«Дуже сподобався.У цьому костюмі було нескладно пересуватись, бо він не є важкий. Але зйомки фільму були влітку, тому було щастя, коли знімали вночі, бо вдень таки було спекотно у вбранні. Дуже ефектно виглядає на екрані костюм, працює на тебе і кіно», – каже Андрій Ісаєнко.
Перш аніж створити костюми для фільму, об’їздили Карпати та інші українські регіони, щоб дізнатись, із якого матеріалу на початку ХІІІ століття могли шити побутове вбрання, що могли носити на собі чоловіки, які йшли на полювання чи на якесь свято, намагались якомога більше дотримуватись автентичності. Американський актор Роберт Патрік, як розповіли українські актори, пишався, що спеціально для нього пошили розкішні костюми, де поєднання натуральних тканин, шкіри, металу. Але коли творили вбрання, то враховувався образ кожного актора, який мав зіграти ту чи іншу роль. Втім, не костюм головний при втіленні персонажу, наголосив у розмові режисер Ахтем Сеітаблаєв. Це лише частина образу.
«Ми не могли побачити на якомусь малюнку місцевого жителя Тухлі, загалом Карпат, початку ХІІІ століття. Повість Івана Франка є легендою. І створено метафоричний образ, але, в першу чергу ,спираючись на образ персонажа, на українські мотиви. Старались зробити якісне метафоричне кіно. Драматургія така, як в Івана Франка, є свідченням світової драматургії. Ці меседжі, теми, пристрасть, сподівання, надії, відстоювання гідності, права на власне життя, права на те, що ти маєш вибір і свободу, зрозумілі будь-де і будь-кому, для мене це важливо. І сьогодні Україна відстоює ці цінності. Кожна людина обирає свій шлях. Світова драматургія завжди актуальна. Головний меседж фільму – відстоювати те, що ви кохаєте, але кожен глядач, сподіваюсь, для себе обере свою лінію», – наголосив Радіо Свобода режисер.
Тема свободи актуальна сьогодні
Події фільму «Захар Беркут» розгортаються у 1241 році, коли монгольська орда на чолі з ханом Бурундою дійшла до українських Карпат, все руйнуючи на своєму шляху. У підніжжі Карпат військо зупинилось, але вночі брати Беркути пробрались у ворожий табір і звільнили полонених. Тоді хан вирішує відімстити горянам, знаходячи зрадника серед жителів села, який вказує дорогу. Але у гірського населення є свої плани, щоб хитрістю і сміливістю знищити численнішого ворога. Кіносценарій написали Ярослав Войцешек і Річард Ронат.
«Це дуже актуальна тема фільму сьогодні. Це приклад того, як наші предки, маючи ворога у тисячі разів більш численнішого, не здалися і за допомогою сили духу, віри у власні можливості, єдності перемогли, так і в сучасній Україні хотілося бачити. Треба було зробити твір, який би був сучасним, людям сподобався і був драматургічним. Ми включали сучасні елементи у стрічку», – зауважив сценарист Ярослав Войцешек.
У фільмі багато батальних сцен, життя, любові, гумору, музики і чудових краєвидів. Роберт Патрік виконує роль Захара Беркута, Томмі Фленаган – Тугара Вовка, Поппі Дрейтон – Мирослави, коханої Максима Беркута і доньки Тугара Вовка, українські актори Андрій Ісаєнко – Петра, Аліна Коваленко – Росани. Українські митці зауважили, що було дуже цікаво і водночас просто працювати на знімальному майданчику з американськими колегами, які дуже професійно і відповідально ставились до роботи. Спілкувались артисти англійською.
«Було дуже цікаво працювати, в американців відсутня зірковість, більш прості навіть, аніж деякі українці. Після кожного дубля говорили: «Дякую» масовці, і це мене вразило, така щирість і відкритість. Ти працюєш на всі сто, маєш працювати у ритмі, спілкуватись англійською. Якщо ми будемо в Україні знімати більше іноземних проєктів, такі колаборації, це тільки піде на користь», – говорить Радіо Свобода Аліна Коваленко.
Бюджет фільму – понад 113 мільйонів гривень. Саундтреком до фільму «Захар Беркут» стала пісня «Перевал» у виконанні українського гурту «Океан Ельзи». А слоганом – «У свободі моя сутність». На загальне створення фільму пішло 600 знімальних годин і 1000 днів. Зйомки відбувались у Карпатах, збудували навіть спеціальне селище, створили гірську ущелину, були залучені каскадери і понад 250 людей для батальних сцен. За всю історію сучасної української кіноіндустрії, розповідають, були зроблені найбільш грандіозні декорації.
Під час зйомок Роберт Патрік навіть сказав, що український «Захар Беркут» – це майже як «Гра престолів».
«Захар Беркут» Ахтема Сеітаблаєва і Джоні Вінна – це друга екранізація повісті Івана Франка. Перша була створена у 1971 році українським режисером Леонідом Осикою.
У Львові на допрем’єрному перегляді дуже позитивно сприйняли новий український фільм. 10 жовтня – прем’єра в Україні.
Фото: Галина Терещук, Радіо Свобода
