та небайдужими. Якщо лізуть у кишеню – можна застосовувати самооборону. Звісно, якщо грабіжниці просто йдуть вулицею – чіпати їх буде незаконно. Найефективніший метод – це висвітлення.

Фотографувати, знімати відео та викладати. Якщо це робитиме кожен – на проблему звернуть увагу та люди стануть менш байдужими. Спочатку була байдужість та згодом активізувалось дуже багато небайдужих львів’ян – живі “статуї”, промоутери, продавці та звичайні перехожі. Вони відслідковували ситуацію та інформували нас. Завдяки такій активності нам вдалося досягти позитивного результату.

Діана ШВИДУН для ІВ Четверта студія

Коментарі