Львівські медики транспортували важкохворого чоловіка зі Стамбула до рідного Дніпра
Подолали 5 тис. км за чотири доби
Пацієнт, якому сучасна медицина уже не могла зарадити, понад усе прагнув повернутись на Батьківщину, тому львівські медики допомогли йому та транспортували до рідного Дніпра.
Про це у facebook повідомляє Перше медичне об’єднання Львова, передає Четверта студія.
“Життя 61-річного пана Ігора з Дніпра на до та після розділилось у вересні. Тоді, після обстеження, він почув діагноз: рак легень четвертої стадії. У надії знайти лікування за кордоном, разом із дружиною він їде автобусом до Туреччини. Однак там за лічені дні стан чоловіка стрімко погіршується. Турецькі спеціалісти кажуть: безсилі. Дружина шукає змогу повернутись із чоловіком додому. Але пацієнта у такому важкому стані не бере на борт жоден перевізник чи авіакомпанія”, – розповідають історію чоловіка львівські медики.
У відчаї жінка зателефонувала до Першого медоб’єднання Львова, спеціалісти погодилися на поїздку реанімобілем. Однак спочатку медикам потрібно було підготувати усі необхідні матеріали та обладнання:медикаменти, кисневі балони, монітори контролю життєво важливих функцій, дефібрилятор, апарат штучної вентиляції легень та інше анестезіологічне забезпечення. За планом, одна медична команда мала доправити хворого з Туреччини до Чернівців, інша – повезти у Дніпро.
“У палаті стамбульської лікарні пан Ігор зустрів наших медиків зі сльозами в очах. Розчулився, як почув українську мову…”, – згадують лікарі.
Весь шлях до Чернівців, а згодом – із Чернівців до Дніпра, медики моніторували життєві функції, виконували оксигенотерапію, відстежували тиск та сатурацію, проводили кардіографію та інфузійну терапію. Самостійно їсти пацієнт уже не міг, тож його годували парентерально – тобто, вводили спеціальні високопоживні харчові суміші довенно.
“Ми зробили все можливе і неможливе, аби пацієнт повернувся додому і в останньому часі свого життя був з близькими людьми”, – додав анестезіолог Лариса Савкевич.
Доїхавши до рідного міста, пригадують наші спеціалісти, пан Ігор нарешті усміхнувся.
